ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.03.11 р. Справа № 25/13
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську Донецької області м. Краматорськ Донецької області
до відповідача акціонерного товариства „Техніка” м. Донецьк
про стягнення 35626грн.94коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Вараксіна І.М. – головний спеціаліст з правового забезпечення (довіреність № 01-05/351 від 02.02.2011);
від відповідача: Лактіонова Л.О. – представник (довіреність № 16/02-11ЮР від 16.02.2011)
Позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську Донецької області м. Краматорськ Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до акціонерного товариства „Техніка” м. Донецьк про стягнення 35626грн.94коп., у тому числі страхові виплати у зв’язку з травмою на виробництві, які були виплачені ОСОБА_3, в розмірі 29935грн.94коп., витрати на санаторно-курортне лікування в розмірі 5691грн.00коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2009 по справі № 4/2-62, вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.02.2005 по справі № 1-37/05, виписку з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, постанову про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати № 0536/2137/2137/1 від 09.04.2008, № 0536/2137/2137/3 від 31.03.2009, № 0536/2137/2137/4 від 21.04.2010, № 0536/2137/2137/5 від 16.06.2010, довідку № 36/34 для одержання путівки на санаторно-курортне лікування від 26.03.2010, заяву про надання путівки до санаторно-курортного закладу від 26.03.2010, накладну № 527 від 10.06.2010, лист Філії – Краматорське відділення № 2865 ВАТ „ДОБУ” за вих. № 13 від 04.01.2011.
У відзиві на позовну заву (вих. № 88 від 16.02.2011р.) відповідач проти позовних вимог заперечує та просить в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що витрати Фонду по відшкодуванню шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, є прямим обов’язком Фонду в силу положень ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999. Також, відповідач зазначив про те, що він виконав свій обов’язок по відшкодуванню шкоди, завданої ОСОБА_3, в рамках цивільно-правових відносин.
Ухвалою від 17.02.2011 суд, за письмовим клопотанням відповідача, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду справи на 15 днів - до 26.03.2011р.
Розглянувши матеріали справи, додатково подані документи та пояснення, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
13.02.2004 приблизно о 15год.20хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем „Iveko Turbo Daily”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить АТ „Техніка”, рухався по автодорозі Красноармійськ - Артемівськ, зі сторони м. Красноармійська, в порушення вимог п. п. 12.1., 14. 2.в) Правил дорожнього руху України не врахував дорожню обстановку та не переконавшись в безпеці руху, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем „Hyundai Santa FE”, державний номер НОМЕР_3, що належить ЗАТ „НВК „Крамтехмаш”, під керуванням ОСОБА_3
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 були завдані важкі тілесні ушкодження.
Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області по справі № 1-37/05 від 07.02.2005 водій ОСОБА_4, який керував автомобілем „Iveko Turbo Daily”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 Кримінального кодексу України.
11.03.2004 відносно потерпілого ОСОБА_3 був складений Акт по формі Н-1 № 1 про нещасний випадок на виробництві.
Згідно виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги ОСОБА_3 в результаті завданих з вини водія ОСОБА_4 важких тілесних ушкоджень було встановлено 80% втрати професійної працездатності у зв’язку з травмою на виробництві.
Позивачем у відповідності до положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999 (з змінами) були виплачені потерпілому ОСОБА_3 страхові виплати у зв’язку з травмою на виробництві.
Страхові виплати були сплачені позивачем ОСОБА_3 за період з 01.02.2009 по 01.11.2010 в загальній сумі 29935грн.94коп.
Крім того, позивачем були сплачені витрати на санаторно-курортне лікування ОСОБА_3 в розмірі 5691грн.00коп.
Всього було сплачено позивачем 35626,94грн.
Частина 1 ст. 15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999 (з змінами) – далі Закон, передбачає, страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
За приписами ст. 21 даного Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні...
Всі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні.
Принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в України визначені Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Основи).
Відповідно до статті 21 Основ внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Статтею 11 Основ та ст. 13 Закону визначено, страховий ризик – це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону України, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Згідно ст. 2 Закону дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.
Стаття 6 Закону передбачає, суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик – Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, робочим органом якого згідно ст. 18 Закону є Відділення.
З огляду на положення ст. ст. 2, 6 Закону, потерпілий ОСОБА_3 є застрахованою особою, на користь якої здійснювалося страхування страхувальником - роботодавцем ЗАТ „НВК „Крамтехмаш”.
Отже, сфера дії Закону охоплює відносини Відділення виконавчої дирекції Фонду та ЗАТ „НВК „Крамтехмаш”.
А відносини позивача та відповідача у даній справі регулюються цивільним законодавством (ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України) та знаходяться поза сферою дії Закону України № 1105-ХІУ від 23.09.1999р., так само як і відносини відповідача з потерпілим ОСОБА_3, який не перебував у трудових відносинах з АТ „Техніка”.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.
Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як зазначалося, особою, винною в у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 Кримінального кодексу України, внаслідок якого постраждав ОСОБА_3, визнаний ОСОБА_4, який керував автомобілем „Iveko Turbo Daily”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить АТ „Техніка”.
ОСОБА_4 знаходиться в трудових відносинах з АТ „Техніка”, чого не заперечує останнє.
Потерпілому ОСОБА_3 позивачем було сплачено 35626грн.94коп., у тому числі страхові виплати у зв’язку з травмою на виробництві, які були виплачені ОСОБА_3, в розмірі 29935грн.94коп., витрати на санаторно-курортне лікування в розмірі 5691грн.00коп.
Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України визначає, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
З урахуванням приписів перелічених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999 (з змінами), вищенаведених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 35626грн.94коп.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, законними та доведеними, що є підставою для їх задоволення у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача і підлягають стягненню в доход Державного бюджету України, оскільки позивач відповідно до положень Декрету КМУ „Про державне мито”, звільнений від оплати судових витрат.
Згідно ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999 (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську Донецької області м. Краматорськ Донецької області до акціонерного товариства „Техніка” м. Донецьк про стягнення 35626грн.94коп., у тому числі страхові виплати у зв’язку з травмою на виробництві, які були виплачені ОСОБА_3, в розмірі 29935грн.94коп., витрати на санаторно-курортне лікування в розмірі 5691грн.00коп., задовольнити.
Стягнути з акціонерного товариства „Техніка” (83001, м. Донецьк, пр-т 25-річчя РСЧА, 7, код ЄДРПОУ 22009846) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську Донецької області (84313, м. Краматорськ Донецької області, б-р Машинобудівників, 37, код ЄДРПОУ 25968300) суму 35626грн.94коп.
Стягнути з акціонерного товариства „Техніка” (83001, м. Донецьк, пр-т 25-річчя РСЧА, 7, код ЄДРПОУ 22009846) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 356грн.27коп. (одержувач УДК в Київському районі м. Донецька, банк одержувача –Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, МФО 834016, ЗКПО 34687001, рахунок 31111095700006, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095).
Стягнути з акціонерного товариства „Техніка” (83001, м. Донецьк, пр-т 25-річчя РСЧА, 7, код ЄДРПОУ 22009846) в доход Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп. (р/р 31210264700006 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, одержувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22050003).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бойко І.А.
Вик. Тимошенко О.О.
Тел.:305-68-27