ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2011 року                                    Справа №  40/54-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді  Білецької Л.М.–доповідача

суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Коваль Ю.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:  Нагорний Б.В. представник,  нотаріально посвідчена довіреність №156  від 19.01.11р.;

від відповідача-1:  Станіславчук І.М. представник, довіреність № 97  від 17.01.11р.;

від відповідачів-2,3 представники у судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства “Швидкісний трамвай”, м.Кривий Ріг

на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  27.12.10р.

у справі   № 40/54-10

за позовом: публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області”, м.Кривий Ріг

до: відповідача 1 - комунального підприємства “Швидкісний трамвай”, м.Кривий Ріг

     відповідача 2 – приватного підприємства “Дмитрівське”, с. Дмитрівка Кіровоградської області

     відповідача 3 –Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг

про визнання договору про уступку права вимоги №26/7а від 16.12.2008р. недійсним

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернувся ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний бан”»в особі філії Центрально-міського відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кривому Розі з позовом до відповідача-1 комунального підприємства «Швидкісний трамвай», відповідача-2 Приватного підприємства “Дмитрівське”, відповідача-3 Криворізької міської ради про визнання договору недійсним.

Посилаючись на те, що між позивачем і відповідачем-1 укладений договір про відкриття кредитної лінії, перераховані кредитні кошти 2 500 000 грн. з терміном погашення кредиту 27 лютого 2009 року, Відповідач частково розрахувався, 16.12.2008р. представник позивача протиправно уклав від імені банку договір про уступку права вимоги від 16.12.2008 р. №26/7ф.    Довіреність скасована, в банку призначений тимчасовий адміністратор, а тому всі угоди, які   укладені   керівниками   під   час   дії   тимчасового   адміністратора   є недійсними як такі, що суперечать вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність». Підписання договору не уповноваженою особою банку позбавило його, позивача, права на отримання кредитних коштів. Договір зачіпає інтереси майнового поручителя в особі територіальної громади м. Кривого Рогу. Відповідач-1 не визнав договір (продовжував працювати з банком, відображав кредит у балансі, сплачував відсотки, відображав сплату відсотків у податковому обліку), а відповідач-2 не поставив у договорі печатку. Просив визнати недійсним договір про уступку права вимоги від 16.12.08р. № 26/7а.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2010 р. у справі № 40/54-10 (судді Красота О.І., Ліпінський О.В., Дубінін І.Ю.) задоволені позовні вимоги.

Рішення мотивоване тим, що договір уступки права вимоги, укладений 16.12.2008 р. представником банку ОСОБА_1 з відповідачем-1 та відповідачем-2 про уступку права вимоги є недійсним, оскільки з 7.10.2008 р. у Банку введено тимчасову адміністрацію, яка у відповідності до наказу від 7.10.08 р. має виключне право на підписання всіх угод, рішень і документів. Довіреність, яка підтверджувала повноваження ОСОБА_1, 1.12.2008 р. втратила свою чинність. Суд послався на ст. 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність»і зазначив, що угоди, укладені після призначення тимчасового адміністратора керівниками банків, є недійсними. Заміна боржника здійснена без згоди кредитора всупереч вимогам ст. 520 ЦК України.

Довіреність від 15.04.2009 р. на імя ОСОБА_1 викликає сумнів у суду, наступне схвалення договору не впливає на його нечинність, оскільки він є недійсним в силу вказівки закону.

Не погодившись з зазначеним рішенням, комунальне підприємство “Швидкісний трамвай”, звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в якій вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки суддя Красота О.І. не міг брати участь у новому розгляді справи, оскільки апеляційним судом була скасована ухвала, постановлена з його участю. В ході судового розгляду скаржник доповнив свої доводи і зауважив, що суд зробив неправильний висновок щодо відсутності повноважень у Тодосійчука І.М. передовіряти право підписувати договори про відступлення права вимоги, але за оспорюваним договором не банк уступав право вимоги, а КП»Швидкісний трамвай»уступив банку своє право вимоги від ПП “Дмитрівське”. Відсутність печатки не спричиняє недійсність договору. Висновок суду про те, що відповідач-1 знав про відсутність повноважень ОСОБА_1, нічим не обґрунтований. Скаржник просив застосувати до даних правовідносин ст. 92 ч. 2 ЦК України, у відповідності до якої у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. ОСОБА_1. був уповноваженою особою, оскільки відповідно до довіреності, посвідченої 19.03.2007 р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2. йому було надано право укладати і посвідчувати договори без застереження. Договір схвалено.

       Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.11р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача –1 в якому зазначено, що скарга є необґрунтованою безпідставною та непідтвердженою жодним доказом. Просить залишити рішення господарського суду  без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Представники приватного підприємства “Дмитрівське” та Криворізької міської ради не використали своє право бути присутніми у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України  від 10.12.02р. № 75.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає  виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, 25.03.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком філією "Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області" (Банк) та Комунальним підприємством "Швидкісний трамвай" (надалі-Відповідач 1) укладено договір про відкриття кредитної лінії №10/2 (далі-договір) (т. 1 а.с. 18-21).

