Справа №369/8656/16-к

Провадження №1-кп/359/100/2022

У Х В А Л А

про продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого

7 лютого 2022 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника – адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,

у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор» та системи «EasyCon» під час судового розгляду кримінального провадження №12016110200001495, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.04.2016 року, по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115 та ч.3 ст. 289 КК України, та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо вчинення ним кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115 та ч. 3 ст. 289 КК України, -

розглянувши в порядку ст. 331 КПК України клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження на стадії судового розгляду.

Під час судового засідання, яке було призначено на 07.02.2022 року, прокурором подано клопотання щодо подальшого утримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою в порядку ч.3 ст. 331 КПК України, оскільки до спливу строк утримання обвинуваченого під вартою неможливо завершити судовий розгляд.

Прокурор у цьому зв`язку зазначив, що оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України, на момент розгляду клопотання в суді не припинили існувати, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його процесуальну поведінку, просив суд продовжити утримувати обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник – адвокат ОСОБА_7 заперечили щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на відсутність підстав для подальшого утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятору. Адвокат просила застосувати до засудженого ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, в тому числі і домашній арешт, оскільки останній має місце постійного проживання та міцні соціальні зв`язки. При цьому зазначили про термін перебування під вартою обвинуваченого та відсутність дієвого судового розгляду для встановлення істини у провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник поклались на розсуд суду при вирішенні даного питання.

Заслухавши позицію прокурора, думку захисту та обвинуваченого, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та змістом клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що запобіжний захід тримання під вартою обраний по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується о 24 год. 00 хв. 14.02.2022 року, а завершити розгляд справи до указаної дати неможливо, оскільки наступне судове засідання призначено на 21.02.2022 року.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, відсутність судимостей.

Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею та судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років. Останній офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, колегія суддів вважає, що з високим ступенем ймовірності обвинувачений буде вживати заходів для переховування від суду та незаконно впливати на свідків та потерпілого.

Враховуючи дані обставини, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства, у зв`язку з чим йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В п. 1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною, яка підтримує державне обвинувачення та захисту, суд приходить до переконання, що для заміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, ступень ризиків, які були встановлені судом раніше, не змінилися.

Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку суду, лише сприятиме уникненню ним явки до суду під загрозою можливого покарання. З цього приводу, суд вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу може призвести до таких наслідків та перешкоджанню судовому розгляду кримінального провадження.

Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому  даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості на даний час, тобто на 07.02.2022 року, не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, а ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_6 належить продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 176-206, 331, 350, 376, п. 20-5 Перехідних положень КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Продовжити утримувати обвинуваченого ОСОБА_6 в умовах Держаної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, до 24.00 год. 08.04.2022 року.

Ухвала суду про продовження дії обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту проголошення ухвали суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 10.02.2022 року.

Головуючий:                                                           ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_10 - ОСОБА_11