ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"19" вересня 2006 р. | Справа № 24/75-06-4017 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Н.Б.Таценко
суддів М.В.Сидоренко, М.А. Мишкіної
при секретарі судового засідання Кійко О.В.
за участю представників сторін
від позивача: Скріпнік О.В. –довіреність № 1 від 17.05.2006р.
від відповідача: не з’явився
від ІІІ осіб:
від ТОВ „Фінростбанк”: Лук’ян С.Г. –довіреність № 99 від 17.02.2006р.
від ТОВ „Пфаннер Бар”: не з’явився
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ТОВ „Пфаннер Бар”
на ухвалу господарського суду Одеської області
від 25.04.2006р.
у справі № 24/75-06-4017
за позовом ТОВ „Крєз”
до МПП „Сіс”
ІІІ особа: ТОВ „Фінростбанк”
ІІІ особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ „Пфаннер Бар”
про спонукання вчинити певні дії
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2006р. порушено провадження у справі № 24/75-06-4017 (суддя Оборотова О.Ю.) за позовом ТОВ „Крєз” до МПП „Сіс” за участю ІІІ особи ТОВ „Фінростбанк” про спонукання вчинити певні дії. Одночасно ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2006р. по даній справі „господарським судом за своєю ініціативою та за заявою сторони” в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України заборонено МПП „Сіс” та будь-яким іншим особам без відповідного договору з ТОВ „Фінростбанк” займати, користуватися майновим комплексом з прилягаючою територією, що необхідна для його обслуговування, яка розташована за адресою: Вінницька область, м. Бар, вул. Червоноармійська, 3; с. Бар, вул. Залізнична, 3; с. Ялтушків, вул. Дружби, 44 та виселено з майнового комплексу з прилягаючою територією, що необхідна для його обслуговування, яка розташована за адресою: Вінницька область, м. Бар, вул. Червоноармійська, 3; с. Бар, вул. Залізнична, 3; с. Ялтушків, вул. Дружби, 44, всіх юридичних осіб, які не мають договірних відносин з ТОВ „Фінростбанк”, оскільки невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення господарського суду.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду від 25.04. 2006р. ТОВ „Пфаннер Бар” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 2-О від 01.06.2006р., в якій просить зазначену ухвалу скасувати у зв’язку з завданням значної шкоди охоронюваним інтересам та правам скаржника, котрого господарським судом неправомірно не залучено до участі у справі, посилаючись на порушення господарським судом ст. 124 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про власність”, ст. 770 ЦК України, неврахування чинних ухвал господарського суду Вінницької області по справі № 367/5-342 про банкрутство ВАТ „Барський консервний комбінат” від 08.05.2003р. про накладення арешту на майновий комплекс останнього товариства та від 07.09.2005р., передачі майнового комплексу боржником в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) по договору оренди № 2-05 від 12.07.2005р. ТОВ „Пфаннер Бар”.
В судовому засіданні 11.07.2006р. представник ТОВ „Фінростбанк” Лук’ян С.Г. у зв’язку з прийняттям апеляційною інстанцією ухвалою від 20.06.2006р. до провадження апеляційної скарги ТОВ „Пфаннер Бар”, котре не являється стороною у справі, заявив колегії суддів у складі головуючого судді Таценко Н.Б., суддів Сидоренко М.В. та Мишкіної М.А. відвід, який ухвалою першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду Л.І. Бандура від 11.07.2006р. у справі № 24/75-06-4017 відхилено як необґрунтований.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р. клопотання
ТОВ „Пфаннер Бар” про залучення останнього до участі у справі в якості ІІІ особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки обставини справи і оскаржувана ухвала господарського суду від 25.04.2006р. прямо стосуються прав і охоронюваних законом інтересів товариства, яке є дійсним і повноважним користувачем майнового комплексу по договору оренди № 2-05 від 12.07.2005р., на території майнового комплексу розташоване майно заявника на 25 млн. грн., що у відповідності до ст. ст. 1, 22, 27 ГПК України, ст. 124 Конституції України, ст. 770 ЦК України, ст. 48 Закону України „Про власність” надає право на звернення до суду за захистом порушених прав, при прийнятті рішення по даному господарському спору будуть вирішені права товариства по користуванню власним майном та майновим комплексом в цілому, задоволено шляхом залучення ТОВ „Пфаннер Бар” в якості ІІІ особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, т. я. рішення господарського суду може вплинути на права та обов’язки останнього щодо однієї з сторін. Крім того, вищезазначеною ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р. апеляційне провадження по справі № 24/75-06-4017 за апеляційною скаргою ТОВ „Пфаннер Бар” зупинено, матеріали справи направлені до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги ТОВ „Фінростбанк” на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. про прийняття апеляційної скарги до провадження. Після одержання апеляційною інстанцією матеріалів справи та ухвали Вищого господарського суду України від 31.07.2006р. про відмову ТОВ „Фінростбанк” у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ „Пфаннер Бар” поновлено ухвалою від 04.09.2006р.
