РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
12 березня 2011 року Справа № 14/61
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Тимошенко О.М.
судді Савченко Г.І.
при секретарі судового засідання: Новаку Р.А.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - БоліщукІ.Ю.довіренність №12 від 20 липня 2010 року
представник ДВС - начальник підрозділу Хоптар Ж.О.
представник Міністерство транспорту та звязку України - Кожан Д.В., довіреність №12-80 від 10 січня 2011 року
представник Рівненської дирекції Українського державного підприємства поштоваого зв'язку України "Укрпошта" - Кожан Д.В., довіреність №12-80 від 10 січня 2011 року
представник Головного управління державного казначейства України в Рівненській області- Гнатишин К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.02.11 р.
у справі № 14/61 (суддя Марач В.В. )
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
Міністерство транспорту та зв'язку України
Рівненська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку України
Головне управління державного казначейства України в Рівненській області
про визнання недійсним договору, стягнення збитків в сумі 115 903 грн. 20 коп., та моральної шкоди в сумі 30 000,00 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10 лютого 2010 року було відмовлено в задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Малий Олексин, вул. Л. Українки, 2, код НОМЕР_1) щодо зобов’язання державного виконавця вчинити вичерпних заходів до виконання наказу господарського суду Рівненської області від 27 вересня 2010 року №14/61, та в задоволенні скарг Регіонального відділення Фонду державного майна України в Рівненській області (м. Рівне, вул. 16 Липня, 77, код 13989432) на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області стосовно визнання недійсною постанови від 04 січня 2011 року про арешт коштів боржника та заміну порядку виконання частини третьої резолютивної частини рішення господарського суду Рівненської області від 18 серпня 2009 року і стягнення передбачених на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, коштів, (115903,2 грн. –збитків, 1159,88 грн. –витрат по державному миту та 93,74 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), провести з державного бюджету України. (а.с. 242-245 т.2).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Рівненській області звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про часткове скасування даної ухвали в якій просить скасувати постанову старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області від 04 січня 2011 року про арешт коштів боржника мотивуючи її тим, що Регіональне відділення ФДМУ є державним органом, яке фінансується з державного бюджету України, витрати якого передбачені кодами економічної класифікації видатків бюджету і стягнення повинно проводитись не з усіх коштів, які знаходяться на рахунках відділення, а з коштів, які передбачені на витрати кодами економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ), а саме 1134 –(оплата послуг, крім комунальних) та 1135 (інші видатки), а тому в постанові від 04 січня 2011 року про арешт коштів боржника повинно бути зазначено рахунок з якого слід проводити стягнення, щоб уникнути кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати працівникам установи, а також за сплату вартості комунальних послуг та вартості енергоносіїв, та задовольнити заяву про зміну порядку виконання рішення суду посилаючись на те, що Фонду державного майна України в особі його регіонального відділення є лише орендодавцем державного майна, а його власником є держава України, а тому вважає, що відшкодування витрат повинно проводитись з Державного бюджету України.
Крім того, вважає, що суд неправомірно відмовив по суті скарги посилаючись на пропущення строку оскарження постанови на арешт коштів боржника, а повинен був винести ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку.
Підрозділ примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваної постанови держаний виконавець діяв виключно у межах та у спосіб, встановлений Законом України "Про виконавче провадження", за яким стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника, а оскільки в Україні діє мораторій на примусову реалізацію майна держпідприємств, звернення стягнення на кошти боржника є єдиним способом виконання рішення.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та додатково повідомив, що постановою державного виконавця від 04 січня 2011 року накладений арешт на всі кошти відділення Фонду і навіть на захищені ст. 55 Бюджетного кодексу України видатки державного бюджету України, які передбачені на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
Представник підрозділу примусового виконання покарання рішень ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області просить в задоволенні скарги відмови, оскільки усі дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника РВ ФДМУ по Рівненській обл. від 04 січня 2011 року вчинені у спосіб та порядок визначені законом України "Про виконавче провадження" та у точній відповідності до вимог цього закону. Постанова є законною за формою та за змістом, а тому відсутні підстави для її скасування. Зазначила, також, що п.6 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", не уповноважено державного виконавця щодо самостійної зміни застосованого арешту та порядку виконання стягнення.
Представник Управління Державного казначейства в Рівненській області підтвердив, що державним виконавцем накладено арешт на всі кошти боржника, крім рахунків заробітної плати. Проте, стягнення на користь позивача можливо провести дише з рахунків за кодами економічної класифікації видатків бюджету 1134, 1135, коштів на яких не достатньо для задоволення вимог позивача (кредитора).
