ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 р. № 24/72
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М.,
суддів:Воліка І.М.,
Кролевець О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (відповідач)
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 р.
(залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 20.09.2010 р.)
у справі№ 24/72 господарського суду Львівської області
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Готель Лучеськ"
доПублічного акціонерного товариства "Кредобанк"
провизнання недійсним договору іпотеки від 21.12.2007 р.
за участю представників:
від позивачаКрасун В.В.
від відповідачаІвченко А.А.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Готель Лучеськ" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Волинської філії Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" про визнання недійсним договору іпотеки від 21.12.2007 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" в особі Волинської філії Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" та Відкритим акціонерним товариством "Готель Лучеськ", посвідченого 21.12.2007 р. приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрованого в реєстрі за № 4267.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.06-08.07.2010 р. замінено відповідача у справі - Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" в особі Волинської філії Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" на Публічне акціонерне товариство "Кредобанк".
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.09.2010 р. у справі № 24/72 (колегія суддів у складі: Хабіб М.І. –головуючий, Костів Т.С., Манюк П.Т.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 р. (колегія суддів у складі: Новосад Д. –головуючий, Михалюк О., Мельник Г.), позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 20.09.2010 р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 р., Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Готель Лучеськ" до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк".
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.02.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С. прийнято касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 22.02.2011 р. о 10 год. 25 хв.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.02.2011 р. розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" відкладено на 01.03.2011 р. о 10 год. 05 хв.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 21.12.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки (далі - Договір), відповідно до умов якого іпотекодавець (позивач) передав в іпотеку іпотекодержателю (відповідачу) нерухоме майно - приміщення готелю "Лучеськ", загальною площею 7 934,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Відродження, 1, яке належить позивачу на праві власності.
Зазначений договір укладено в забезпечення виконання зобов'язань Закритого акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" за кредитним договором № 147/04 від 29.09.2004 р., укладеним між відповідачем та Закритим акціонерним товариством "Волинський шовковий комбінат".
У Договорі зазначено, що його укладено позивачем в особі голови правління Полячека Едуарда Миколайовича, який діє на підставі нової редакції Статуту, зареєстрованої 20.12.2004 р., та протоколу загальних зборів акціонерів № 10 від 30.04.2007 р. та № 54 від 29.11.2007 р.
Договір нотаріально посвідчений 21.12.2007 р. приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 4267.
Також, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з протоколом № 10 загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Готель "Лучеськ" від 30.04.2007 р. головою правління позивача затверджено Полячека Едуарда Миколайовича, а згідно з протоколом № 54 засідання наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Готель "Лучеськ" від 29.11.2007 р., наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Готель "Лучеськ" надано згоду голові правління товариства Полячеку Е.М. на передачу в повторну іпотеку будівлі готелю "Лучеськ", загальною площею 7 935,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Відродження, 1 та належить позивачу на праві власності, та на укладення і підписання договору іпотеки для забезпечення вимог Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" до Закритого акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" за кредитним договором № 147/04 від 29.09.2004 р., згідно з яким Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" відкриває Закритому акціонерному товариству "Волинський шовковий комбінат", кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 1 000 000,00 євро.
Згідно з балансом Відкритого акціонерного товариства "Готель "Лучеськ" за 01.10.2007 р. вартість всіх активів Товариства становить 15 318,60 тис. грн., а залишкова вартість будівлі готелю, яка є предметом іпотеки, станом на 01.10.2007 р. становила 8 241 107,46 грн.
Відповідно до положень Статуту Відкритого акціонерного товариства "Готель "Лучеськ" в редакції від 20.12.2004 р. до компетенції загальних зборів акціонерів Товариства належить, зокрема, прийняття рішення про відчуження майна на суму, що перевищує 50% балансової вартості активів Товариства за даними останньої фінансової звітності Товариства (пп. 6 п. 8.4 Статуту). До компетенції наглядової ради Товариства належить, зокрема: прийняття рішення про відчуження майна на суму, що становить до 50% вартості майна Товариства (пп.6 п. 8.17 Статуту); надання дозволу голові правління на укладення кредитних договорів, договорів застави майна Товариства, страхування без будь-яких вартісних обмежень (пп. 7 п. 8.17 Статуту).
Визнаючи спірний договір недійсним, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з положеннями п. "і" ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів акціонерів товариства належить, зокрема, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, а відповідно до ст. 46 вказаного Закону статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів, тоді як Статутом Відкритого акціонерного товариства "Готель "Лучеськ" не врегульовано питання щодо порядку передачі майна в іпотеку, як і не визначена конкретна сума договорів (угод), які підлягають затвердженню загальними зборами акціонерів Товариства, а наглядова рада ні положеннями Статуту, ні нормами законодавства не наділена повноваженнями надавати згоду на передачу майна в іпотеку, згідно зі Статутом Товариства вона наділена лише повноваженнями надавати згоду на передачу майна в заставу. При цьому місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що договір застави і договір іпотеки не є тотожними. Враховуючи викладене та положення ст. 6 Закону України "Про іпотеку", згідно з якою у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку, а також ст.ст. 97, 98 ЦК України, відповідно до яких вищим органом управління товариства є загальні збори, які мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що саме загальні збори Відкритого акціонерного товариства "Готель "Лучеськ" вправі були приймати рішення про передачу в іпотеку нерухомого майна, що належить Товариству, тим більше, коли вартість цього майна перевищує 50% вартості майна Товариства, а Статутом обмежено правомочність розпорядження майном такої вартості саме шляхом прийняття рішення загальними зборами акціонерів, а не погодженням наглядової ради. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що спірний договір, на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, підлягає визнанню недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону.
Проте, такі висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними, оскільки, визначаючи співвідношення договору застави та договору іпотеки та застосовуючи до спірних правовідносин певні норми матеріального права, суди не здійснили системного аналізу норм чинного законодавства, які регулюють питання щодо майна та передачі його в заставу та іпотеку, у їх сукупності, зокрема, ст.ст. 139, 190, 546, 572, 575 ЦК України.
Крім того, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки спірним правовідносинам у контексті ст. 241 ЦК України та не з'ясовано належним чином питання щодо вчинення позивачем дій, які б свідчили про наступне схвалення спірної угоди.
Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, вказані судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 р. та рішення господарського суду Львівської області від 20.09.2010 р. у справі № 24/72 скасувати.
Справу № 24/72 передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.М. Волік
О.А. Кролевець