Справа № 1-87/2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільським міськрайонний судом в складі головуючого - судді Соколова В.О.,
при секретарі - Сілантьєвій Л.А.
з участю прокурора - Ясінського Ю. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Могилеві-Подільському кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця м. Бар, Вінницької області, мешканця с Посухів, Мурованокуриловецького району, Вінницької області, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, безробітного, раніше судимого: 26.05.1999 року Барським районним судом за,ст.ст. 140 ч. 2,215-3 ч. 2 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільнений 10.01.2005 року,
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
25.12.2006 року, біля 21.00 год., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаючи де знаходиться ключ від гаража який розташований в с Посухів, Мурованокуриловецького району, і належить ОСОБА_2, за допомогою ключа відімкнув ворота гаража, проник в середину та незаконно заволодів автомобілем марки ВАЗ 2105 бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні, свою вину за ст. 289 ч. 2 КК України визнав повністю і пояснив, що 25.12.2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вирішив провідати друга в с Кривохиженці, Мурованокуриловецького району. Біля 21.00 год., прийшов до гаража ОСОБА_2, який знаходиться в с Посухів, Мурованокуриловецького району, знаючи де знаходиться ключ, відімкнув навісний замок дверей гаража, в якому знаходився автомобіль ВАЗ 2105 бежевого кольору, викачав його на вулицю, закрив гараж, скориставшись ключем замка запалювання, який був в машині, завів її та поїхав у с Кривохиженці, Мурованокуриловецького району, Вінницької області до знайомого на ім'я ОСОБА_3. В гостях він ще випив горілки, і через деякий час поїхав назад в с Посухів. По дорозі додому, не доїжджаючи до с Курашівці на панелі приборів автомобіля загорілися лампочки «МАСЛО» і «ЗАРЯДКА», а з-під капоту пішов дим. Залишивши ключі запалювання на поличці під бардачком, підсудний залишив автомобіль і пішов додому пішки. В скоєному розкаюється. Цивільний позов визнав повністю.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що знайомий та знаходиться в хороших стосунках з підсудним, який неодноразово був у нього в гаражі де він
2
зберігає автомобіль ВАЗ - 2105 д.н.з. НОМЕР_1, що належить йому на праві власності. Ключ від навісного замка дверей гаража він зберігав в приміщенні гаража, куди клав його через віддушину в дверях гаража. Підсудний можливо примітив, вказаний факт. Підтвердив, що 25.12.2006 року, о 16.00 год., потерпілий залишив автомобіль в гаражі, ключ від замка запалення знаходився в салоні автомобіля. В ранці 26.12.2006 року встановив, що при закритих дверях гаража автомобіль в ньому відсутній. В цей же день від працівників міліції йому стало відомо, що ОСОБА_1 незаконно заволодів його автомобілем, їздив на ньому, і залишив його в несправному стані біля с Курашівці. На ремонт автомобіля: заміну балки, шарових опор, рульових тяг, амортизатора витратив 1500 грн. На вказану суму заявив цивільний позов.
Підсудний ОСОБА_1 та інші учасники судового розгляду погоджуються з недоцільністю дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний, та інші учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин. Підсудний добровільно погоджується на застосування судом під час подальшого розгляду справи ст. 299 КПК України, пояснив, що йому зрозумілі наслідки застосування даної норми закону. Суд вважає за недоцільне досліджувати докази відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Крім визнання вини підсудним, показів потерпілого, вина ОСОБА_1 в інкримінованому діянні підтверджується: рапортом оперативного чергового ст. лейтенанта міліції Маланюка О.Г., про те, що в період часу з 21.00 год. 25.12.2006 року по 10 год. 16.12.2006 року невідомі особи таємно викрали автомобіль ВАЗ 2105 д.н. НОМЕР_1 (а. с. 2); заявою ОСОБА_2 (а. с. 3); протоколом огляду місця події (гаража, звідки було викрадено автомобіль) (а. с. 4-5); протоколом огляду місця події (місце де було знайдено автомобіль) ( а. с. 7-8); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28.12.2006 року та фото до нього (а. с. 39); протоколом огляду речового доказу (а. с. 70) та іншими матеріалами кримінальної справи.
З врахуванням зібраних в судовому засіданні доказів суд прийшов до висновку, що органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за ст. 289 ч. 2 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину повторно та з проникненням в приміщення.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного - характеризується позитивно, обставини справи - злочин відноситься до категорії тяжких, обтяжуючі вину обставини -злочин скоєний в стані алкогольного сп'яніння, і вважає, що його виправлення можливо в умовах ізоляції від суспільства.
Враховуючи пом'якшуючі вину обставини - вину визнає, розкаюється, як на
досудовому слідстві так і в судовому засіданні давав правдиві покази, чим сприяв розкриттю
злочину, має на утриманні неповнолітню дитину, дружина вагітна, суд вважає доцільним
призначити мінімальне покарання передбачене санкцією ст. 289 ч. 2 КК України.
Цивільний позов заявлений потерпілим в сумі 1500 грн. - сума затрат на ремонт автомобіля - суд задовольняє частково. В судовому засіданні встановлено, що шкода потерпілому завдана злочинними діями підсудного. Згідно рахунку № 11 на придбання запчастин, довідки на ремонт автомобіля, наданих потерпілим суду, вбачається, що він всього витратив кошти в сумі 1415 грн.. На вказану суд задовольняє позов.
Визнавши винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України, суд стягує з нього, на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, судові витрати в сумі 423 грн. 69 коп. за проведення експертизи по справі.
Санкцією ст. 289 ч. 2 КК України, передбачено застосування додаткової міри покарання - конфіскація майна або без такої. Враховуючи, що на утриманні підсудного не працююча вагітна дружина, неповнолітня дитина, від злочину не настало тяжких наслідків, автомобіль потерпілому повернутий, сума збитків завдана потерпілому менше передбаченої ч. 2 ст. 289 КК України суми значної шкоди, і суд вважає недоцільним обираючи основне покарання, застосовувати додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд -
3
ПРИСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_1за ст. 289 ч. 2 КК України і обрати покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Оране покарання ОСОБА_1рахувати з 26 грудня 2006 року.
Запобіжний захід ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний - утримання під вартою.
Цивільний позов задовільнити частково. Стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_21415 грн. - матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (рахунок № 35227002000019, код 24525055, МФО 802015), судові витрати у сумі 423 (чотириста двадцять три) грн. 69 коп.
Речові докази: автомобіль ВАЗ 2105 бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 - передати законному власнику ОСОБА_2
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15
днів. Засудженому ОСОБА_1в той же строк з дня отримання копії
вироку.