Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2298/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.
розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до т.в.о начальника територіального управління головної
державної інспекції на автомобільному транспорті в
Донецькій області Дубчака О.В
про скасування постанови № 118605 від 17 січня 2011 року
про стягнення фінансових санкцій у сумі 510,00 гривень
від позивача: ОСОБА_1 - особисто
від відповідача: не з’явились
Громадянин ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до т.в. о. начальника територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області Дубчака О.В. про скасування постанови № 118605 від 17 січня 2011 року про стягнення фінансових санкцій у сумі 510,00 гривень.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 17 січня 2011 року т.в.о. начальника Територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області було винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 118605 на суму 510,00 гривень, яка прийнята за матеріалами перевірки громадянина ОСОБА_1.
Представник відповідача надала заперечення через канцелярію суду від 23 лютого 2011 року та заяву про неможливість прибуття до суду, просила розглянути позов в її відсутність.
За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
Громадянин ОСОБА_1 не є суб’єктом підприємницької діяльності та не зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У відповідності до Закону України «Про транспорт», Закону України «Про автомобільний транспорт» Територіальним управлінням головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області проведено перевірку громадянина ОСОБА_1 (далі-позивач) з додержання вимог зазначених законів при наданні послуг пасажирського автомобільного транспорту, про що складено акт від 01 грудня 2010 року № 222227 (а.с. 17).
Згідно ст. 39 Закону України «Про транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, а саме: для водія автобуса – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством.
Під час проведення перевірки позивача було встановлено відсутність у перевізника ліцензійної картки на транспортний засіб, наявність якої передбачена статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Про дане порушення чинного законодавства відповідачем складено акт № 222227 від 01.12.2010р., а саме: експлуатація легкового автомобіля, обладнаного як таксі без наявності ліцензійної картки на транспортний засіб.
За результатами розгляду вказаної перевірки т.в.о. начальника територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області було винесено постанову № 118605 від 17 січня 2011 року про застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 510,00 гривень (а.с. 4).
Відповідно ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 48 вищевказаного Закону урегульовано перелік документів, необхідних для виконання вантажних перевезень. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:
для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.
Згідно із статтею 8 Закону України «Про транспорт» разом з ліцензією на кожен автомобільний транспортний засіб видається ліцензійна картка встановленого зразка, яка підтверджує право на надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів, багажу, автомобільним транспортним засобом на підставі отриманої ліцензії.
Відповідно ст. 60 вищезазначеного Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року № 1190 Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв’язку України і йому підпорядковується.
Відповідно цього Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196 «Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» перевізник (учасник перевізного процесу) - суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства уклав договір перевезення з пасажиром, відправником вантажобагажу або замовником організованої групи пасажирів, та наступний(і) перевізник(и), що несе(уть) відповідальність на підставі даного договору.
Відповідачем під час проведення перевірки не встановлено, чи має статус перевізника фізична особа ОСОБА_1.
Оскільки громадянин ОСОБА_1 не є суб’єктом підприємницької діяльності та перевізником, то застосування відповідачем санкцій до нього, які застосовуються до перевізників згідно статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є безпідставним.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог про скасування постанови № 118605 від 17 січня 2011 року про стягнення фінансових санкцій у сумі 510,00 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року № 1190 , статтями 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до т.в.о. начальника територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області Дубчака О.В. про скасування постанови № 118605 від 17 січня 2011 року про стягнення фінансових санкцій у сумі 510,00 гривень.
Скасувати постанову т.в.о. начальника територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області № 118605 від 17 січня 2011 року про стягнення фінансових санкцій у сумі 510,00 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (84100, АДРЕСА_1) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Повний текст постанови складений 14 березня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.