Справа №22ц-656/07р.                      Головуючий в суді 1 інстанції: Фастовець В.М.

Доповідач: Карайван Т.Д.

РІШЕННЯ

Іменем України

22 березня 2007 року Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого: Карайван Т.Д.

Суддів: Коротенка Є.В., Фарятьєва CO.

При секретарі: Тихоновій B.C.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Луганську цивільну справу по апеляційним скаргам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Лисичанського міського суду від 7 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВАТ "Лисичанський желатиновий завод" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2003 року позивачі звернулися з зазначеним позовом до суду. В обгрунтування позовних вимог посилалися на те,що 22 березня 2003 року в результаті ДТП водієм автомобілю КАМАЗ державний номер НОМЕР_1, яка належить відповідачу ВАТ "Лисичанський желатиновий завод" під управлінням ОСОБА_3, було пошкоджено автомобіль, який належить ОСОБА_2, а позивачу ОСОБА_1, який керував автомобілем заподіяні тілесні ушкодження, з приводу яких він знаходився на лікування в офтальмологічному відділенні 8-ї міської лікарні м. Луганська. ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 1000 грн та моральну шкоду в сумі 5000 грн., ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача 5409 грн.47 коп. матеріальної шкоди, що складає вартість ремонту автомобілю і моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволено частково.

Суд вирішив стягнути з ВАТ "Лисичанський желатиновий завод" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 925 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 100 грн. на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1000 грн. і моральну шкоду в сумі 925 грн. Суд зобов"язав ОСОБА_2 після повного відшкодування шкоди передати ВАТ деталі автомобілю, які неможливо використати за їх призначенням: панель задка та ущільнювач пройми двері задка.

В решті вимоги залишені без задоволення.

В апеляційних скаргах позивачі просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

2

Відповідно до закону, який діяв на момент виникнення правовідносин, шкода, заподіяна при зіткненні джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується за правилами ст..ст..440.454 ЦК України тим із володільців, який винний у зіткненні. За відсутності вини володільців джерел підвищеної небезпеки у зіткненні вони відповідальності один перед одним не несуть, при наявності вини обох володільців розмір відшкодування визначається відповідно до ступені вини кожного.

Суд обгрунтовано визнав винними у ДТП обох водіїв і правильно визначив, що вина водія ОСОБА_3 є більшої у порівнянні з виною водія ОСОБА_1. Ця обставина підтверджена матеріалами справи, висновком авто технічної експертизи. Але ж, приймаючі рішення про відшкодування шкоди, суд не визначив ступінь вини кожного водія, сума стягнення визначена довільно без відповідного обґрунтування.

Враховуючи, що судом повно з"ясовані обставини справи, але ж розрахунок сум стягнення визначений неправильно, апеляційний суд вважає за необхідне встановити вину водія ОСОБА_3 в ДТП в розмірі 70% і вину водія ОСОБА_1-30%.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що з відповідача ВАТ "Лисичанський желатиновий завод" на користь позивачів підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди, сума пропорційна вині водія ОСОБА_3., а саме на користь ОСОБА_1 в сумі 700 грн. на користь ОСОБА_2 в сумі 3786 грн.30 коп. Окрім того, на користь позивачів підлягає стягненню моральна шкода в сумі 2000 грн. кожному, що складає 5 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст..440-1 ЦК України на момент розгляду справи.

Тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до ст..309 ЦПК України.   В решті  рішення суду с законним і обгрунтованим Доводи апеляційної скарги    не спростовують виводів суду та не дають підстав для висновку, що судом при ухваленні рішення в решті позовних вимог порушені норми матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст..ст..307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Лисичанського міського суду від 7 грудня 2006 року змінити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Лисичанський желатиновий завод на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 700 грн. і у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Лисичанський желатиновий завод" на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 3786 грн.30 коп. і у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. а також витрати по сплаті державного мита в сумі 17 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Лисичанський желатиновий завод" держмито на користь держави в сумі 51 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголошення.

Головуючий:  

Судді: