Справа №2-2532-2007 УХВАЛА
23 травня 2007 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі: -головуючого- судді Хаустової Т.А. -при секретарі- Марценковській В.М.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до„Науково- дослідного інституту високих напруг" про захист честі, гідності і про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до „Науково-дослідного інституту високих напруг" про захист честі, гідності і про вщшкодування моральної шкоди, обгрунтувавши свої вимоги тим, що в період часу з 10 грудня 1970 року по 31 грудня 2002 року, тобто більше ЗО років, він працював в Спеціальному конструкторсько-технологічному бюро по ізоляторам і арматурі. Спеціальне конструкторсько- технологічне бюро по ізолятарам і арматурі з 1 січня 1993 року преобразовано в „Науково-дослідний інститут високих напруг" (НПВН), яке є його правонаступником. Він працював у відповідача на посадах завідуючого сектором і ведучого інженера, а також займався науковою діяльністю.
Так, в середині 90-х років він займався розробкою і впровадженням технології і обладнання магнітної обробки скла при виготовленні штирьових ізоляторів для В Л 6-Ю кВ. За результатами даної роботи, виконаної на рівні винахідництва, ним було складено звіт про опитно-конструкторську роботу, який 29 грудня 1996 року було затверджено директором ШІВН Соболевою К.Л. і було отримано патент НОМЕР_1. В продовження даної роботи, в 1997 році строком на 5 років було укладено угоду з ЗАТ „Львівський ізоляторний завод" на впровадження даної розробки в масове виробництво.
В період 2005-2007 рр він подававдо Слов"янського міськрайонного суду цивільні позови до НІІВН про зарахування до загального стажу роботи, періоду роботи на наукових посадах в 1997-1999 роках.
В судових засіданнях відповідач розповсюджував неправдиві свідчення про те, що до кінця 1996 року була повністю розроблена конструкторська документація на обладнання і технологію магнітної обробки штирьових ізоляторів в умовах ЗАТ „Львівський ізоляторний завод".
В судовому рішенні Слов"янського міськрайонного суду від 5 липня 2005 року по цивільній справі № 2-3846-2005 і від 19 грудня 2006 року по цивільній справі № 2-2950-2006 вказано, що представник відповідача Лауніконіс В.П. стверджувала, що „ с целью обеспечения законности использования имеющейся у ЗАО ЛИЗ техдоументации, по которой уже был изготовлен опытный образец 10 декабря 1996 года между ГП „НИИВН" и ЗАО „ЛИЗ" был заключен договор № 18-96 предусматривающий еще и осуществление авторского надзора за внедрением последующих установок и в начале 1997 года заводом была произведена оплата за якобы ранее полученную техдокументацию".
Той факт, що використання для виробництва техдокументації на опитний зразок,який є на заводі, неможливо підтвердити результатами опробування технології і обладнання для магнітної обробки штирьових ізоляторів в заводських умовах, приведеної в Звіті про опитно-конструкторській роботі „ Розробка і впровадження технології і обладнання для магнітної обробки скла при виготовленні штирьових ізоляторів для КЛ 6-Ю кВ", затвердженому директором ШІВН 29 грудня 1996 року Соболевою К.Л.
Для усунення виявлених недоліків при опробуванні опитного зразку були проведені науково-дослідницькі роботи по доробці технрлогї магнітної обробки скла, на виконання яких ЗАТ „ЛІЗ" було проведено предоплату в лютому місяці 1997 року і тіьки в грудні 1997 року двостороннім актом заводу було передано допрацьовану техдокументацію.
Винними діями ШІВН йому заподіяно також моральну шкоду, оскільки більшу частину своєї трудової діяльності ( 32 роки) пропрацював на одному місці- в ШІВН. За час роботи він добросовісно виконував свої обов"язки, займався науковою роботою, за що неодноразово відзначався керівництвом інституту, а також різними міністерствами, до яких в різні роки відносилося конструкторське бюро.
Однак, він законо вимагав у відповідача необхідну йому для призначення наукової пенсії довідку, адміністрація підприємства перешкоджає йому в отриманні такої довідки і при цьому розповсюджує неправдиві свідчення про його науково-технічну діяльність, в тому числі, що видана заводу в 1996 році технологія магнітної обробки скла на опитний зразок може бути використана при масовому виробництві штирьових ізоляторів.
2
Весь цей період часу він відчуває постійні переживання через те, що до нього, як до робітника, який гарно пропрацював в установі більше 30 років, постійно займався науковою роботою, адміністрація інституту відноситься так зневажливо, без належної поваги.