Клопотання ТОВ „Фінростбанк” від 18.09.2006р. про зупинення провадження по даній справі до вирішення питання стосовно направленої ним касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського суду України від 22.08.2006р. Верховним Судом України, колегією суддів відхилено як необґрунтоване у зв’язку з відсутністю доказів прийняття Верховним Судом України до провадження згаданої касаційної скарги.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача і ТОВ „Фіностбанк”, колегія суддів, –
В с т а н о в и л а:
03.04.2006р. ТОВ “Фінростбанк” (орендодавець) та ТОВ “Крєз” (орендар) укладено договір оренди майнового комплексу з прилягаючою територією, що необхідна для його обслуговування, розташованого за адресою: Вінницька область, м. Бар, вул. Червоноармійська, 3; с. Бар, вул. Залізнична, 3; с. Ялтушків, вул. Дружби, 44, строком на 11 місяців з дати фактичного початку користування майном.
25.04.2006р. ТОВ „Крєз” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до МПП „Сіс”, ІІІ особи без самостійних вимог на предмет спору „Фінростбанк” про спонукання вчинити певні дії у вигляді усунення перешкод у користуванні позивачем за договором оренди від 03.04.2006р. майновим комплексом з прилягаючою територією, що необхідна для його обслуговування, розташований за адресою: Вінницька область, м. Бар, вул. Червоноармійська, 3; с. Бар, вул. Залізнична, 3; с. Ялтушків, вул. Дружби, 44, заборони будь-яким особам займати та користуватися вищезазначеним майновим комплексом з прилягаючою територією, посилаючись на ст. ст. 13, 55 Конституції України, ст. 28 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 15, 16 ЦК України, застосувати заходи щодо забезпечення позову по ст. ст. 66, 67 ГПК України шляхом заборони МПП „Сіс” та будь-яким іншим особам без відповідного договору з ТОВ „Фінростбанк” займати та користуватись вказаним майновим комплексом з прилягаючою територією, т. я. незастосування заходів по забезпеченню позову може не тільки ускладнити, але і взагалі зробити неможливим виконання рішення господарського суду Одеської області по справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2006р. по даній справі на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України вжиті перелічені заходи до забезпечення вищенаведеного позову з мотивів, викладених в описовій частині постанови.
04.05.2006р. ТОВ „Пфаннер Бар” звернулось до господарського суду з клопотанням № 12-0 від 03.05.2006р. про залучення останнього до участі у справі у якості ІІІ особи без самостійних вимог на предмет спору та про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, оскільки ухвала господарського суду від 25.04.2006р. прямо стосується прав і охоронюваних законом інтересів товариства, яке є дійсним і повноважним користувачем майнового комплексу по договору оренди № 2-05 від 12.07.2005р., на території майнового комплексу розташоване майно заявника на 25 млн. грн., що у відповідності до ст. ст. 1, 22, 27 ГПК України, ст. 124 Конституції України, ст. 770 ЦК України, ст. 48 Закону України „Про власність” надає право на звернення до суду за захистом порушених прав, при прийнятті рішення по даному господарському спору будуть вирішені права товариства користування власним майном та майновим комплексом в цілому. Однак господарський суд Одеської області листом від 19.05.2006р. повідомив ТОВ „Пфаннер Бар” про неможливість розгляду господарським судом даного клопотання про залучення останнього до участі у справі у якості ІІІ особи без самостійних вимог на предмет спору та ознайомлення з матеріалами справи, оскільки дане товариство не являється стороною у справі. З врахуванням перелічених виняткових обставин апеляційна інстанція на підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р. „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, преамбули Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” № 3477-ІV від 23.02.2006р. ухвалою від 20.06.2006р. прийняла апеляційну скаргу ТОВ „Пфаннер Бар” на ухвалу про забезпечення позову до провадження.
