КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.03.2011                                                                                           № 6/331

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шапрана В.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - ОСОБА_2

                          ОСОБА_3

 від відповідача 1 -Римар І.В.

 від відповідача 2 - не з’явилися

 від вдіповідача 3- не з’явилися

 від третьої особи - не з’явилися   

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 09.12.2010

 у справі № 6/331 ( .....)

 за позовом                               ОСОБА_1

 до                                                   ТОВ "Автоконтинент"

                                                  Відкритого акціонерного товариства "Комекс-реєстратор"

                                                  ТОВ "Промислово-торгова компанія "Схід"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           Закрите акціонерне товариство "Монтажлегмаш"     

 про                                                   визнання недійсним відчуження акцій та визнання недійсним рішення зборів учасників товариства

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтинент» (далі - відповідач-1) та Відкритого акціонерного товариства «Комекс-реєстратор» (далі - відповідач-2) про: визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтинент» від 23.05.2006 року про продаж акцій; визнання недійсними: дарування цінних паперів 30.12.2004 року, первинного розміщення 09.06.2005 року, корпоративної операції (2 операцій) 09.06.2005 року, купівлі-продажу 14.11.2006 року, купівлі-продажу (7 операцій) 15.11.2006 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.11.2010 року залучено до участі у справі як іншого відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгової компанії «Схід».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.12.2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив визнати рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтинент» від 23.05.2006 року про продаж акцій  - недійсним, визнати договір купівлі – продажу 16 441 295,00 грн. № 051/06-2В від 20.10.2006 року між представником продавця Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтинент» Акціонерним товариством закритого типу з іноземною інвестицією «Софія – цінні папери» та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю «ПТК «Схід» - недійсним з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено  її розгляд на 15.02.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 року розгляд справи відкладено на 03.03.2011 року.

03.03.2011 року у судовому засіданні оголошено перерву на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України до 15.03.2011 року.

У судовому засіданні 03.03.2011 року представник позивача заявив клопотання про витребування з Департаменту моніторингу фондового ринку Державної комісії України з цінних паперів та фондового ринку інформацію про рух акцій Закритого акціонерного товариства «Монтажлегмаш».

Колегія суддів, відхиляючи клопотання про витребування доказів, виходить з того, що всупереч ст. 38 ГПК України, позивач не зазначив, який доказ вимагається і до вищезазначеного клопотання позивачем не надано підтвердження того, що йому відмовлено Державною комісією України з цінних паперів та фондового ринку в отриманні документів, питання про які ставиться в клопотанні, або відсутня відповідь на запит позивача про отримання цих доказів.

Крім того, у судовому засіданні 03.03.2011 року представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Акціонерне товариство закритого типу з іноземною інвестицією «Софія – цінні папери».

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання не знайшла підстав для його задоволення, оскільки скаржником не надано суду доказів, яким саме чином рішення господарського суду може вплинути на права або обов'язки Акціонерного товариства закритого типу з іноземною інвестицією «Софія – цінні папери».

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копій документів, а саме: копій листа від 06.07.2006 року на ім’я директора Товариства з обмеженою відповідальністю  «Автоконтинент» ОСОБА_4 за підписом ОСОБА_1 та ОСОБА_5, листа від 09.10.2006 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю  «Автоконтинент» за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_5, листа від 09.10.2006 року на адресу Відкритого акціонерного товариства «Комекс – реєстратор» за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Колегія суддів, заслухавши думку представника відповідача -1 задовольнила вказане клопотання.

У судове засідання 15.03.2011 року з’явилися представники позивача та    відповідача-1.

Представники відповідачів 2,3 та третьої особи у призначене судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (пункт 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

З відмітки відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2011 року, випливає, що така ухвала направлена відповідачам 2,3 та третій особі 04.03.2011 року за реєстровими номерами 5,6,7.

Враховуючи те, що відповідачі 2,3 та третьої особи були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість слухання справи без участі представників відповідачів 2,3 та третьої особи.

Представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі. В свою чергу представник відповідача – 1 заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив рішення Господарського суду м. Києва від 09.12.2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача  та відповідача – 1 встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 04.05.1998 року Солом’янською районної у м. Києві державною адміністрацією проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтинент».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року, № 1576-XII зі змінами та доповненнями акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

З наявного в матеріалах справи статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтинент» в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 23.12.2004 року (а.с. 31-43 т. 2), вбачається, що розмір статутного капіталу товариства складає 199446200,00 грн., що розподіляється на частки відповідно до внесків учасників, а саме: ТОВ «Мегапром» 0,07 % статутного фонду розміром 14345,00 грн.; ОСОБА_6 - 17,49 % статутного фонду розміром 3488520,00 грн.; ОСОБА_5 - 19,98 % статутного фонду розміром 3 985 190,00 грн.; ОСОБА_7 - 7,49 % статутного фонду розміром 1493930,00 грн.; ОСОБА_4 - 19,99 % статутного фонду розміром 3987175,00 грн.; ОСОБА_1 - 17,49% статного фонду розміром 3488520,00 грн.; ОСОБА_8 - 17,49 % статутного фонду розміром 3488520,00 грн. (п. 6.1. статуту).