Відповідно до п.2.1. договору банк за умови наявності власних вільних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної лінії у сумі, яка не може перевищувати 2 500 000 грн. 00 коп. на умовах, передбачених цим договором, далі кредит або кредитна лінія.

Строк повернення кредиту, а також сум відсотків за користування кредитною лінією та комісійної винагороди встановлено до 27.02.2009 року.

Відповідач 1 сплатив кредит в розмірі 1 128 787,73 грн. Борг по договору  10/2 складає -  1 814 720,86 грн., в т.ч.   1 371 212,27 грн. – сума несплаченого кредиту, 71 528,44 грн. - сума несплачених відсотків, 8 150,68 грн. – сума несплаченої комісійної винагороди за управління кредитом, 363 829,47 грн. - сума пені за несвоєчасне погашення кредиту, несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди за управління кредитом.

Відповідно рішень Криворізької міської ради № 1925 від 28.11.2007 року та № 2257 від 30.01.2008 року (т. 1 а.с. 50-51) Криворізька міська рада (Відповідач 3) виступила майновим поручителем перед Позивачем по забов”язанням Відповідача 1.

В якості забезпечення виконання забов”язань по кредитному договору між Позивачем та Відповідачем 1був укладений іпотечний договір від 25.03.2008 року № 30/5 (т. 1 а.с. 47). Предметом іпотеки є нежитлова будівля по вул.. Грицевця, буд. 3В, в  м. Кривий Ріг (п.1.2 Договору).

Відповідно до наказу Позивача за № 62о/с від 12.03. 2007 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника керуючого філії “Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області”(т. 2 а.с. 84).

16.12.2008 року представником Позивача від імені Банку  було укладено з Відповідачем 1 та приватним   підприємством “Дмитрівське” (Відповідач 2) договір про уступку права вимоги за № 26/7а (т.1 а.с. 27, т. 2 а.с. 9).

Вказаний договір від імені банку підписав заступник керуючого філією “Центрально - міське відділення Промінветсбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області”Бурік Олексій Сергійович, який діяв на підставі Довіреності, посвідченої 19.03.2007р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2.. за реєстром  № 1107 (далі -Довіреність 1107) (т. 1 а.с. 28).

Згідно   предмету   договору (п.1.1.) Відповідач 1, як первісний боржник уступає, а Відповідач 2, як Новий боржник приймає на себе зобов'язання (в розмірі суми, яка вказана у п. 2.1 Угоди) перед Кредитором (Позивачем по справі) за кредитним договором № 10/2 від 25.03.2008 року, укладеним між Позивачем та Відповідачем 1.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору про уступку права вимоги за № 26/7а, розмір забов”язань Нового боржника (Відповідач 2) від Первісного боржника (Відповідач 1) перед Кредитором (Позивач) визначена сторонами у розмірі 1 371 608 грн. 80 коп.

Пунктом 1.2 цього договору, за цією угодою Кредитор одержує право вимагати від Нового боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеною п. 2.1.

Кредитор надав згоду на уступку забов”язань (п. 1.3 договору), а відповідно до п. 1.4. Новий боржник забов”язується повернути борг згідно Кредитного договору № 10/2 від 25.03.2008 року в повному обсязі Кредитору(в розмірі суми, яка зазначена в п. 2.1Угоди).  

Довіреність 1107 (на ОСОБА_1 т. 1 а.с. 28) видана керуючим філії ОСОБА_4.  в порядку передоручення на підставі довіреності,  посвідченої 17.05.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстром № 1910 (далі - Довіреність 1910) (т. 1 а.с.30).

Постановою   Національного  банку  України   від  07.10.2008 року за № 308 в Банку  призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 07.10.2008 року до 06.10.2009 року (п.1 Постанови) (т. 1 а.с.31).

Відповідно до п. 2 Постанови, Тимчасовим   адміністратором  Банку призначено службовця Національного банку України  -  Кротюка   Володимира Леонідовича (заступника Голови НБУ).

Тимчасовий адміністратор наказом від 07.10.2008 року за № 878  (т. 1 а.с. 32) визначив (п.3 наказу), що усі угоди від імені Промінвестбанку, рішення та документи приймаються та підписується після погодження з тимчасовим адміністратором.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції Договір про уступку права вимоги за № 26/7а від 16.12.2008 року (в період дії тимчасової адміністрації) з тимчасом адміністратором не погоджувався.

Згідно Витягу про реєстрацію в єдиному реєстрі довіреностей (т. 1 а.с.34), довіреність  1910 скасована 01.12.2008 року, тобто до підписання  Договору про уступку права вимоги за № 26/7а від 16.12.2008 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 Цивільного Кодексу України з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.

Таким чином, довіреність від 19.03.2007 року, яка видана приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2. за реєстром № 1107, на підставі якої укладався Договір № 26/7а заступником керуючого філією “Центрально - міське відділення Промінветсбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області” ОСОБА_1, втратила чинність 01.12.2008 року.

Тимчасовий адміністратор довіреністю, посвідченою 10.10.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстром № 4371 (далі - Довіреність 4371), заборонив ОСОБА_4 передовіряти повноваження передбачені пунктом б) Довіреності 4371, зокрема підписання договорів про  переведення боргу    (заміна    боржника).

