ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"12" вересня 2006 р. | Справа № 14/147-06-4363А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Жекова В.І.,
суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.
За участю представників сторін
від позивача –Кресюн М.В.
від Котовської ОДПІ –не з’явився
від Котовського МЦЗ –Клочко С.І.
розглянувши апеляційну скаргу
Котовського міськрайоного центру зайнятості
на постанову господарського суду Одеської області
від 30.06.2006р.
у справі № 14/147-06-4363А
за позовом ДП ДГ „Новоселівське”
до 1. Котовської ОДПІ в Одеській області
2. Котовського міськрайоного центру зайнятості
про зобов’язання Котовської ОДПІ в Одеській області та Котовського міського центру зайнятості списати заборгованість по внескам до фонду загальнообов’язкового страхування на випадок безробіття за 2003р. у сумі 60949,05грн.
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2006р., яка надіслана сторонам 04.08.2006р., розгляд апеляційної скарги призначений на 12.09.2006р.
Відповідно до вимог ст. 160 КАС України у судовому засіданні 12.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
15.05.2006р. ДП ДГ „Новоселівське” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про спонукання Котовську ОДПІ та Котовський МЦЗ провести списання безнадійного податкового боргу зі сплати страхових внесків на випадок безробіття в сумі 60949,05 грн. із штрафними санкціями.
Постановою господарського суду Одеської області від 30.06.2006р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду, Державна служба зайнятості Котовського міськрайонного центру зайнятості звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить скасувати постанову від 30.06.2006р., у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, у відкритому судовому засіданні проаналізувавши правильність застосування судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права судова колегія встановила наступне.
ДП ДГ „Новоселіваське” є платником страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
На протязі 2003р. несприятливі погодні умови спричинили загибель посівів сільськогосподарських культур на полях позивача. Вказані обставини Торгово-промисловою палатою України визнані форс-мажорними, у зв’язку з чим уповноваженим органом видано висновок від 10 грудня 2003р. № 15962/05-4.
Наведені обставини зумовили звернення ДП ДГ „Новоселівське” до господарського суду із відповідним позовом, який господарським судом задоволено повністю.
Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується із висновками наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, а відтак погоджується із доводами скаржника наведеними в апеляційній скарзі, оскільки відповідно до приписів Преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно із вимогами ч.3 ст.1 Закону України „Про систему оподаткування” в редакції, чинній на момент звернення з позовом, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Виключний перелік податків і зборів (обов’язкових платежів) наведений у ст.ст.14,15 названого Закону України.
Відповідно до вимог ч.1 ст. З Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, який набрав чинності з 01.01.2001р., законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України „Про зайнятість населення” та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
З огляду на викладений припис спеціального Закону України відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством, до якого не включено Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Пунктом 2 розділу VIII вказаного Закону України встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону України.
Отже, з моменту набрання чинності Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” норми всіх нормативно-правових актів, що йому суперечили, не застосовуються, у т.ч. втратив юридичну силу п.16 ч.1 ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” стосовно віднесення до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) збору на обов’язкове соціальне страхування. Такий висновок підтверджується вимогами порядку введення в дію Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про систему оподаткування” від 18.02.1997р., який набрав чинності з 20.03.1997р., яким встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.
Пізніше, а саме 16.01.2003р., шляхом внесення змін у Закон України „Про систему оподаткування”, якими виключено п.16 ч.1 ст.14 останнього з переліку податків та зборів (обов’язкових платежів), підтверджено правильність зазначеного висновку.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не включені до податків і зборів (обов’язкових платежів), встановлених Законом України „Про систему оподаткування”, а отже, на порядок сплати, строки сплати, тощо не розповсюджується дія Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у т.ч. визначених ним правил формування податкового боргу та порядку його списання.
Відтак, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, як таке що прийнято із порушенням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.160, 162, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову господарського суду Одеської області від 30.06.2006р. зі справи № 14/147-06-4363А –скасувати.
У задоволенні позову ДП ДГ „Новоселівське”- відмовити.
Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.І. Жеков |
Судді | В.І. Картере |
В.Т. Пироговський |