КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.2011 № 35/220
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
Представники сторін:
прокурора: Коваль О.М., посвідчення № 339 від 20.10.2010 ;
позивача 1: Зінченко А.В., довіреність № 5 від 18.01.2011;
позивача 2: Мойсик М.В., довіреність № 4820/57 від 30.12.2010;
відповідача: Погурельський Ю.В. –директор;
Байковська О.О., довіреність б/н від 11.11.2010;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю "Генезис"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.06.2010
у справі № 35/220 ( .....)
за позовом Прокурора Солом’янського району м. Києва в інтересах держави в особі:
1.Солом’янської районної в м. Києві ради;
2.Комунального підприємства «Дирекція
з утримання та обслуговування житлового
фонду» Солом’янської районної м. Києва ради;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Генезис"
про розірвання договору оренди та виселення
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Солом’янського району м. Києва в інтересах держави в особі: Солом’янської районної в м. Києві ради, Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної м. Києва ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис» про розірвання договору оренди та виселення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2010 у справі № 35/220 позов задоволено повністю.
Розірвано Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва № 852/Б від 01.09.2008 р. та додаткової угоди про внесення змін до даного договору від 20.11.2008 р. укладених між Комунальним підприємством “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної м. Києва ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Генезис”.
Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю “Генезис” з приміщення загальною площею 70,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Урицького, буд. № 43 та повернуто зазначене приміщення Комунальниму підприємству “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної м. Києва ради.
Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Генезис” привести орендоване приміщення загальною площею 70,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Урицького, буд. № 43 в попередній придатний до використання стан.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Генезис” на користь Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду”Солом’янської районної м. Києва ради 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Генезис” звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2010 у справі № 35/220 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва порушено, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також неповно з’ясовані обставини справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2010 прийнято до розгляду справу № 35/220. Розгляд апеляційної скарги призначений на 13.12.2010 о 12:40.
13.12.2010 представник Солом’янської районної в м. Києві ради в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
13.12.2010 представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткові докази.
Суд задовольнив клопотання представника відповідача і долучив до матеріалів справи додаткові докази.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2010 розгляд апеляційної скарги у справі № 35/220 відкладено на 17.01.2011 об 11:50.
17.01.2011 представник Солом’янської районної в м. Києві ради повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
17.01.2011 представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткові докази.
Суд задовольнив клопотання представника відповідача і долучив до матеріалів справи додаткові докази.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2011 розгляд апеляційної скарги у справі № 35/220 відкладено на 01.02.2011 об 11:50.
01.02.2011 розгляд справи № 35/220 не відбувся в зв’язку з знаходженням на лікарняному судді-доповідача Зеленіна В.О.
В зв’язку з виходом судді-доповідача Зеленіна В.О. з лікарняного розгляд справи № 35/220 призначено на 21.02.2011 о 12:20.
21.02.2011 прокурор, представник відповідача в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.
21.02.2011 представником Солом’янської районної в м. Києві ради в судовому засіданні відповідно до ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору. Представник Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної м. Києва ради заявлене клопотання підтримав.
Суд задовольнив зазначене вище клопотання та продовжив строк вирішення спору по справі № 35/220.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 розгляд апеляційної скарги у справі № 35/220 відкладено на 14.03.2011 об 11:40.
14.03.2011 представником відповідача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи були надані додаткові документи.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, колегія суддів встановила наступне.
01.09.2008 між Комунальним підприємством “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної м. Києва ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Генезис” (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва № 852/Б (надалі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору, Орендодавець на підставі Розпорядження Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.2007р., № 2251 від 07.12.2007р. передає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення на першому поверсі (цоколь), для адміністративних потреб, загальною площею 78,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Урицького, буд. № 43.
20.11.2008 Додатковою угодою до Договору на підставі п. 2 ст. 19, ст. 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та розпорядження № 2251 від 07.12.2007р. листа № 2914/57 від 20.11.2008р., плану БТІ сторонами були внесені зміни до Договору в частині загальної площі орендованого приміщення зазначивши 70,9 кв. м., орендної плати, а саме зазначивши орендну плату на місяць у сумі 5367,92 грн. (25 % вартості майна) та суми компенсації плати земельного податку змінивши на суму 162,38 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Орендодавець передав Орендарю орендоване приміщення, про що сторонами було складено та підписано відповідний Акт прийому-передачі від 01.09.2008.
Відповідно до п. 9.1. Договору строк його дії встановлено з 01.09.2008 р. до 07.11.2010 р.
11.11.2009 заступником директора Комунального підприємства «Батиївське» було складено акт про те, що відповідачем без дозвільної документації самовільно влаштовано вхідну групу буд. № 43 по вул. Урицького в м. Києві до нежитлового приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю “Генезис”.
Згідно п. 7.3. Договору Орендар не має права без письмової згоди Орендодавця провести переобладнання, перепланування, ремонт об'єкта оренди, вести роботи прибудинковій території.
Пунктом 7.4. Договору встановлено, що дозвіл на використання таких робіт оформляється листом Орендодавця та виконується лише на підставі проектно-кошторисної документації та при наявності дозволу на ведення будівельних робіт.
Таким чином, зазначене вище і було однією з підстав звернення прокурора Солом’янського району м. Києва до суду з метою захисту державних інтересів.
Суд першої інстанції приймаючи до уваги як доказ у справі виключно акт складений 11.11.2009 заступником директора Комунального підприємства «Батиївське» та п. 7.3., 7.4. Договору задовольнив позовні вимоги прокурора Солом’янського району м. Києва.
