Справа № 22-а-11/11
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22а-11/11 Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В..
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
Суддів: Бабак А.М.
Дзярука М.П.
При секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2010 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації про визнання дій відповідача щодо відмови у виплаті соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку не законною та зобов’язання виплатити заборгованість із соціальних виплат, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації (далі УПСЗН Жовтневої районної адміністрації) про визнання дій відповідача щодо відмови у виплаті соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку не законною та зобов’язання виплатити заборгованість із соціальних виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася донька –ОСОБА_4, у зв’язку з чим вона перебуває на обліку в УПСЗН Жовтневої районної адміністрації, як застрахована особа та їй виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у розмірах менше ніж це передбачено Законом. У зв’язку з чим вона звернулася до відповідача з метою поновлення виплати соціальної дороги з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, але у виплаті зазначеної допомоги їй було відмолено, що на її думку є незаконним.
Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати незаконним рішення УПСЗН Жовтневої районної адміністрації №01-11/5443 від 28.12.2009 року про відмову у виплаті соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, зобов’язати відповідача виплачувати їй зазначену соціальну допомогу та також зобов’язати відповідача виплатити заборгованість у сумі 8282.23 грн. за період з 14.07.2008 року по 28.02.2010 року.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмолено.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не врахував, що 09 липня 2007 року Конституційний Суд України положення статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" були визнані неконституційними та такими,що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення. Також апелянт зазначив, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2007 набрало силу з 09.07.2007 року було визнано неконституційними пп.7 та 14 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік".
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 є матір’ю ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено матеріалами справи (а.с.6), а тому має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".
Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції відносно виплат допомоги по догляду за дитиною за 2008 рік, оскільки згідно ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" та Закону України "Про Державний бюджет України", вказана допомога в даному разі була нарахована та сплачена в порядку та у розмірі, передбаченому Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", відповідно до якого мінімальний розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з січня 2008 року, повинен складати не менше 130 грн. Положення даного Закону в цій частині неконституційними не визнавалися та діяли у часі в січні 2008 року. Тому в задоволенні позовних вимог в стягненні з відповідача недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік судом першої інстанції були зроблені правильні висновки.
Що стосується виплат допомоги по догляду за дитиною за 2009 рік, то суд першої інстанції також дійшов правильного висновку з цього приводу, оскільки відповідно до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. На дійсний час є чинним порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 . Відповідно до пункту 22 зазначеного Порядку відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Норми статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", визнані неконституційними не були, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік задоволенню не підлягають.
За цих же підстав не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо виплат по догляду за дитиною за 2010 рік, оскільки ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року № 2154-VI визначено той же самий порядок нарахування, що був передбачений на 2009 рік. Норми статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", неконституційними визнані не були.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, а тому апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: