донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.03.2011 р. справа №9/34/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівНовікової Р.Г.
Волкова Р.В., Дучал Н.М.
за участю представників:
від позивача: Іващенко Ю.А. за дов.б/н від 10.02.2011р.
від відповідача 1:Ялілова Г.Т за дов.№02-20/4404 від 17.12.2010р.
Єришова Н.І. за дов.№02-20/3971 від 17.11.2010р.
від відповідача 2:не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області м.Енергодар
на рішення господарського суду Запорізької області
від14 грудня 2010 року
(повний текст підписаний 20.12.2010р.)
по справі№9/34/10 (суддя Боєва О.С.)
за позовомПриватного малого виробничо-комерційного підприємства «ДЕЯ»м. Енергодар
доВиконавчого комітету Енергодарської міської ради м. Енергодар
Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації»м. Енергодар
провизнання права власності та зобов’язання зареєструвати нерухоме майно
В С Т А Н О В И В:
Приватне мале виробничо-комерційне підприємство «ДЕЯ»м.Енергодар звернулось до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради м.Енергодар та Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації»м.Енергодар з позовом про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна –прибудову до будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1, площею 222,6кв.м.; про зобов’язання Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації»провести реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна –прибудову до будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1.
10.12.2010р. до господарського суду першої інстанції від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить визнати право власності Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «ДЕЯ»на прибудови до будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1, позначені літерою «а»площею 8,9кв.м., літерою «а2»площею 54,0кв.м., літерою «а3»площею 113,8кв.м., літерою «а5»площею 1,8кв.м., літерою «а6»площею 2,2кв.м., літерою «А’-1»площею 213,7кв.м., загальною площею приміщень 418,4кв.м.; визнати право власності Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «ДЕЯ»на об’єкт нерухомого майна –будівлю магазину після реконструкції за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1, загальною площею приміщень 1182,9кв.м.; зобов’язати Комунальне підприємство «Енергодарське бюро технічної інвентаризації»провести реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна –будівлю магазину після реконструкції за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею приміщень 1182,9кв.м.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.12.2010р. по справі №9/34/10 позовні вимоги Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «ДЕЯ»задоволені частково. Визнано за Приватним малим виробничо-комерційним підприємством «ДЕЯ»право власності на прибудови до будівлі магазину за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1, позначені літерою «а», літерою «а2», літерою «а3», літерою «а5», літерою «а6», літерою «А’-1», загальною площею приміщень 418,4 кв.м.
Визнано за позивачем право власності на об’єкт нерухомого майна –будівлю магазину після реконструкції за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею приміщень 1182,9кв.м.
Провадження у справі в частині вимог про зобов’язання Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації»провести реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна –будівлю магазину після реконструкції за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею приміщень 1182,9кв.м. припинено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Виконавчий комітет Енергодарської міської ради м.Енергодар подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2010р. по справі №9/34/10 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник вказує, що будівельні роботи по реконструкції будівлі магазину велись без проектної документації, погодженої відповідно до вимог чинного законодавства, та без дозволу на виконання будівельних робіт, отриманому в установленому порядку в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Крім того, зазначає, що при здійснені будівництва прибудови до магазину частина входу до магазину розташовано за межами земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу Приватне мале виробничо-комерційне підприємство «ДЕЯ»не погодилось з твердженнями відповідача 1, наполягало на відмові у задоволенні апеляційної скарги, оскільки рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та об’єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні від 14.02.2011р. представники відповідача 1 підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі. Представники позивача та відповідача 2 у судове засідання не з’явилися, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином.
15.02.2011р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача 2, у якому останній повідомив, що якщо господарським судом визнано право власності на спірну будівлю магазину після реконструкції, то КП «Енергодарське бюро технічної інвентаризації»м.Енергодар може провести реєстрацію права власності на спірний об’єкт нерухомості на підставі рішення суду про визнання права власності.