Суд, заслухавши пояснення представників сторін у справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив, що Рішенням господарського суду Рівненської області від 18 серпня 2009 року, у справі №14/61 частково задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Рівненській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Міністерство транспорту та зв’язку України, Рівненська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та Головне управління державного казначейства України в Рівненській області, визнано недійсним Договір оренди державного майна №668-2008 року від 28 серпня 2008 року укладений між сторонами та додаткову угоду від 29 серпня 2008 року до даного договору і стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в сумі 115903,2 грн., 1159,88 грн. - витрат по держмиту та 93,74 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та припинено провадження в частині стягнення моральної шкоди в сумі 30 тис. грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09 березня 2010 року, рішення суду першої інстанції від 18 серпня 2008 року, було скасовано в частині стягнення з РВ ФДМ України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 збитків в сумі 115903,2 грн. та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. В решті рішення залишено без змін, а судові витрати покладено на сторони пропорційно задоволених вимог.
Постановою Вищого господарського суду України від 29 липня 2010 року, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09 березня 2010 року, скасовано, а рішення суду першої інстанції від 18 серпня 2009 року залишено в силі.
На виконання вказаної постанови Вищого господарського суду України від 29 липня 2010 року, в частині стягнення збитків в розмірі 115903,2 грн., витрат по держмиту в сумі 1159,88 грн. та 93,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, господарським судом Рівненської області видано наказ від 27 вересня 2010 року №14/61 (а.с.91 т.2).
Постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області від 29 вересня 2010 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного наказу (а.с.95 т.2).
У листопаді 2010 року, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Рівненській області (боржник), звернулося до господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області в якій просило суд визнати неправомірними дії державного виконавця під час відкриття виконавчого провадження та визнати її недійсною, як незаконною.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03 листопада 2010 року, відмовлено в задоволенні даної скарги (а.с.114-115 т.2).
Постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області від 13 грудня 2010 року, було накладено арешт на кошти боржника у межах суми 128872,5 грн., що йому належать та містяться на всіх рахунках в УДКУ в Рівненській області МФО833017, крім коштів з яких проводиться виплата заробітної плати (а.с.124 т.2).
23 грудня 2010 року, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Рівненській області(боржник), звернулося до господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області стосовно винесення постанови від 13 грудня 2010 року про арешт коштів боржника в якій просло суд визнати недійсною вищезазначену постанову.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18 січня 2011 року, задоволено скаргу та визнано недійсною постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області від 13 грудня 2010 року, якою було накладено арешт на кошти боржника (а.с.136-137 т.2).
Постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області від 04 січня 2011 року, було накладено арешт на кошти РВ ФДМУ у межах суми 128872,5 грн., що належать боржнику та містяться на всіх рахунках в УДКУ в м. Рівне, крім коштів заробітної плати. (а.с.147 т.2).
26 січня 2011 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, (стягувач) звернулося до господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області в якій просить зобов’язати державного виконавця вжити вичерпних заходів до виконання наказу господарського суду Рівненської області від 27 вересня 2010 року №14/61.
02 лютого 2011 року, (вхід.№1285/11), Регіональне відділення Фонду державного майна України в Рівненській області (боржник), звернулося до господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області стосовно визнання недійсною постанови від 11 січня 2011 року, про арешт коштів боржника.
02 лютого 2011 року, (вхід.№1286/11) Регіональне відділення Фонду державного майна України в Рівненській області (боржник), звернулося до господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області стосовно визнання недійсною постанови від 04 січня 2011 року, про арешт коштів боржника.
08 лютого 2011 року, (вхід.№1453/11) Регіональне відділення Фонду державного майна України в Рівненській області (боржник), звернулося до господарського суду Рівненської області зі заявою про зміну порядку виконання рішення суду в якій просить змінити порядок виконання ч.3 резолютивної частини рішення господарського суду Рівненської області від 18.08.2009 р. і стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, збитки в сумі 115903,2 грн., 1159,88 грн. витрат по держмиту та 93,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10 лютого 2011 року, відмовлено в задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в задоволенні скарг Регіонального відділення Фонду державного майна України в Рівненській області та відмовлено в задоволенні заяви про зміну порядку виконання рішення суду(а.с.242-245 т.2).
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначяє, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб спрямованих на примусове виконання рішень судів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями, які підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 5 цього Закону, - державний виконавець вживає заходів до примусового виконання рішень повно, неупереджено і своєчасно.
Відповідно до ч.2 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та в іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях.
Статтею 64 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним.
Проте, Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств.
З вищенаведеного слідує, що виконання наказу господарського суду Рівненської області № 14/61 від 27 вересня 2010 року про стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 коштів не може бути здійснено відповідно до ст.ст. 50, 55, 63, 64, 66 Закону України "Про виконавче провадження" і обмежується зверненням стягнення лише на кошти боржника.
Згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про виконавче провадження", виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу першого пункту 30 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ", затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України №609 від 09 липня 2008 року, арешт на кошти установ та організацій, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках, може накладатися тільки на підставі ухвали суду, постанови слідчого або державного виконавця.
