СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
18 вересня 2006 року |
Справа № 2-27/8495-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Антонової І.В.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача: Скрипова Г.В., дов. № 51000-01-22/791 від 11.05.2006 року;
розглянувши апеляційну скаргу Державної пробірної служби на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 06 червня 2006 року у справі № 2-27/8495-2006А
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1, м.Євпаторія, 97400)
до Державної пробірної служби (вул. Отто Шмідта, 26, м.Київ, 04107)
про визнання нечинною постанови
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 06.06.2006 року у справі № 2-27/8495-2006А позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. до Державної пробірної служби Міністерства фінансів України задоволено. Суд визнав нечинною постанову Державної пробірної служби №НОМЕР_1 від 14.12.2005 року.
В основу постанови суду першої інстанції покладено висновок про відсутність підстав для винесення Державною пробірною службою спірної постанови № НОМЕР_1 від 14.12.2005 року про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 246536,00 грн.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Державна пробірна служба звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у позові суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що суд першої інстанції невірно застосував пункт 4 статті 22 Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”, відповідно до якого, суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма, а саме - сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості зазначених виробів, що знаходяться у продажу.
Відповідач посилається на той факт, що здійснення СПД ОСОБА_1. торгівлі ювелірними виробами без відбитку державного пробірного клейма підтверджується листом від 12.12.2005 року та поясненнями завідуючої сектором пробірного контролю.
Також, на думку відповідача, суд неправомірно прийняв у якості доказу довідку Євпаторійської об`єднаної державної податкової інспекції № НОМЕР_2 від 22.05.2006 року про те, що суб'єкт господарювання ОСОБА_1. здійснювала діяльність без найманих працівників, оскільки таким доказом може бути виключно довідка державної служби зайнятості.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, а також надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вважає постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
З причини відпустки судді Антонової І.В. та зайнятості в іншому судовому процесі судді Заплава Л.М., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії були здійснені заміни на суддів Маслову З.Д. та Котлярову О.Л. У зв`язку з відпусткою суддів Маслової З.Д. та Котлярової О.Л., у складі судової колегії також були здійснені заміни на суддів Антонову І.В. та Видашенко Т.С.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України судовою колегією встановлено наступне.
27.10.2005 року, на підставі Розпорядження голови Державної пробірної служби № НОМЕР_3 від 24.10.2005 року, Державною пробірною службою Міністерства фінансів України було проведено перевірку СПД ОСОБА_1. на предмет дотримання вимог законодавства під час виконання операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них. Перевірку проведено за адресою: м.Євпаторія, АДРЕСА_2.
За результатами перевірки складено акт б/н від 27.10.2005 року, який було покладено в основу постанови Державної пробірної служби № НОМЕР_1 від 14.12.2005 року про накладення на позивача штрафних санкцій в розмірі 246536грн.
Вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної пробірної служби не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ліцензії Міністерства фінансів України серія АА № НОМЕР_4 від 15.05.2003 року, СПД ОСОБА_1. може здійснювати такі види діяльності, як виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, а також торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Місце здійснення діяльності -АР Крим, м.Євпаторія, АДРЕСА_2 (магазин “ІНФОРМАЦІЯ_1” - 1 поверх)
Пунктом 5 статті 14 Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” встановлено, що торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності на території України тільки за наявності державного пробірного клейма.
Відповідно до пункту 4 статті 22 зазначеного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма, а саме - сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості зазначених виробів, що знаходяться у продажу.
Згідно зі статтею 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф -це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету при порушенні ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір та порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущені правопорушення.
Зміст пункту 4 статті 22 Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” свідчить про те, що розмір штрафу обраховується від вартості виробів, що знаходяться у продажу, але застосовується штраф у випадку вчинення порушення -за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма. За таких обставин, судова колегія вважає обгрунтованими аналогічні висновки суду першої інстанції.
Як свідчить акт перевірки від 27.10.2005 року, перевіркою було встановлено відсутність прибуткових документів на відібрані вироби, відсутність діючого свідоцтва на ваговимірювальні засоби. Крім того, під час перевірки відбитків державних пробірних клейм на ювелірних виробах з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння встановлено, що на 479-ти одиницях ювелірних виробів з дорогоцінних металів відсутні відбитки державних пробірних клейм України.