У судовому засіданні від 14.03.2011р. представники відповідача 1 підтримали правову позицію, викладену раніше. Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін. Відповідач 2 не скористався своїм процесуальним правом щодо участі його представника у даному судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2002р. між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний торговельно-промисловий комплекс «Дніпро» (далі - продавець) та Приватним малим виробничо-комерційним підприємством «ДЕЯ»(далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу будівлі «Овочі», відповідно до умов якого покупець придбав будівлю магазину «Овочі»(літ. А-1, цегляна) загальною нежилою площею 764,5кв.м, яка складається з приміщення: «1»замощення бетонне –854,8кв.м., № 2 підпірна стіна цегляна –58,5кв.м., №2 огорожа металева –86,3кв.м., та яка знаходиться по АДРЕСА_1.
В подальшому, 25.05.2004 року між Енергодарською міською радою (далі - продавець) та Приватним малим ВКП «ДЕЯ»(далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами якого продавець на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2004 року по справі № 14/413 продав, а покупець купив земельну ділянку площею 1784кв.м. за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1, під магазином «Овочі».
Пунктом 1.4. передбачено, що подавець гарантує, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору, входить до категорії земель, що можуть бути приватизовані відповідно до законодавства України, вільні від будь-яких майнових прав та претензій третіх осіб, про які на момент підписання цього договору продавець чи покупець не могли не знати, а також що вона не знаходиться під арештом і судових справ по неї не має.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.05.2004р. посвідчений приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за №4326.
На підставі зазначеного договору, 12.07.2004р. Приватному малому виробничо-комерційному підприємству «ДЕЯ»був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЗП № 087978, який зареєстровано у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею за №4.
Відповідно до цього акту цільовим призначенням (використанням) земельної ділянки є роздрібна торгівля промисловими товарами.
Як встановлено судом першої інстанції, Приватне мале виробничо-комерційне підприємство «ДЕЯ»(далі –наймодавець) на підставі договору найму №05/05-2010 від 05.05.2010р. передало фізичній особі ОСОБА_1 (далі - наймач) у строкове платне користування територію загальною площею 195кв.м. коло центрального входу у магазин №12 «Непродовольчих товарів»за адресою: АДРЕСА_1
За приписами п.п.5.4.6. цього договору, перепланування та будь-які інші зміни, пов’язані із зміною вигляду та планування майна, яке надане у найм, здійснюються виключно за попереднім письмовим погодженням із наймодавцем.
Проте, всупереч приписам п.п.5.4.6 договору найму №05/05-2010 від 05.05.2010р. ОСОБА_1. без отримання дозволу від наймодавця та власника земельної ділянки почав обладнання та упорядкування території коло центрального ходу у магазин №12 «Непродовольчих товарів»за власним баченням, зв’язку з чим була збудована прибудова до магазину.
Рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради №242 від 21.07.2010р. «Про зупинення робіт»зобов’язано власника прибудови до магазинів «ЦУМ»(колишній «Овочевий») та магазину «Діжон», розташованих по АДРЕСА_1, зупинити будівельні роботи, звільнити самовільно зайняті земельні ділянки та привести їх у початковий стан за власний рахунок.
30.07.2010р. Приватному малому виробничо-комерційному підприємству «ДЕЯ»Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області був виданий припис №28-В, відповідно до якого позивачу запропоновано негайно припинити будівельні роботи та надати до інспекції довідку про фактичну вартість будівельно-монтажних робіт виконаних без дозволу на їх виконання.
На виконання цього припису позивач повідомив, що в порушення умов договору найму №05/05-2010 від 05.05.2010р. наймач - ОСОБА_1. без попереднього письмового погодження із наймодавцем –Приватним малим виробничо-комерційним підприємством «ДЕЯ», почав будівельні роботи на території коло центрального ходу у магазин №12 «Непродовольчих товарів», що проявилось у вчинені прибудови. Тобто, Приватне мале виробничо-комерційне підприємство «ДЕЯ»не здійснювало жодного порушення вимог чинного законодавства та вся відповідальність покладається на фізичну особу ОСОБА_1.
В свою чергу, наймач у поясненнях від 16.08.2010р., направлених на адресу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, підтримав доводи наймодавця та погодився нести відповідальність за здійснене ним порушення чинного законодавства.