Пунктом 33 даного "Порядку…", орган Державного казначейства не приймає до виконання і повертає постанову про арешт та супровідні документи у разі, коли:
1) постанову про арешт оформлено з порушенням вимог, передбачених абзацом третім пункту 32 цього Порядку;
2) сума, зазначена у постанові про арешт, перевищує суму, яка підлягає арешту відповідно до документів, для забезпечення виконання яких таке рішення прийнято;
3) рахунок, зазначений у постанові про арешт, не належить боржнику;
4) кошторис боржника не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити арешт та безспірне списання коштів (крім рахунків з обліку власних надходжень бюджетних установ).
Згідно п. 32 "Порядку…", постанова про арешт та за наявності копія виконавчого документа і рішення суду надсилається органу Державного казначейства, який обслуговує боржника, для визначення коду економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт.
Арешт накладається на відкриті асигнування, які обліковуються на рахунках загального та спеціального фонду бюджету за відповідними кодами економічної класифікації видатків, та на кошти, які обліковуються на рахунках спеціального фонду в частині власних надходжень у межах загальної суми їх залишку на рахунку.
Орган Державного казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт коштів боржника, оформлену в порядку, встановленому Мін'юстом, із зазначенням найменування боржника та суми коштів, яка підлягає арешту та списанню.
У разі потреби накладення арешту на окремий рахунок боржника чи окремий код економічної класифікації видатків бюджету державний виконавець у постанові про арешт може зазначити номер такого рахунка чи коду економічної класифікації.
З наведеного вбачається, що державний виконавець у своїй постанові про арешт коштів боржника не зобов’язаний вказувати рахунки чи коди економічної класифікації видатків бюджету боржника на які накладається стягнення, а виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України, і саме останнє самостійно визначає коди бюджетної класифікації за якими проводиться примусове стягнення (п.34 "Порядку…").
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно і повно з’ясував обставини заяви позивача щодо зміни порядку виконання рішення суду від 18 серпня 2009 року.
при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно п.п. 1, 12 Положення "Про регіональне відділення та про представництво Фонду державного майна України" затвердженого постановою Кабінет Міністрів України №412 від 15 червня 1994 року, Регіональне відділення Фонду державного майна України є державним органом, який створюється Фондом державного майна і йому підпорядковується.
Відділення є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, а, відповідно до ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Всупереч наведеному заявник - РВ ФДМУ в Рівненській області фактично просить змінити сторону у рішенні з якої має бути здійснено стягнення, так, як рішенням суду від 18 серпня 2009 року, вирішено стягнути збитки в сумі 115903,20 грн. та судові витрати, саме з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області повинно відповідати по зобов’язанню, однак останнє в поданій заяві просить здійснити зазначені стягнення з Державного бюджету України, що є недопустимим виходячи з вимог статті 121 ГПК України.
Колегія суддів встановила, що відповідач - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області ні під час судового розгляду по суті позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Рівненській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Міністерство транспорту та зв’язку України, Рівненська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та Головне управління державного казначейства України в Рівненській області про визнання недійсним Договору оренди державного майна №668-2008 року від 28 серпня 2008 року укладений між сторонами та додаткової угоди від 29 серпня 2008 року до даного договору і стягнення збитків в сумі 115903,2 грн., 1159,88 грн. - витрат по держмиту та 93,74 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та стягнення моральної шкоди в сумі 30 тис. грн., ні під час виконання судового рішення, оскаржуючи дії державного виконавця та звертаючись з заявою про зміну порядку виконання рішення Рівненського господарського суду від 18 серпня 2009 року, не надало ні суду ні державним виконавчим органам інформацію (рахунки, коди економічної класифікації видатків бюджету) про те, які рахунки захищені, а з яких може проводитися стягнення.
Звертаючись до суду з заявою про зміну порядку виконання рішення суду від 29 серпня 2008 року відповідач, також, не вказав рахунки та КЕКВи з яких можливо і слід проводити стягненн, а просив фактично замінити його, як боржника іншою особою.
Оскільки в наказі господарського суду від 27 вересня 2010 року №14/61 не було визначено рахунків, з яких необхідно стягнути грошові кошти і, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області має право визначити з яких рахунків по кодах бюджетної класифікації видатків може відбуватися стягнення, відповідно скаржник не позбавлений можливості звернутися до господарського суду в порядку ст. 121 ГПК України про заміну порядку виконання рішення, зазначивши з яких рахунків необхідно стягувати кошти.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на ухвалу Рівненського господарського суду від 10 лютого 2011 року у справі №14/61 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського господарського суду від 10 лютого 2011 року у справі №14/61 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Рівненський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Рівненської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Тимошенко О.М.
Cудді Савченко Г.І.