          ОСОБА_4., відповідно до вказаної вже нової довіреності повноваження ОСОБА_1., визначені пунктом б) Довіреності 4371 не передовіряв.

Статтею 78 Закону України “Про банки і банківську діяльність”передбачені наслідки призначення тимчасового адміністратора, тобто з дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора. Угоди, укладені керівниками банку після призначення тимчасового адміністратора є недійсними з моменту укладення.

       Відповідно до ст. 80 Закону України “Про банки та банківську діяльність”тимчасовий   адміністратор  негайно  після свого призначення зобов'язаний забезпечити збереження   активів   та   документації банку, а також активів  та   документації   афілійованих   осіб,    в   яких   банк  має участь,   що перевищує   50   відсотків.

   Протягом одного місяця з дня призначення тимчасовий адміністратор зобов'язаний провести інвентаризацію банківських   активів   і пасивів   та   скласти   баланс.

       З дня   свого   призначення   тимчасовий   адміністратор  має   повне   і   виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для  приведення   діяльності   банку в  правову та фінансову відповідність із вимогами  цього Закону та нормативно-правовими актами Національного  банку  України   з  метою   захисту   інтересів   вкладників та інших кредиторів.

       Статтею   520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено   законом.  

В силу вимог ст. 203 Цивільного кодексу України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, це те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного  законодавства, а також  моральним  засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути  вільним відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

        Пункт 2 статті 215 ЦК України, чітко вказує на те, що недійсним є право чин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Представник Позивача ОСОБА_1., направляв на адресу Відповідача листи від 14.01.2009 року за № 358/02 (т. 2 а.с. 68), від 27.02.2009 року № 02-1786 (т. 2 а.с. 69), від 05.08.2009 року № 02-5606 (т. 2 а.с. 71), від 22.09.2009 року № 02-6387 (т. 2 а.с. 70), якими фактично схвалював вказаний правочин, тобто договір про уступку права вимоги за № 26/7а.  Проте, доказів схвалення правочину тимчасовим адміністратором не надано.

        В акті прийому-передачі від 21.08.2009 року (т. 3 а.с. 19) вказувалось про наявність у представника Позивача ОСОБА_1 довіреності, яка видана приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2. за реєстровим № 886.

        На виконання ухвали господарського суду від 22.11.2010 року, від приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2. надійшла фотокопія довіреності на представництво інтересів Промінвестбанка заступником керуючого філією “Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області”ОСОБА_1, посвідченою приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2. 15.04.2009 року за реєстровим № 886 на бланку ВМС № 875439 (т. 3 а.с. 33)

З вказаного доручення вбачається, що воно видано 15.04.2009 року керуючим філією “Центральне-Міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області”ОСОБА_4. діючого за довіреністю, посвідченою 01.04.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. за реєстровим  № 1273 (далі - Довіреність 1273) на ім”я ОСОБА_1 з наданням йому відповідних повноважень.

Листи вказані вище, за підписом представника Позивача ОСОБА_1 на адресу Відповідача 1 від 05.08.2009 року № 02-5606 (т. 2 а.с. 71), та від 22.09.2009 року  № 02-6387 (т. 2 а.с. 70), якими фактично схвалений правочин (договір про уступку права вимоги за № 26/7а) направлялись після видачі вказаної довіреності (15.04.2009 року). Крім того вказана довіреність також підлягає сумніву з підстав її винесення, в період дії тимчасової адміністрації ((з 07.10.2008 року до 06.10.2009 року) (п.1 Постанови) (т. 1 а.с.31).

Предметом вказаного позову є визнання правочину, а саме  договору про уступку права вимоги від 16.12.2008 року № 26/7а недійсним.

        Як вказувалось вище, статтею 78 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, яка встановлює що, угоди, укладені керівниками банку після призначення тимчасового адміністратора є недійсними з моменту укладення. Наступне схвалення правочину (ст. 241 ЦК України) не може вплинути на  правомірність договору про уступку права вимоги від 16.12.2008 року № 26/7а, так як вказаний правочин з моменту його укладення є недійсним в силу закону.

        Пунктом 12 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України за № 01-08/369 від 29.06.2010 року також викладено позицію стосовно вирішення спорів про визнання правочину недійсним, відповідно до якого, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) (ч.2 с.215 ЦК України), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.  Законом не виключається можливість вирішення судом спорів, пов”язаних також з нікчемними правочинами про визнання останніх недійсними,  якщо сторони виконали певні умови нікчемного правочину.  

Посилання скаржника на ч. 2 ст. 92 ЦК України не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки вона регламентує обмеження повноважень, а не повну їх відсутність, оскільки з дня введення тимчасового адміністратора  повноваження керівників банків скасовуються, а не обмежуються.

Апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:          

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.10р.                                  у справі № 40/54-10 –залишити без змін, а апеляційну скаргу комунального підприємства “Швидкісний трамвай”, м.Кривий Ріг–без задоволення.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.          

           Головуючий  суддя                                                      Л.М. Білецька

           Суддя                                                                               І.В. Тищик

           Суддя                                                                              Т.А. Верхогляд