Предмет таких страждань цілком заволодів його увагою і підпорядковує собі всю його діяльність, внаслідок чого продовження повсякденного образу життя становиться неможливим.
Тривалість страждань і підпищена чутливість розвивають у нього емоційне перенапруження. В результаті чого він знаходиться в деприсивному стані, порушено його сон, проявляється порушення душевного стану. Негативні емоції, які він переживає, потягли погіршення відносин в родині. Дану моральну шкоду, спричинену протиправними діями відповідача він оцінює в 1650 грн.
В судовому засіданні при попередньому розгляді справи позивач ОСОБА_1. підтримав свої позовні вимоги, навів аналогічних доводів, а також суду пояснив, що підставою для звернення до суду з цим позовом є Рішення Слов"янського міськрайонного сду Донецької області від 5 липня 2005 року та Рішення Слов"янського міськрайонного суду Донецької області від 19 грудня 2006 року, в яких в мотивувальній частині вказані відомості, які на його погляд, не відповідають дійсності. На теперішній час вказані рішення суду набули чинності. Він просить спростувати саме свідчення, які викладені в мотивувальних частинах вказаних судових рішень, оскільки ці свідчення є недостовірними.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1., приходить до висновку, що провадження по цивільій справі за позовом ОСОБА_1до „Науково- дослідного інституту високих напруг" про захист честі, гідності і про відшкодування моральної шкоди підлягає закриттю з наступних підстав.
Лк встановлено в судовому засіданні при попередньому розгляді справи ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до „Науково- дослідного інституту високих напруг" про захист честі, гідності і про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що в період 2005-2007 рр він подавав до Слов'янського міськрайонного суду цивільні позови до ШІВН про зарахування до загального стажу роботи, періоду роботи на наукових посадах в 1997-1999 роках.
В судових засіданнях відовідач розповсюджував неправдиві свідчення про те, що до кінця 1996 року була повністю розроблена конструкторська документація на обладнання і технологію магнітної обробки штирьових ізоляторів в умовах ЗАТ „Львівський ізоляторний завод".
В судовому рішенні Слов"янського міськрайонного суду від 5 липня 2005 року по цивільній справі № 2-3846-2005 і від 19 грудня 2006 року по цивільній справі № 2-2950-2006 вказано, що представник відповідача Лауніконіс В.П. стверджувала, що „ с целью обеспечения законности использования имеющейся у ЗАО ЛИЗ техдоументации, по которой уже был изготовлен опытный образец 10 декабря 1996 года между ГП „НИИВН" и ЗАО „ЛИЗ" был заключен договор № 18-96 предусматривающий еще и осуществление авторского надзора за внедрением последующих установок и в начале 1997 года заводом была произведена оплата за якобы ранее полученную техдокументацию".
Вказані ствердження відповідача, викладені в мотивувальних частинах судових рішень- Рішенні Слов"янського міськрайонного суду від 5 липня 2005 року по цивільній справі № 2-3846-2005 і Рішенні Слов'янського міськрайонного суду від 19 грудня 2006 року по цивільній справі № 2-2950-2006р., які теперішнього часу набули чинності, ОСОБА_1. вважає такими, що не відповідають дійсності і такими, що порочать його честь, гідність, завдають йому моральної шкоди протягом тривалого часу.
Він просить суд постановити рішення і спростувати саме свідчення, які викладені в мотивувальних частинах вказаних судових рішень, оскільки ці свідчення є недостовірними.
Однак, у відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" від 28 вересня 1990 року з послідуючими змінами „ У порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися позови про спростування відомостей, які містяться у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах слідчих та інших відповідних органів, для оскарження яких законом встановлено інший порядок".
Приймаючи до уваги ті обставини, що в позовній заяві, а також в своїх поясненнях при попередньому розгляді справи позивач ОСОБА_1. просить суд спростувати відомості, які містяться у Рішенні Слов'янського міськрайонного суду від 5 липня 2005 року по цивільній справі № 2-3846-2005 і Рішенні Слов'янського міськрайонного суду від 19 грудня 2006 року по цивільній справі № 2-2950-2006р., які теперішнього часу набули чинності, то суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1. до „Науково- дослідного інституту високих напруг" про захист честі, гідності і про відшкодування моральної шкоди не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
3
У відповідності з п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України „ Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: -справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 205, 209, ЦПК України, ст.ст.ч.2 ст. 23,275, 277,299, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 28 вересня 1990 року „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій", суд
УХВАЛИВ
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1до „Науково-дослідного інституту високих напруг" про захист честі, гідності і про відшкодування моральної шкоди закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалу може бути оскаржено в Апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення ухвалене і підписане в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.