ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
23.03.11Справа № 2а-685/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Єфременко О.О.,
при секретарі Авчиян К.Е.,
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м.Севастополі 23.01.1996;
відповідача - Кольцов Юрій Васильович довіреність № 165 від 14.03.2011;
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А2248
про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А2248 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 4358,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач проходив службу у Військової частини А 2248, не був забезпечений речовим майном та не отримав грошову компенсацію замість нього після звільнення.
Ухвалою від 02.03.2011 відкрито провадження у адміністративній справі.
Ухвалою від 02.03.2011 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
В ході судового розгляду, при обговоренні питання щодо пропущення строків звернення до адміністративного суду, позивачем заявлено усне клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду через поважну причину такого пропуску.
Представник відповідача вважає, що поважних причин для поновлення строку звернення до адміністративного суду немає.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, виходячи з наступного.
Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Як вбачається з адміністративного позову наказом Міністерства оборони України № 2-ПМ від 22.01.2010 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас, а наказом командира Військової частини А 2248 № 51 від 01.02.2010 виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення (а.с.12, 13).
Таким чином, саме з часу прийняття наказу № 51 від 01.02.2010 починається перебіг строку звернення до суду з відповідним позовом про захист порушених прав, свобод чи інтересу.
Отже, про порушення своїх прав та законних інтересів позивач дізнався 01.02.2010.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Проте, на момент прийняття командиром Військової частини А 2248 наказу № 51 від 01.02.2010 строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до внесення змін згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів»№ 2453-VI від 07.07.2010) складав один рік.
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою за захистом своїх прав та інтересів до Окружного адміністративного суду м.Севастополя 28.02.2011, про що свідчить штамп на першому аркуші адміністративного позову.
За змістом статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України відновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом за наявності поважної причини цього пропуску.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що зазначений строк він порушив з поважних причин, оскільки він не знав про обмеження строку звернення до суду, після звільнення з військової служби вісім місяців мешкав у місті Чернівці.
Жодних інших поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем суду не надано.
За таких обставин, доводи позивача щодо поважності причини пропуску строку звернення до суду судом не приймаються, оскільки належних та допустимих доказів, що підтверджують цей факт їм не надано.
Крім того, згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Отже, суд не вбачає правових підстав для поновлення строку звернення до суду, оскільки належних доказів, що підтверджують поважність його пропуску, позивачем не надано.
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особою, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
За таких обставин, заявлене усне клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 102, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
у х в а л и в:
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2248 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно - залишити без задоволення.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А2248 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Єфременко О.О.