Справа №212/4257/19

1-кп/212/74/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       10 лютого 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі у режимі відеоконференції, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041730000880 від 09.11.2021 року з обвинувальним актом за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровській області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , судиму: 15.01.2020 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст. 190 ч.1, 2 КК України до штрафу у розмірі 1 020 гривень; 30.04.2020 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки; 20.01.2021 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190, ч.1 ст.70, ч.1-4 ст. 71 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі,

       у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , захисник обвинуваченої ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_6

встановив:

       Обвинувачена ОСОБА_3 , повторно, 12.01.2019 приблизно о 12.00 годині, перебувала в квартирі АДРЕСА_2 , з дозволу власниці квартири ОСОБА_6 . Знаходячись у гостьовій кімнаті вказаної квартири у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме належного ОСОБА_6 .

Цього ж дня, ОСОБА_3 приблизно о 12.10 годині, повторно, впевнившись у відсутності свідків та очевидців, та в тому, що її дії для потерпілої не є очевидними, носять таємний характер та за нею ніхто не спостерігає, відволікши увагу потерпілої, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу зі столу взяла мобільний телефон марки «NOMI і 281», імей № НОМЕР_1 , імей № НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 764 від 05.03.2019 складає 583,20 гривень, самим таємно викрала вказане майно.

Продовжуючи свої злочинні дії об`єднанні єдиним злочинним умислом направлені на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь ОСОБА_3 приблизно о 12.15 годині, повторно, впевнившись у відсутності свідків та очевидців, та в тому, що її дії для потерпілої не є очевидними, носять таємний характер та за нею ніхто не спостерігає, відволікши увагу потерпілої, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу зняла з її вух золоті сережки 585 проби загальною вагою 4 грами вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 764 від 05.03.2019 складає 2694 гривні.

Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись вказаним майном на свій розсуд, тим самим заподіяла потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди у вигляді матеріальних збитків, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 764 від 05.03.2019 у розмірі 3277, 20 гривень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 суду пояснила, що вона у січні 2019 року викрала мобільний телефон та золоті сережки у потерпілої ОСОБА_6 , викраденим майном розпорядилася на власний розсуд. Винною себе в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнала повністю в обсязі пред`явленого обвинувачення, в скоєному щиро розкаялася, просила суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 направила заяву про розгляд справи у її відсутність, претензій до обвинуваченої не має.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 звернулася до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та вважає зібрані в справі докази її вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв`язку з чим досліджувати інші докази її провини, немає ніякої потреби.

З`ясувавши думку прокурора, захисника, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останні погодилися, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв`язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому роз`яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.

Дослідивши та аналізуючи вивчені в справі докази суд приходить до висновку, що покази обвинуваченої мають характер логічних та послідовних, що дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про те, що обвинувачена ОСОБА_3 винна у вчиненні зазначених вище дій, та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Пом`якшуючими покарання обставинами обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою  відносяться до категорії нетяжких злочинів, обвинувачена раніше судима, за місцем проживання характеризуються добре, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебував та не перебуває, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі обставини кримінального провадження у їх сукупності, виконуючи вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченій покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованого їй кримінального правопорушення, за правилами ч.4 ст. 70 КК України.

Так, ОСОБА_3 засуджена за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.01.2021 року за ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 ч.1 ст. 70, 71ч.1-4 КК України до чотирьох років 9 місяців позбавлення волі, а тому, в силу правил ч. 4 ст. 70 КК України, слід визначити обвинуваченій остаточне покарання за сукупністю злочинів з урахуванням призначеного покарання за цим вироком та покарання за попереднім вироком, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд не вбачає підстав для застосування положення ст. 69 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369,370,371 КПК України суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 січня 2021 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 4 (чотирьох) років 9 (дев`яти) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 10 лютого 2022 року. Зарахувати у строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 26.06.2020 року по 10.02.2022 рік.

Речові докази: мобільний телефон марки «КОМІ і 281», імей № 1: НОМЕР_3 , імей № НОМЕР_2 , який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , залишити у розпорядження власника.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення,   з урахуванням  положень ч.2 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя                                                         ОСОБА_1