Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2235/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зінченка О.В.
при секретарі Важинській Т.В.
з участю представників:
позивача – не з’явився,
відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
в с т а н о в и в :
У лютому 2011 року Державна податкова інспекція у Володарському районі Донецької області (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) про припинення підприємницької діяльності, у зв’язку з неподанням відповідачем до органів державної податкової служби податкової звітності більше року.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця місце реєстрації ОСОБА_1: 87020, АДРЕСА_1
Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідачу направлено двічі судовий виклик за адресою його державної реєстрації, однак відповідач в судове засідання не з’явився, письмові заперечення до позовних вимог не надав, про причини неявки суд не повідомив.
З огляду на положення ч. 4 ст. 128 КАС України, згідно яких у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, розгляд справи не відкладається і справа вирішується на підставі наявних у ній доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
Судом встановлено, що відповідач – ОСОБА_1 набув статусу підприємця 19 грудня 2005 року, про що Володарською районною державною адміністрацією Донецької області зроблено номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №НОМЕР_2.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язаний згідно з законами подавати в державні податкові інспекції декларації, бухгалтерську звітність, документи і зведення, зв’язані з нарахуванням і платою податків і зборів (обов’язкових платежів).
Так, згідно із п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рiк або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Громадяни, які одержують інші доходи, подають декларації у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає дата виникнення джерела доходу. У ній вказується розмір фактичного доходу за перший місяць та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця поточного року. У разі припинення існування джерела доходу протягом року сума одержаних доходів включається до складу декларації за наслідками такого календарного року, яка подається податковому органу у строки, визначені законом.
Крім того, пунктом 4.1.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), передбачалось подання суб’єктами господарювання податкових декларацій за базовий податковий (звітний) період.
Державна податкова інспекція у Володарському районі Донецької області відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” уповноважена здійснювати контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
19 грудня 2005 року за № 4456 відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби як платник податків (а.с.4).
Станом на 19 січня 20110 року, згідно довідки Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області, відповідач не має заборгованості перед бюджетом (а.с. 3).
З 19 грудня 2005 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не подає податкову звітність до Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області, про що податковим органом складено довідку (а.с. 8).
Таким чином, за період, протягом якого суб’єкт підприємницької діяльності не звітувався перед відповідними податковими органами, повинен обчислюватися з дати, коли необхідна звітність була надана в останній раз.
Частиною 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Оскільки встановлено, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1 не подавав протягом року органам державної податкової служби податкові декларації і інші документи фінансової звітності відповідно до закону, що згідно з наведеними нормами права є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності, суд приходить до висновку про необхідність припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи.
Підсумовуючи вищезазначене, а також те, що відповідач не спростував ненадання податкових декларацій та документів фінансової звітності до податкового органу протягом року, вимоги позивача про припинення підприємницької діяльності відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, - задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; дата проведення державної реєстрації – 19 грудня 2005 року; запис про державну реєстрацію № НОМЕР_2; адреса: 87020, АДРЕСА_1).
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено повний текст постанови 10 березня 2011 року.
Копію постанови у день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.