Справа № 2-а-844/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 березня 2011 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:   

головуючого –судді                              Леонова А.А.

при секретарі                                              Рябенькій А.О.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС-3 м. Запоріжжя старшини міліції Длугопольського Олега Валерійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,   

ВСТАНОВИВ   :

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення Серії АР1 № 011079 від 03 січня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.   

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.01.2011 року вона на автомобілі Хонда, д/н НОМЕР_1,  рухалася на 436 км а/ш Харків-Сімферополь в потоці автомобілів, коли її зупинив ІДПС Длугопольський О.В., зазначивши, що згідно показанням приладу „Радіс”, позивачка перевищила максимально допустиму швидкість руху на даній ділянці на 32 км/год, після чого ІДПС склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Однак на думку ОСОБА_1 це правопорушення не мало місце. В своїх поясненнях вона зазначила, що згідно показанням спідометра її автомобіля, вона рухалася зі швидкістю близько 98 км/год, в потоці автомобілів, а отже саме позивачка не перевищувала максимально дозволену швидкість руху на даній ділянці. На екрані приладу для вимірювання «Радіс»дані про те, який саме автомобіль перевищив максимально допустиму швидкість руху на даній ділянці відсутні. При цьому доказів, які б підтверджували, що саме позивачка порушила правила дорожнього руху, інспектором надано не було, що позивачка вважає порушенням вимог ст.251 КупАП України. Відповідач не встановив жодних доказів порушення нею правил дорожнього руху, тим самим не виконав вимоги закону щодо всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Таким чином, вважає, що постанова серії АР1 № 011079 від 03 січня 2011 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт її неправомірних дій.   

          Позивачка в судове засідання не з’явилася. Подала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.   

Відповідач у судове засідання не з'явився.

          Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.   

Як свідчать матеріали справи, постановою інспектора ДПС старшини міліції Длугопольського О.В. від 03.01.2011 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.   

В постанові вказується, що ОСОБА_1 03.01.2011 р., керуючи автомобілем Хонда д/н НОМЕР_1 перевищила максимально допустиму швидкість руху на даній ділянці на 32 км/год. Швидкість виміряна приладом „Радіс”.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.   

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.   

Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.   

Відповідно до ч.2 ст.283 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо   якої   розглядається   справа;   опис   обставин,   установлених   при   розгляді   справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.   

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.   

Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які підтверджують наявність події скоєння позивачем адміністративного правопорушення. Будь-яких доказів, які б беззаперечно підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, інспектором не надано.   

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.   

При таких обставинах суд дійшов до висновку, що постанова серії АР1 № 011079 від 03 січня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, в порушення вимог щодо всебічного повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.   

Судові витрати розподіляються судом відповідно до ст. 94 КАС України.   

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163 КАС України, суд -   

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.   

Скасувати постанову серії АР1 № 011079 від 03 січня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 122 КУпАП.   

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.   

Суддя:А. А. Леонов