Отже, акт перевірки не містить відомостей про торгівлю та не підтверджує факт здійснення СПД ОСОБА_1. торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінних металів при відсутності відбитків державних пробірних клейм України. Не додано таких доказів відповідачем і суду до матеріалів справи.
В той же час, відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок проведення перевірок щодо додержання чинного законодавства при виконанні операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 240 від 18.05.2001 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.08.2001 року за №745/5936, про виявлені перевіркою порушення чинного законодавства України контролер складає акт. Акт перевірки складається із суворим дотриманням об'єктивності, однозначності, чіткості та точності опису виявлених фактів та запису даних. Не допускається включення до акту перевірки не підтверджених документами даних і висновків про діяльність об'єкта.
Судова колегія вважає, що лист СПД ОСОБА_1. від 12.12.2005 року, на який посилається відповідач в обгрунтування своїх вимог, не підтверджує факту торгівлі ювелірними виробами без клейма, оскільки він не містить таких відомостей. З матеріалів справи також вбачається, що даний лист від 12.12.2005 року надійшов до відповідача 16.12.2005 року і не міг бути покладений господарським судом в основу оскаржуваної постанови від 14.12.2005 року
Крім того, судова колегія виходить з того, що відповідно до пункту 5 статті 22 Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” саме на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, Голова Державної пробірної служби та його заступники, за наявності порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, видають суб'єкту підприємницької діяльності постанову про накладення штрафу за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України.
Таким чином, винесення постанови про накладення штрафу на підставі листів суб'єктів господарювання чи листів перевіряючих (в даному випадку ОСОБА_2) чинним законодавством України не передбачено.
Крім того, судова колегія погоджується з викладеними в постанові суду першої інстанції висновками про порушення відповідачем Порядку проведення перевірки від 27.10.2005 року, передбаченого Інструкцією про порядок проведення перевірок щодо додержання чинного законодавства при виконанні операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 240 від 18.05.2001 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.08.2001 року за №745/5936.
На підставі статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, відповідачем, в порушення вимог пунктів 3.4, 4.6 та 4.9 Інструкції про порядок проведення перевірок щодо додержання чинного законодавства при виконанні операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, перевірку проведено у відсутності суб'єкта господарювання -СПД ОСОБА_1., або матеріально відповідальної особи, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується Державною пробірною службою. Крім того, Акт перевірки під особистий підпис СПД ОСОБА_1. не вручався.
Із змісту Акту перевірки вбачається, що перевірку проведено у присутності ОСОБА_3., особа якої встановлювалась з її слів. В самому акті перевірки відсутні будь-які данні про зазначену особу (адреса, паспортні данні тощо), у зв'язку з чим суд позбавлений підстав вважати викладені в акті перевірки данні достовірними, а сам акт перевірки -належним доказом, отриманим у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу -тобто випадків, що звільнюють сторону від доказування.
У підтвердження власних доводів СПД ОСОБА_1. про відсутність у неї на протязі перевіряємого періоду найманого працівника -ОСОБА_3., або будь-яких інших найманих працівників, позивачем було надано довідку Євпаторійської об`єднаної державної податкової інспекції №НОМЕР_2 від 22.05.2006 року.
У судової колегії відсутні підстави вважати даний доказ неналежним чи недопустимим, оскільки будь-яких доказів на підтвердження зворотнього відповідачем, у порушення частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судова колегія також вважає, що матеріалами справи не підтверджується і факт допуску ОСОБА_3. до виконання трудових обов'язків, адже факт торгівлі ювелірними виробами цією особою також не доведено відповідачем.
Відповідно до пункту 3.5 Положення про здійснення державного пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, призначених для реалізації суб'єктами господарювання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 240 від 18.05.2001 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.08.2001 року за № 746/5937, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що підлягають клеймуванню, але не мають відбитків державних пробірних клейм України, відбираються для експертно-пробірного контролю.
Із змісту пункту 3.10 вказаного Положення слідує, що факт порушення чинного законодавства, в тому числі відсутність відбитку державного пробірного клейма України на виробах, встановлюється саме за наслідками такої експертизи. Проте, як свідчать матеріали справи, в даному випадку така експертиза не проводилась.
За таких обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та нормами матеріального права.
Статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при винесенні господарським судом АР Крим оскарженої постанови порушення норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної пробірної служби Міністерства фінансів України залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2006 року у справі № 2-27/8495-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді І.В. Антонова
Т.С. Видашенко