ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2011 року Справа № 6/325-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,
секретар судового засідання Колесник Д.А.,
представники сторін:
від позивача: Городілов С.І. представник, довіреність №2-10 від 11.01.2010р.;
від відповідача: ОСОБА_2 фізична особа - підприємець, паспорт серії АН472238 від 14.02.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗ-АВТО” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2010р. у справі №6/325-10
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗ-АВТО”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача: фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 26 300, 00 грн.
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2010р. товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗ-АВТО” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення 25 000, 00 грн. штрафу за дострокове розірвання договору, 250, 00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236, 00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 1 300, 00 грн. витрат на оплату послуг юриста.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2010р. (суддя: Коваленко О.О.) в позові відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 25 000,00 грн. на підставі п.5.2 умов укладеного між позивачем і відповідачем договору №01/09 від 14.09.2009р. за дострокове припинення дії договору є необґрунтованими, документально недоведеними, протирічать п.6.1 умов договору, оскільки відсутня письмова згода позивача на розірвання договору, та вимогам статті 188 Господарського кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки порушено порядок розірвання господарських договорів.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗ-АВТО” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2010р. по справі №6/325-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що договір №01/09 від 14.09.2009р. укладався з врахуванням довгострокового співробітництва; в п.5.2 договору №01/09 від 14.09.2009р. передбачено обов’язок виконавця сплатити штраф замовнику в разі дострокового припинення дії договору з ініціативи виконавця; товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗ-АВТО” на виконання вимог ч. 3 статті 188 Господарського кодексу України надіслало відповідачу відповідь на його лист про розірвання договору; суд не застосував статтю 611 Цивільного кодексу України, де встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В відзиві на апеляційну скаргу підприємець ОСОБА_2 просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2010р. по справі №6/325-10 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
14 вересня 2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю “БІЗ-АВТО” (замовник) та підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) було укладено договір №01/09 на виконання робіт по встановленню газобалонного обладнання на транспортні засоби зі строком дії до 31.12.2012р.
Укладена угода за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В п. 5.2 договору №01/09 від 14.09.2009р. сторони погодили, що в разі дострокового припинення дії цього договору з ініціативи виконавця, він сплачує на користь замовника штраф в розмірі 25 000, 00 грн.
27.07.2010р. підприємець ОСОБА_2 направив позивачеві лист №10 про розірвання договору №01/09 від 14.09.2009р. з 01.08.2010р.
Товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗ-АВТО” листом №67 від 28.07.2010р. повідомило відповідача про те, що не дає згоди на розірвання договору.
Посилаючись на п.5.2 договору №01/09 від 14.09.2009р., укладеного між сторонами, товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗ-АВТО” наполягає на стягненні з відповідача 25 000, 00 грн. штрафу за розірвання договору з ініціативи виконавця.
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В п. 6.2.2 договору №01/09 від 14.09.2009р. передбачено, що цей договір може бути припинений достроково за згодою сторін, а також у будь-який момент з ініціативи замовника шляхом письмового повідомлення виконавця про розірвання договору за три календарних дні.
Відповідно до статті 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Не виключають застосування ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України і спеціальні положення, присвячені розірванню договорів, якщо вони не формулюють підстав, за яких у сторони виникає право на розірвання договору, а лише передбачають, якими способами можуть встановлюватись такі підстави.
Стаття 907 Цивільного кодексу України має заголовок “Розірвання договору про надання послуг”, але вона безпосередньо не встановлює підстав, що породжують право сторони на розірвання договору, а лише передбачає, що право на розірвання договору, в тому числі і шляхом односторонньої відмови від договору, може встановлюватись Цивільним кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Такі положення не можуть кваліфікуватись як спеціальні правила, що виключають застосування ч. 2 статі 651 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗ-АВТО” листом №67 від 28.07.2010р. не дало згоди відповідачу на розірвання договору.
У разі відхилення пропозиції щодо розірвання договору чи відсутності відповіді на пропозицію договір продовжує дію на погоджених раніше умовах.
Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивачем на підставі статті 33 Господарського процесуального кодексу України документально не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Господарський суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗ-АВТО” про стягнення з підприємця ОСОБА_2 штрафу в розмірі 25 000, 00 грн. на підставі п.5.2 договору №01/09 від 14.09.2009р. за дострокове припинення дії договору, оскільки відсутня письмова згода позивача на розірвання договору та сторонами не додержано передбаченого законодавством порядку розірвання господарських договорів.
Частиною 1 статті 206 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу - сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором і у разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Таким чином, при незгоді товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗ-АВТО” з розірванням договору №01/09 від 14.09.2009р. про виконання робіт розірвання є таким, що не відбулося, і договір продовжує дію на погоджених раніше умовах, тоді як в п. 5.2 договору №01/09 від 14.09.2009р., укладеного між сторонами, передбачено стягненні з виконавця 25 000, 00 грн. штрафу в разі дострокового припинення дії договору.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗ-АВТО”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2010р. у справі №6/325-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.М. Герасименко
Суддя І.Л. Кузнецова
(Повний текст постанови складено 15.03.2011р.)