Згідно ч. 1 ст. ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» та п. 10.1 статуту вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Загальні збори учасників обирають свого голову. Голова загальних зборів очолює загальні збори учасників та веде їх засідання (п. 10.3 статуту).

23.05.2006 року відбулися збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтинент», які оформлені протоколом № 3 від 23.05.2006 року (а.с. 30 т. 2).

Вказаними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтинент» обрано голову та секретаря зборів, затверджено річний фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва за 2005 рік та, у зв’язку з господарською необхідністю, ухвалено продати акції товариства.

Спір у справі виник у зв’язку з тим, що думку позивача рішення про відчуження майна товариства, оформлене протоколом № 3 від 23.05.2006 року є недійсним, оскільки прийнято без належного повідомлення ОСОБА_1, як учасника Товариства, про проведення загальних зборів та прийнято з порушенням вимог ч. 2 ст. 98 ЦК України, оскільки для прийняття рішення зборами учасників товариства необхідно мати не менше ѕ (75%) голосів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги та апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 10.4 статуту загальні збори приймають рішення на своїх засіданнях, про дату і місце проведення яких та порядок денний повідомляється всім учасникам персонально не пізніше як за тридцять днів до дати початку загальних зборів.

З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2006 року Товариство направило на адресу ОСОБА_1 лист № 19/04/03 від 19.04.2006 року, у якому повідомлялося про проведення 23.05.2006 року о 16:00 загальних зборів Товариства та про порядок денний, а саме: обрання голови та секретаря зборів, затвердження річного фінансового звіту за 2005 рік та продаж акцій Товариства (а.с. 137 т. 1).

З повідомлення про вручення поштового відправлення слідує, що рекомендований лист був відправлений ТОВ «Автоконтинент» позивачу 20.04.2006 року та отримано позивачем 22.04.2006 року (а.с. 138, т. 1).

Щодо даної обставини, позивач зазначив, що в даному повідомленні відсутні дані, що він отримав саме лист № 19/04/03 від 19.04.2006 року.

Однак, як свідчать матеріали справи, позивачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України не доведено ту обставину, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції стосується іншого листа.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивач був належним чином повідомлений про проведення зборів учасників ТОВ «Автоконтинент».

Надані позивачем листи від 06.07.2006 року, 09.10.2006 року, як доказ того, що позивач не був повідомлений про проведення загальних зборів товариства колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки позивачем не додано доказів, того, що вказана переписка здійснювалася в період прийняття рішення загальних зборів.

Відповідно до п. 10.4 статуту Товариства загальні збори учасників визнаються повноважними, якщо в них взяли участь учасники (повноважні їх представники), які володіють в сукупності більш як 60 відсотками голосів. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів присутніх учасників, кількість яких визначається пропорційно до розміру його дольової участі в статутному капіталі.

Згідно з п. 10.6 статуту Товариства рішення щодо визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання, внесення змін та доповнень до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, а також питання про виключення учасника з товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів.

Як вбачається з матеріалів справи, на загальних зборах 23.05.2006 року були присутніми наступні учасники: ТОВ «Мегапром», ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, тобто учасники, які в своїх сукупності володіють 62,53 % статутного капіталу Товариства та по всім питанням порядку денного проголосували одностайно. ОСОБА_1 участі у загальних зборах не брав.

Твердження апелянта про, те що відповідно до норм ст. 98 ЦК України рішення про відчудження майна товариства на суму, що становить п’ятдесят і більше відсотків майна товариства приймаються більшістю не менш як у ѕ голосів Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про те, що 23.05.2006 року загальними зборами учасників вирішено відчужити його майно сааме на таку суму.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що про проведення загальних зборів 23.05.2006 р. позивача було повідомлено належним чином, а рішення були прийняті за наявності кворуму та більше ніж  присутніх учасників, підстави вважати, що збори проведенні з порушенням прав позивача, порядку їх скликання та проведення відсутні, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсними правочини, а саме: дарування цінних паперів 30.12.2004 року, первинне розміщення 09.06.2005 року, корпоративної операції (2 операцій) 09.06.2005 року, купівлю-продаж 14.11.2006 року, купівлю-продаж (7 операцій) 15.11.2006 року, договору купівлі-продажу від 20.10.2006 року, укладений між Товариством та ТОВ «Промислово-торгова компанія «Схід» колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Колегія суддів відзначає, що правочин може бути визнаний недійсним лише на підставах і з наслідками, передбаченими законом.

За приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання  право чинів недійсними» встановлено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Як свідчать матеріали справи реєстратором була надіслана позивачу конкурсна пропозиція щодо придбання акцій, про продаж яких прийнято рішення 23.05.2006 року, однак позивач правом не скористався.

Таким чином, все вище зазначене вказує на те, що вищезазначений договір купівлі-продажу від 20.10.2006 року укладений між Товариством та ТОВ «Промислово-торгова компанія «Схід» з дотриманням норм цивільного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підкріплені належними доказами, а тому задоволенню не підлягають.    

Київський апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, не встановив наявність обставин, які є підставою для задоволення позову з огляду на встановлене та вищенаведені норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 ГПК України.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського  суду м. Києва від 09.12.2010 року  - без змін.

Матеріали справи № 6/331 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді