КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
19.06.06 р. № 22/387
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Мостова Г. І.
Судді
Мамонтова О.М.
Фаловська І.М.
при секретарі судового засідання Коробко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»на рішення господарського суду Полтавської області від 04.04.2006 року
у справі № 22/387 (суддя Георгіївський В.Д.)
за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ
до Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта», м. Кременчук
третя особа Державне підприємство «Львівська державна залізниця», м. Львів
про спонукання виконання зобов’язання за договором поставки
представники сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Тищенко С.В. –дов. № 14/03-27 від 27.12.2005 р.
від третьої особи: Лоїш М.І. –дов. № НЮ-760 від 24.05.2006 р.
встановив:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.04.2006 р. в задоволені позовних вимог державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ до закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта», м. Кременчук про спонукання виконання зобов’язання за договором поставки було відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу № ЦПХ-18/1532 від 19.04.2006 р. (вх. суду № 2-04/2/534/1715 від 15.05.2006 р.), в якій вважає, що місцевий господарський суд при розгляді справи неповністю дослідив обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми законодавства і просить скасувати вказане рішення.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Колегія апеляційного суду ставить на обговорення питання про можливість розгляду апеляційної скарги без участі відсутнього представника позивача. Порадившись на місці, колегія апеляційного суду встановила, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, оскільки, він можливий за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу № 14/08-1037 від 14.06.2006 року (вх. суду № 2-05/4035 від 16.06.2006 р.), в якому вважає, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення по справі спирався на ті фактичні дані, що були наведені та обґрунтовані сторонами, рішення було прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права України без порушень прав сторін.
Представник третьої особи подав пояснення № НЮ-436 від 16.06.2006 р. (вх. суду № 2-05/4112 від 19.06.2006 р.), в якому зазначив наступне:
· Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (далі Інструкція), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за №685/3978 від 07.10.1999р. встановлено порядок приймання нафтопродуктів для всіх підприємств незалежно від форми власності.
· Приймання нафтопродуктів було здійснено відповідно до Інструкції. Зокрема, перевірено технічний стан цистерни, наявність пломб; згідно п.4.1.3.12. Інструкції телеграмою викликано постачальника для складання двостороннього акта приймання нафтопродуктів; складено Акт про приймання нафтопродуктів за кількістю від 27.12.2004р. №72 за формою №5-НП (Додаток 5 Інструкції).
· Під час комісійного приймання вантажу із залученням представника громадськості (представник постачальника не з’явився для складання двостороннього акта приймання нафтопродуктів) на ст. Чоп Львівської залізниці виявлено розбіжність між показниками за відвантажувальними документами та фактичною наявністю, тобто встановлено факт нестачі дизельного палива у розмірі 7682 кг.
· Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов’язання за вказаним договором, дотримався вимог законодавства, зокрема, в частині приймання нафтопродуктів згідно п. 1.1. договору.
Перевіривши і оцінивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, правильність застосування норм матеріального права, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, колегія суду встановила наступне.
Правовідносини між сторонами врегульовано договором №ЦХП-14-04704-01 поставки нафтопродуктів від 29.09.2004 р. та додатком №4 до нього від 05.11.2004 р. (а.с.13-17).
Відповідно до умов п.1.1 договору та додатку №4 до нього відповідач зобов’язався поставити позивачу, а позивач, відповідно, прийняти та оплатити нафтопродукти (товар), найменування, марка й кількість яких вказується в додатках до договору.
Відповідно до умов п. 3.1 договору та додатку № 4 до нього відповідач здійснює поставку товару залізничним транспортом загального користування на умовах FСА (Франко-перевізник) станція відправлення, яка вказується у додатку до цього договору, із подальшим направленням за реквізитами одержувача, які вказуються у рознарядці позивача. Вантажовідправником по даному договору є ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта», м. Кременчук (п. 3.3 договору).
Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (редакція 2000 року) поставка вважається здійсненою: а) коли товарі завантажений у транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього, якщо названим місцем поставки є площа продавця; б) коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем, не розвантаженим з транспортного засобу продавця, якщо назване місце перебуває за межами площ продавця, при цьому у випадку укладення продавцем договору з перевізником всі ризики перевезення покладаються на покупця. Також, покупець несе всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту, коли товар є поставленим відповідно до наведених вище положень.
Дослідивши умови договору та відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (редакція 2000 року), колегія суду встановила, що датою поставки нафтопродуктів вважається дата відправлення нафтопродуктів. Відправлення нафтопродуктів вважається передача товару у розпорядження перевізника, а відповідач вважається таким, що виконав свої зобов’язання по відвантаженню з моменту передачі товару вантажовідправнику.
ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта», виконуючи умови договору як вантажовідправник, 21.10.2004 р. відвантажив дизельне паливо марки Л-0,2-62 за ДСТУ 3868-99 масою 111,5 т. на ст. Чоп Львівської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 43176194 від 21.10.2004 р. у цистерні 79520433 (а.с.19).
Під час приймання вантажу на паливному складі ст. Чоп Львівської залізниці виявлено розбіжність між показниками за відвантажувальними документами та фактичною наявністю продукції. За відвантажувальними документами маса нетто складає 111,5 т., фактична наявність нафтопродуктів 103,252 т., що підтверджується актом приймання нафтопродуктів за кількістю № 72 від 27.10.2004 р. (а.с.21).
Як вбачається з матеріалів справи, дизельне пальне було відправлене зі ст. Кагамлицька Південної залізниці 21.10.2004 р. і відповідно до п.3.6 договору та умов FСА правил ІНКОТЕРМС відповідач вважається таким, що виконав свої зобов’язання за договором № ЦХП-14-04704-01 поставки нафтопродуктів від 29.09.2004 р. по відвантаженню з моменту передачі товару вантажовідправнику. І як наслідок, покупець, позивач, несе всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту, коли товар є поставленим відповідно до наведених вище положень.
Таким чином, позовні вимоги про спонукання відповідача виконати умови договору № ЦХП-14-04704-01 поставки нафтопродуктів від 29.09.2004 р. правомірно не задоволені місцевим господарським судом.
Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При чому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Єдиний порядок приймання нафтопродуктів встановлений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженою наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтранспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.1999р. №81/38/101/235/122, зареєстрованою Мінюстом України за №685/3978 від 07.10.1999р. (надалі по тексту Інструкція).
Враховуючи викладене в п.4.1.3.15. Інструкції належним та допустимим доказом того, що нафтопродукти надійшли до позивача у меншій кількості ніж зазначено в залізничній накладній будуть результати проведення звірення маси нафтопродуктів після зливу з масою в резервуарі. Однак, позивачем вказаних доказів не подано.
До того ж, відповідно ст. 37 Статуту залізниць України та п.4.1.3.2. Інструкції у разі виявлення при прийманні нафтопродуктів нестачі, що перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювань, вантажоотримувач повинен пред’являти претензію. Правила пред’явлення та розгляду претензій визначають вичерпний перелік осіб, до яких або які можуть заявити претензії з приводу перевезень. До цих осіб відносяться залізниці (перевізник), вантажовідправник, вантажоодержувач або уповноважені на це особи. Відповідач, АТ «Укртатнафта», відповідно умов договору № ЦХП-14-04704-01 поставки нафтопродуктів від 29.09.2004 р. не є перевізником або вантажовідправником або вантажоодержувачем.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що позовні вимоги про спонукання відповідача поставити позивачу нафтопродукти (дизельне пальне), правомірно не задоволені місцевим господарським судом.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. За таких обставин, оскільки рішення господарського суду Полтавської області від 04.04.2006 р. у справі № 22/387 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.99-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»на рішення господарського суду Полтавської області від 04.04.2006 р. у справі № 22/387 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 04.04.2006 р. у справі № 22/387 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 22/387 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий Мостова Г. І.
Судді
Мамонтова О.М.
Фаловська І.М.