03.08.2010р. позивачем на адресу ОСОБА_1. було надіслано повідомлення щодо розривання договору найму у односторонньому порядку у зв’язку з порушенням наймачем умов договору №05/05-2010 від 05.05.2010р.
За таких обставин, між Приватним малим виробничо-комерційним підприємством «ДЕЯ»та ОСОБА_1. 03.08.2010р. був укладений правочин про розірвання договору найму №05/05-2010 від 05.05.2010р. та складений акт повернення майна за договором найму із зазначенням, що майно передається позивачу без відшкодування вартості матеріалів, використаних для будівництва прибудови та стає власністю ПМ ВКП «ДЕЯ».
Як встановлено актом перевірки Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області б/н від 19.08.2010р., по АДРЕСА_1, м.Енергодар без отримання у встановленому чинним законодавством порядку дозволу проводяться роботи з будівництва прибудови.
У зв’язку з цим, Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області винесений припис щодо негайного припинення будівельних робіт, який 19.08.2010р. був одержаний ОСОБА_1.
19.08.2010р. був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.96 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1. був притягнений до адміністративної відповідальності за виконання будівельних робіт без відповідного дозволу.
В подальшому, за вказаним порушенням чинного законодавства України відносно ОСОБА_1. інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області було винесено постанову №1226 від 07.09.2010р. про накладення штрафу за адміністративне правопорушення у розмірі 850грн.00коп.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи довідки Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації», на будівлю та прибудови літер «А-1», А1-1»площею 1182кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1, м.Енергодар, відсутня проектна документація.
09.11.2010р. позивач звернувся до відповідача 2 із заявою щодо реєстрації права власності на закінчене будівництво прибудови до будівлі магазину за адресою: вул.Радянська, 10а, м.Енергодар.
У відповідь на зазначене звернення КП «Енергодарське бюро технічної інвентаризації»листом №656 від 09.11.2010р. повідомило, що реєстрація права власності буде проведена після оформлення права власності на реконструйовану будівлю магазину.
Відповідно до висновків Запорізької філії Державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «НІІпроектреконструкція»по результатам дослідження несучих і огороджувальних конструкцій виконаної реконструкції будівлі магазину по АДРЕСА_1 у місті Енергодар Запорізької області, деформації і пошкодження, що знижують несучу здатність та експлуатаційну придатність основних несучих і огороджувальних конструкцій відсутні; при візуальному огляді частини будівлі порушень виробництва будівельних робіт по діючим технічним нормативам не виявлено; частина будівлі магазину, яка досліджується –прибудови, придатні до експлуатації і забезпечують безпечні для життя умови; протипожежні норми дотримані; приміщення знаходяться у нормальному стані та придатні для експлуатації за призначенням.
За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання права власності Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «ДЕЯ» на прибудови до будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1, позначені літерою «а»площею 8,9кв.м., літерою «а2»площею 54,0кв.м., літерою «а3»площею 113,8кв.м., літерою «а5»площею 1,8кв.м., літерою «а6»площею 2,2кв.м., літерою «А’-1»площею 213,7кв.м., загальною площею приміщень 418,4кв.м.; визнання права власності Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «ДЕЯ»на об’єкт нерухомого майна –будівлю магазину після реконструкції за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею приміщень 1182,9кв.м.; зобов’язання Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації»провести реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна –будівлю магазину після реконструкції за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею приміщень 1182,9кв.м.
Частинами третьою та четвертою статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені у статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки регулює відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створені нової речі –самочинному будівництві були порушені.
Згідно з частинами першою та другою цієї статті кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною третьою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкта.
За змістом частини п’ятої ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення до господарського суду першої інстанції позивач є власником земельної ділянки, на якій розташовані спірні об’єкти нерухомості, на підставі договору купівлі-продажу 25.05.2004 року та державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.07.2004р.