Проте, проаналізувавши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що господарським судом міста Києва не досліджувались суттєві для справи обставини, що вбачається з наступного.
У відповідь на запит відповідача № 5 від 15.12.2008, щодо надання дозволу проведення ремонтних робіт для використання приміщення у якості магазину продовольчих товарів, Товариством з обмеженою відповідальністю “Генезис” було отримано дозвіл № 109/57 від 12.01.2009 від Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної м. Києва ради, яким було погоджено переобладнання, перепланування, ремонт об’єкта оренди.
Але судом першої інстанції не було прийнято до уваги та не було досліджено, що при проведенні ремонтних робіт було зроблено поточний ремонт і приміщення тільки було пристосовано під використання у іншій якості, що вже було погоджено наданим позивачем дозволом.
Крім того, судом першої інстанції не було досліджено і ті обставини, що у орендованому приміщенні були облаштовані дверні прорізи та виконано роботи з улаштування пандусів для забезпечення безперешкодного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 № 1104 було затверджено Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл.
Згідно з п. 8, 11 зазначеного вище Переліку не вимагається дозвіл на виконання робіт з улаштування засобів для забезпечення безперешкодного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлово-громадського призначення, переустановлення обладнання в межах приміщення.
В матеріалах справи наявний висновок № 10754/10-15 експертного будівельно – технічного дослідження, складений провідним науковим співробітником лабораторії судових будівельно – технічних досліджень Київського науково – дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_1
З зазначеного вище висновку вбачається, що при влаштуванні відповідачем вхідної групи в магазин «Гастрономчик» (група приміщень № 87) по вул. Урицького, 43 в м. Києві втручань в несучі конструкції стін будинку не виявлено.
Проаналізувавши матеріали справи, можна зробити висновок, що судом першої інстанції не було встановлено, які саме види ремонтних робіт були проведені, і чи передбачає виконання таких видів робіт дозвільна документація, і якщо - так, то якої саме.
До того ж, в оскаржуваному рішенні відсутній перелік документів, необхідний для проведення ремонтних робіт та обгpунтування їх необхідності.
17.05.2010 позивач склав акт перевірки про те, що відповідач в порушення умов Договору використовує орендоване приміщення не за призначенням, оскільки замість адміністративних потреб, як передбачено в п.1.1. Договору, він влаштував в спірному приміщенні магазин продовольчих товарів, з реалізацією тютюнових виробів та слабоалкогольних напоїв.
Зазначене вище позивач вважає ще однією підставою для розірвання Договору та звернення до суду для захисту порушеного права.
З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції погоджується з зазначеними вище доводами позивача і вважає їх обґрунтованими.
Проте суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками господарського суду міста Києва викладені в оскаржуваному рішенні з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що приміщення магазину продовольчих товарів спрямоване на забезпечення населення району продуктами харчування та має велике соціальне значення, оскільки продовольчі магазини у районі розміщення орендованого приміщення - відсутні. Це також підтверджується результатами проведених Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.11.2010 громадських слухань з питання щодо функціонування магазину Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис» по вул. Урицького, 43, відповідно до яких було висловлену думку з цього питання 34 особами, 31 особа з яких висловилась за необхідність діяльності такого магазину.
До того ж, відповідно до Протоколу громадських слухань з питання щодо функціонування магазину Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис» по вул. Урицького, 43, від 08.11.2010 затвердженого заступником голови Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, протягом останніх трьох років на адресу Солом'янської державної адміністрації надійшло 14 звернень від мешканців району, три з яких - колективні, з проханням відкриття продовольчого магазину в зазначеному мікрорайоні, що також не було досліджено судом першої інстанції.
Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно – правовими актами (ч.1 ст. 2, ст. 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Проте, жодних доказів щодо невиконання відповідачем своїх зобов'язань та істотного порушення Договору, позивачем не надано ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції.
Натомість, відповідно до ст. 78З Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, виключно якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Але, жодна з зазначених в ст. 783 Цивільного кодексу України обставина не може бути застосована в даному випадку.
До того ж, листом від 14.03.2011 Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила відповідача, що згідно з п. 8 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.01.2011 № 121 райдержадміністрація погодила цільове призначення нежитлового приміщення під продовольчий магазин та направила матеріали на адресу Головного управління комунальної власності міста Києва на продовження договору оренди приміщення площею 76,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Урицького, буд. № 43.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 361 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно з ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі N 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Проте, у заявленому прокуратурою позові не зазначено ні наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою, ні фактів таких протиправних дій.
З матеріалів справи вбачається, що навпаки, діяльність відповідача щодо створення соціально значущого об'єкту в інтересах мешканців району та здійснення за власні кошти поліпшень, реконструкції орендованого приміщення призвело тільки до безоплатного підвищення вартості майна, яке перебуває в користуванні у Орендаря.
Таким чином, держава безоплатно отримала у власність об’єкт соціального призначення – магазин продовольчих товарів, тим самим задовольнивши чисельні вимоги громадян з прилеглих будинків.
При цьому з листа від 14.03.2011 Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації вбачається, що ні про які порушення інтересів держави мова не йде та не може йти, так-як дії відповідача погоджені безпосередньо органами виконавчої влади.
Тому, суд першої інстанції, в оскаржуваному рішенні помилково зобов’язав Товариство з обмеженою відповідальністю “Генезис” привести орендоване приміщення загальною площею 70,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Урицького, буд. № 43 в попередній придатний до використання стан.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2010 у справі № 35/220 прийняте з неправильним застосуванням норми процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2010 у справі № 35/220 скасувати, а в позові відмовити.
2. Матеріали справи № 35/220 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
18.03.11 (відправлено)