При цьому викладені в оскаржуваній ухвалі висновки господарського суду не відповідають чинному законодавству, матеріалам та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу виходячи з наступного. Так, статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи має право вжити заходи до забезпечення позову. Причому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, саме утруднення чи неможливість виконання судового рішення є єдиною підставою для застосування заходів до забезпечення позову. Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому обов’язок доказування і подання належних та допустимих доказів згідно названої статті ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку це стосувалося позивача, що мав обґрунтувати у певному процесуальному документі та довести належними і допустимими доказами відповідно до ст.34 ГПК України наявність обставин для вжиття перелічених в клопотанні заходів до забезпечення позову. Однак вказані приписи законодавства щодо обґрунтованості і доведеності певними засобами доказування наявності обставин для вжиття заходів до забезпечення позову позивачем не виконані.
Статтею 67 ГПК України встановлений вичерпний перелік заходів до забезпечення позову: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборона відповідачеві вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Однак господарським судом всупереч наведеному припису законодавства заборонено відповідачу та будь-яким іншим особам без відповідного договору з ТОВ „Фінростбанк” займати та користуватись майновим комплексом та прилягаючою територією, що необхідна для його обслуговування за межами даного спору, оскільки предметом спору є лише усунення перешкод у користуванні позивачем орендованим комплексом по договору оренди від 03.04.2006р. за умови відображення в самому позові зайняття частини приміщень за погодженням з ТОВ „Фінростбанк” МПП „Сіс”, котрому 10.04.2006р. направлено лист з вимогою звільнити частину приміщень майнового комплексу. Таким чином, предметом даного спору являється виключно спонукання МПП „Сіс” вчинити певні дії у вигляді усунення перешкод в користуванні ТОВ „Крєз” орендованим майном по договору оренди від 03.04.2006р. з ТОВ „Фінростбанк” (останнє залучено до участі у справі у якості ІІІ особи без належного визначення його правового статусу всупереч ст. ст. 26, 27 ГПК України).
З врахуванням викладеного комплексне застосування господарським судом двох заходів у вигляді заборони відповідачеві і іншим особам займати і користуватись майновим комплексом з прилягаючою територією без відповідного договору з ТОВ „Фінростбанк” здійснено поза межами предмету доказування по даному спору. Крім того, застосування господарським судом за власною ініціативою у якості заходу до забезпечення позову виселення з майнового комплексу з прилягаючою територією всіх юридичних осіб , які не мають договірних відносин з ТОВ „Фінростбанк”, являється неправомірним, т. я. виселення згідно ст. 826 ЦК України являється правовим наслідком відповідного рішення суду, тобто за результатом вирішення спору по суті в кожному окремому випадку стосовно конкретного відповідача за умови звернення особи з наведеним способом захисту прав і інтересів. Причому в судовому засіданні 19.09.2006р. представниками позивача та ТОВ „Фінростбанк” жодних посилань на правомірність застосування господарським судом передбачених ст. ст. 66, 67 ГПК України заходів взагалі не наведено.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Одеської області від 25.04.2006р. по справі № 24/75-06-4017 скасуванню, оскільки докази в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову позивачем не подані, застосовані господарським судом заходи не мають причинно-наслідкового зв’язку з умовою, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду виходячи з предмету спору по даній справі.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 ГПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ТОВ „Пфаннер Бар” задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 25.04.2006р. по справі № 24/75-06-4017 скасувати.
3. Видати скаржнику довідку на повернення з Державного бюджету України державного мита, сплаченого за подачу апеляційної скарги квитанцією № 1 від 01.06.2006р. в сумі 85 грн.
Головуючий суддя Н.Б.Таценко
Суддя М.В.Сидоренко
Суддя М.А. Мишкіна