Як зазначало раніше, виходячи з пункту 1.4. договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.05.2004р. передбачено, що Енергодарська міська рада, як продавець земельної ділянки, гарантувала, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору, входить до категорії земель, що можуть бути приватизовані відповідно до законодавства України, вільні від будь-яких майнових прав та претензій третіх осіб, про які на момент підписання цього договору продавець чи покупець не могли не знати, а також що вона не знаходиться під арештом і судових справ по неї не має
Крім того, положеннями державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.07.2004р. визначено, що цільовим призначенням земельної ділянки є роздрібна торгівля промисловими товарами.
Отже, матеріалами справи підтверджено додержання позивачем цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки, відсутність порушення прав інших осіб в контексті частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України.
Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на те, що в результаті перевірки правомірності здійснення будівельних робіт біля магазину «ЦУМ» по АДРЕСА_1, м.Енергодар встановлено, що при здійсненні будівництва прибудови до магазину частина входу до магазину, а саме, декілька сходинок (0,0015га), розташовано за межами земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.09.2010р., складеного відділом Держкомзему в м.Енергодарі Запорізької області, встановлено, що при здійсненні будівництва прибудови до магазину «ЦУМ»по АДРЕСА_1, м.Енергодар розміщено частину входу до магазину за межами земельної ділянки, що належить Приватному малому виробничо-комерційному підприємству «ДЕЯ», зайнявши додаткову суміжну земельну ділянку площею 0,0015га без правоустановчих документів та відповідних рішень міської ради. Таким чином, позивачем здійснено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,0015га на землях житлової та громадської забудови Енергодарської міської ради.
Крім того, був складений протокол про адміністративне правопорушення №11 від 14.09.2010р. та виданий припис №23 від 14.09.2010р. на ім’я директора Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «ДЕЯ», за результатами оформлення яких на керівника підприємства було накладено адміністративне стягнення згідно постанови заступника начальника відділу Держкомзему в м.Енергодар Запорізької області №10 від 27.09.2010р.
Проте, виходячи з наданих до матеріалів справи документів, постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 27.12.2010р. по справі №2-а-1076 постанова про накладення адміністративного стягнення №10 від 27.09.2010р., винесена заступником начальника відділу Держкомзему в м.Енергодар Запорізької області відносно директора Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «ДЕЯ», скасована.
При цьому, доказів скасування або оскарження зазначеної постанови місцевого загального суду до матеріалів справи не надано.
Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна.
Згідно зі ст.321, ст.328 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006р. №3477-ІV закріплено обов’язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколами до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на вищевказане, суд першої інстанції дійшов правомірного та законного висновку щодо наявності всіх правових підстав для визнання за позивачем права власності на прибудови до будівлі магазину за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1, позначені літерою «а», літерою «а2», літерою «а3», літерою «а5», літерою «а6», літерою «А’-1», загальною площею приміщень 418,4 кв.м. та на об’єкт нерухомого майна –будівлю магазину після реконструкції за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею приміщень 1182,9кв.м. у судовому порядку.
Щодо позовних вимог про зобов’язання Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» провести реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна –будівлю магазину після реконструкції за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею приміщень 1182,9кв.м., то суд першої інстанції правомірно встановив, що у цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню.
Згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Держана реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»визначено державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно до приписів Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, реєстрацію прав власності здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що підприємство технічної інвентаризації при здійсненні наданих йому державою функції не перебуває в господарських правовідносинах з особою, що звернулася за здійсненням державної реєстрації права власності.
Відтак, між підприємством технічної інвентаризації та позивачем в межах виконання вказаних вище функцій не може існувати спору про речове право.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо припинення провадження у справі в частині вимог про зобов’язання Комунального підприємства «Енергодарське бюро технічної інвентаризації» провести реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна –будівлю магазину після реконструкції за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею приміщень 1182,9кв.м., оскільки спір в цій частини не підлягає розгляду в господарських судах за правилами Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2010р. у справі №9/34/10 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області м.Енергодар на рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2010р. у справі №9/34/10 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2010р. у справі №9/34/10 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді: Р.В. Волков
Н.М. Дучал
Надруковано 6 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 1- 3-й особі; 1 - до справи; 1 –ДАГС; 1 –до суду