Справа № 22-ц-245/2011
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Боднаренко Г.Ю.
Суддя-доповідач Соколовський В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Фединяка В.Д., Беркій О.Ю.,
секретаря Довжинської Н.Б.,
з участю: апелянта ОСОБА_2, представника ПАТ «Універсал Банк» Зуєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тлумацького районного суду від 20 вересня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Тлумацького районного суду від 20 вересня 2010 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто з відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь позивача – ПАТ «Універсал Банк» 48524 грн. 99 коп. заборгованості за кредитним договором. Також стягнуто з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача 605 грн. 25 коп. оплаченого судового збору.
На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, вказуючи на його незаконність через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Тому просив змінити оскаржуване рішення, скасувавши його в частині стягнення з нього, ОСОБА_2, заборгованості за кредитним договором та судового збору. Зокрема, вважає, що суд не звернув уваги на клопотання ПАТ «Універсал Банк» від 30.07.2010 року і не прийняв рішення по забезпеченню позову у вигляді вилучення заставного майна – автомобіля «DAEWOO-Lanos», 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1. Не врахував суд при винесенні рішення і залишкову вартість заставного автомобіля і не звернув її на погашення заборгованості. Приймаючи рішення суд також не встановив причину його неявки в судове засідання і виніс рішення за його відсутності, чим позбавив права надати суду свої заперечення з приводу заявленого позову. Що ж стосується кредитного договору, то позичальник ОСОБА_4 не ознайомлював його з цим договором і він, апелянт, не погоджувався бути поручителем по цьому договору і не підписував договору поруки.
_____________________________________________________________________________ Справа 22-ц-245 /2011 р. Головуючий в 1 інстанції: Бондаренко Г.Ю.
Категорія 27 Суддя-доповідач: Соколовський В.М.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених вище підстав і просив задовольнити скаргу.
Представник ПАТ «Універсал Банк» Зуєв В.В. не визнав вимоги скарги, вважає її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просив залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, хоча належно повідомлений про розгляд справи.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2, який підтримав скаргу, заперечення проти скарги представника Банку Зуєва В.В., дослідивши матеріали справи та обговоривши мотиви і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов’язання зазначені в ст.526 цього Кодексу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 взятих на себе зобов’язань по поверненню кредитних коштів не виконав, ОСОБА_2 згідно з договором поруки поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_4 свого зобов’язання, а тому заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню в солідарному порядку з позичальника та поручителя.
Про те висновок суду в частині стягнення заборгованості з поручителя є невірним.
Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (стаття 554 цього Кодексу).
Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Тобто, зобов'язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер.
З матеріалів справи вбачається, що 22 березня 2007 року згідно з кредитним договором ПАТ «Універсал Банк» надало ОСОБА_4 кредитні кошти в розмірі 8130 доларів США з сплатою процентів в розмірі 14% річних на строк до 21 березня 2012 року.
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 22 березня 2007 року між ПАТ «Універсал Банк» і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
Пунктом 3 договору поруки передбачено, що відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов’язання за кредитним договором. Поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором (п.4 договору).
Згідно пунктів 5 та 6 вище зазначеного договору поручитель відповідає по зобов’язаннях боржника в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, сплату процентів, за користування ним, комісії, сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов кредитного договору. У випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які поручитель зобов’язаний перерахувати вказані кошти.
Відповідно до п.12 договору поруки, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов’язань по кредитному договору боржником чи поручителем.
Пунктом 15 договору поруки передбачено, що у випадку подання кредитором позову до поручителя про виконання останнім зобов’язань за кредитним договором, кредитор не зобов’язаний дотримуватись вимог п.6 даного договору щодо повідомлення поручителя про невиконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором. Таким повідомленням вважатиметься надіслання поручителю копії позовної заяви.
Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання ОСОБА_4 не виконав, суму кредиту та нараховані проценти за користування коштами не сплатив, у зв'язку з чим станом на 07 липня 2010 року утворилася заборгованість в сумі 6135,88 доларів США, що по курсу НБУ становить 48524 грн. 99 коп., з яких прострочена заборгованість по сумі кредиту становить 2875,14 доларів США, що по курсу НБУ складає 22737 грн. 76 коп., заборгованість по сумі кредиту становить 3044,50 доларів США, що по курсу НБУ складає 24077 грн. 12 коп., по сплаті процентів за користування кредитними коштами заборгованість становить 216,24 доларів США, що по курсу НБУ складає 1710 грн. 11 коп.
Згідно представленого розрахунку заборгованості по кредиту (а.с.3) вбачається, що з січня 2008 року ОСОБА_4 зобов'язання щодо щомісячного погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування коштами та щомісячної комісійної винагороди виконував не в повному обсязі, тому за період з січня 2008 року по липень 2010 року утворилася заборгованість по чергових платежах за кредитом та по сплаті процентів за користування кредитом, відповідно в сумах, які наведено вище.
З врахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що звертаючись 17 серпня 2010 року до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку, позивач втратив право вимоги до поручителя, оскільки, з вимогою про примусове виконання взятого поручителем зобов'язання за договором поруки в межах шестимісячного строку не звертався. Окрім того, жодних доказів не міститься в матеріалах справи про те, що кредитором направлялася поручителю будь-яка вимога про сплату заборгованості за кредитним договором, право на яку виникло у кредитора з січня 2008 року.
В зв'язку з наведеним, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_2 з ухваленням в цій частині нового рішення, яким в у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_2 слід відмовити, а рішення в частині стягнення з відповідача ОСОБА_4 суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 48524 грн. 99 коп. слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Тлумацького районного суду від 20 вересня 2010 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_2 скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «Універсал Банк» 48524 грн. 99 коп. заборгованості за кредитним договором та 605 грн. 25 коп. оплаченого судового збору – відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Судді: В.М. Соколовський
В.Д. Фединяк
О.Ю. Беркій