Справа №  2-126/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 березня 2011 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого: судді Алейникова В.І

при секретарі:         Жирової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Свердловська Лу ганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу дійсним, встановлення права власності,-

ВСТАНОВИВ

Позивачі по позовній заяві звернулись до Свердловського міського суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу дійсним, встановлення права власності, та в обґрунтовування своїх позовних вимог вказують, що 09.11.2010 року вони позивачі та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 уклали між собою попередній договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1. Нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу вони планували зробити 23.11.2010 року. При укладанні угоди були дотримані всі належні істотні умови договору купівлі-продажу зазначеного майна, зокрема, щодо місця, дати та часу нотаріального посвідчення Основного договору купівлі-продажу, ціни. На підтвердження укладеної угоди ними було сплачено за житловий будинок під розписку 25000 гривен одноразовим платежем, чим вони повністю розрахувалися за майно, а відповідачами передні документи на будинок та ключі. Відповідачі у зазначений час до нотаріуса не з'явилися, про причину відсутності не повідомили. Вони неодноразово зверталися до них по телефону з цього приводу, приїжджали додому, та вони з надуманих причин відмовлялися йти до нотаріуса. Тому вони були змушені самостійно звернутися до нотаріуса, де їм було відмовлено в нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу будинку з тої причини, що: по-перше, відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, а по-друге, вони не мають правовстановлюючих документів на житловий будинок, оскільки він на підставі договору дарування від 30.04.1996 року, посвідченого нотаріусом 2-ї Свердловської нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 552, та зареєстрованого У КП "Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" під №2802, в книзі №16 (дублікату договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Луганського обласного державного нотаріального архіву Муштай Н.Л. від 04.06.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-334) належить чоловіку та батьку відповідачок ОСОБА_7 на праві особистої приватної власності, який ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належний йому житловий будинок. Як пізніше з'ясувалося, спадкоємцями першої черги за законом були його дружина, донька - відповідачі по справі, та мати померлого ОСОБА_8, які на момент смерті ОСОБА_7 проживали разом з спадкодавцем. Мати померлого до нотаріальної контори не зверталася і у 2009 році померла. Відповідачі по справі подали заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але ніхто з спадкоємців так і не отримав свідоцтва про право на спадщину. Тому їм було запропоновано звернутись з цього питання до суду. Договір купівлі-продажу по теперішній час нотаріально не посвідчений, тому що відповідачі постійно ухиляються від належного оформлення правовстановлюючих документів та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку. Позивачі вважають, що відповідачі цим самим порушують їх права, як покупців майна. Крім того, вони вважають себе добросовісними набувачами вищевказаного будинку, мають всі необхідні підстави для визнання попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання за нами права власності на вказаний житловий будинок, адже на момент його укладення між ними як сторонами угоди були встановлені всі суттєві умови договору, які вони повністю виконали, про що також свідчить розписка відповідачів про одержання від них грошей за майно, мешкання в житловому приміщенні та користування земельною ділянкою. По теперішній час вони несуть відповідні витрати по утриманню купованого майна. Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. На підставі вищезазначеного та у відповідності із ст. 16, ч.2 ст.218, ч.2 ст.220 ЦК України, керуючись ст. З, 118-119 ЦПК України, позивачі просять суд винести рішення яким визнати договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1 загальною площею 61,3 кв. м, житловою площею 43,7 кв.м, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: «Б» - літня кухня, «З,В», - сараї, «Г» - вбиральня, «Ж» - погріб, «Є» - гараж-сарай, № 1 - огорожа, №2- водопровід, укладений 09.11.2010 року між ними та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - дійсним. Визнати за ними право власності на житловий будинок за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, загальною площею 61,3 кв. м, житловою площею 43,7 кв.м, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: «Б» - літня кухня, «З,В», - сараї, «Г» - вбиральня, «Ж» - погріб, «Є» - гараж-сарай, № 1 - огорожа, №2- водопровід.

          У судове засідання позивачі не з’явились надавши письмову заяву в якій просять суд розглянути справу за їх відсутності, просять суд задовольнити позовні вимоги, та наполягають на їх задоволенні.

Відповідачі  у судове засідання не з’явились надавши суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності в якої вказують, що позовні вимоги визнають в повному обсязі, та до нотаріуса з’явитись не можуть для переоформлення договору купівлі - продажу будинку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та такий, що підлягає задоволенню, оскільки згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнано права.

В судовому засіданні також достовірно встановлено, що між сторонами 9 листопада 2010 року між відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено договір, за яким позивачі купили, а відповідачі продали житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 9), за що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 отримали 25000 гривень від ОСОБА_1, ОСОБА_2 за продаж житлового будинку; згідно копії договору дарування від 30.04.1996 року, посвідченого нотаріусом 2-ї Свердловської нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 552, та зареєстрованого У КП "Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" під №2802, в книзі №16 (дублікату договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Луганського обласного державного нотаріального архіву Муштай Н.Л. від 04.06.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-334) належить ОСОБА_7 на праві особистої приватної власності. (а.с.12-14); відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого виконкомом Червонопартизанської міської ради Луганської області від 03.12.1996 року вбачається, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. ( а.с. 20); згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого виконкомом Червонопартизанської міської ради 04.09.1991 року вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в м. Червонопартизанську, Луганської області актовий запис №175 де записано батьком ОСОБА_7 а матір’ю ОСОБА_3. ( а.с. 22); згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 виданого виконкомом Червонопартизанської міської ради 09.02.1991 року вбачається, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 09.02.1991 року був укладений шлюб актовий запис №18, згідно якого ОСОБА_3 було присвоєно призві ще ОСОБА_3. ( а.с. 23),

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачі отримали від позивачів 25000 гривень в рахунок виконання договору купівлі - продажу житлового будинку, але нотаріально посвідчувати договір купівлі продажу квартири ухиляються, про, що свідчить той факт, що на даний час відповідачі не звертались в нотаріальну контору для вступу на спадщину, та нотаріального переоформлення договору купівлі - продажу.   

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Згідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Суд приходить до висновку що відповідач по справі ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вказанного домоволодіння.

Судом встановлено, що позивачами всі ці умови виконані в повному обсязі, правових перешкод щодо встановлення права власності за позивачами не має, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.          

На підставі ст. ст. 15, 16, 202, 203, 208, 220, 328 655 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60, 169, 212-215, 224-232 ЦПК України, суд, -

ВИРИШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу дійсним, встановлення права власності задовольнити.

           Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1 загальною площею 61,3 кв. м, житловою площею 43,7 кв.м, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: «Б» - літня кухня, «З,В», - сараї, «Г» - вбиральня, «Ж» - погріб, «Є» - гараж-сарай, № 1 - огорожа, №2- водопровід, укладений 09.11.2010 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з другого боку - дійсним.

             Визнати право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на житловий будинок за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, загальною площею 61,3 кв. м, житловою площею 43,7 кв.м, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: «Б» - літня кухня, «З,В», - сараї, «Г» - вбиральня, «Ж» - погріб, «Є» - гараж-сарай, № 1 - огорожа, №2- водопровід в рівних долях.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Свердловського міського суду Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.