ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННИЙ  СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                                                                                                                           Справа № 2-1502/11р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

    01 березня   2011 року                                                            м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді     Черніцької І.М.

при секретарі            Ландяку А.О,

з участю                    позивача ОСОБА_1, державного нотаріуса

                                  Тернопільської державної нотаріальної контори –                                                   

                                  Береша О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третьої особи - Першої Тернопільської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3, третьої особи-Першої Тернопільської державної нотаріальної контори  про зобов’язання нотаріуса видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме , на ј частину квартири за АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

У попередньому судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати за нею право власності на ј частину квартири за АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування вимог посилається на те, що дружині її батька ОСОБА_5 належала Ѕ частина квартири по АДРЕСА_1. На випадок своєї смерті ОСОБА_5 склала заповіт на належну їй частку у корить ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла та після її смерті відкрилась спадщина на Ѕ  частину квартири за АДРЕСА_1. Спадщину після її смерті прийняв лише її чоловік, батько позивачки ОСОБА_4, подавши заяву про прийняття спадщини  та на час смерті постійно проживав разом із спадкодавцем.

27.03.2008 року на ім’я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину на ј частину спірної квартири як на обов’язку частку у спадковому майні. По даний час ОСОБА_3 як спадкоємець майна ОСОБА_5 за заповітом спадщини не прийняла.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 Позивач є єдиним спадкоємцем за законом майна батька та вважається такою,що прийняла спадщину. Зокрема, 17.02.2010 року державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька на ѕ частини квартири. Постановою першої Тернопільської державної нотаріальної контори за № 594/02-31 від 03.03.2010 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на ј частину квартири, яка належала ОСОБА_5, оскільки існує заповіт на користь ОСОБА_3, яка спадщини не прийняла.

Враховуючи те, що батько прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, а ОСОБА_1 відповідно прийняла спадщину після нього просить суд визнати за нею право власності на ј частину спірної квартири, яка належала ОСОБА_5

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, зіславшись на доводи викладені у заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання  не з’явилася, хоча про час та місце судового засіданні була повідомлена належним чином. Попередньо не повідомила суд про причини своєї неявки.

Державний нотаріус Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Береш І.О. позов визнав та пояснив, що спадкова справа  заведена на спадкодавця ОСОБА_5 за заявою її чоловіка ОСОБА_4

ОСОБА_3 не зверталась у нотконтору із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 На час смерті спадкодавця не проживала разом із ОСОБА_5, а тому вважається такою що не прийняла спадщини.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПУ України  у разі неявки у судове засідання відповідача, яким належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо зазначені ним причини визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши думку позивача, який не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що квартира за № 21 по АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по Ѕ частині кожному, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 28.09.1993 року, виданим Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації на підставі розпорядження за №4349 від 09.09.1993 року та зареєстрованого в реєстрі за № 4299.

21 грудня 1994 року  ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження, яким заповіла належну їй  Ѕ частину спірної квартири ОСОБА_7, що стверджується заповітом, посвідченим державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори від 21.12.1994 року та зареєстрованим у реєстрі за № 3-6246.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області від ІНФОРМАЦІЯ_2, про що зроблено актовий запис за №1283.

Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй 1/2 частину квартира за АДРЕСА_1 .

На час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 у квартирі по АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані, зокрема,  ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_8, що стверджується  довідкою  комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Залізничник»за № 2937 від 08.12.2010 року та листом комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Залізничник»за №85 від 18.02.2011 року

Із заявою  у нотконтору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5  звернувся її чоловік ОСОБА_4, що стверджується матеріалами спадкової справи за  № 43438417 від 14.11.2007 року, оглянутими у судового засіданні та Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі за № 13831731..

Таким чином, спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв лише ОСОБА_4

Однак, ОСОБА_4 видано  лише свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частину квартири за АДРЕСА_1, як на обов’язку частку у спадщині.

ОСОБА_3 по даний час не прийняла спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5, оскільки із заявою про прийняття спадщини у нотконтору не зверталась та на час відкриття  спадщини  не  проживала  постійно  із  спадкодавцем, що стверджується матеріалами спадкової справи, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 13831731 від 27.03.2008 року, довідкою  комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Залізничник»за № 2937 від 08.12.2010 року, листом комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Залізничник»за №85 від 18.02.2011 року та записами у будинковій книзі на квартиру за АДРЕСА_1.

За життя ОСОБА_4 не оформив спадкових прав на ј частину спірної квартири, яка належала покійній дружині.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що стверджується свідоцтво про смерть НОМЕР_2, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області від 04.03.2009 року, про що зроблено актовий запис за №315.

Після його смерті відкрилася спадщина на 3/4  частини квартири за АДРЕСА_1, що належить йому згідно свідоцтва про право власності від 28.09.1993 року, виданим міським бюро технічної інвентаризації  та свідоцтва про право на спадщину серії ВКЕ №700493, виданим державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори після померлої ОСОБА_5

А також на  ј частину цієї ж квартир, яку він прийняв після смерті дружини ОСОБА_5, однак не оформив своїх спадкових прав на неї.

Єдиним спадкоємцями майна померлого за законом  є його дочка ОСОБА_1

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька та державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори на її ім’я видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ѕ частин спірної квартири серії ВММ №139911 .

Постановою державного нотаріуса Першої Тернопільської державної нотаріальної контори за № 594/02-31 від 03.03.2010 року ОСОБА_1  відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ј частини спірної квартири, яка належала ОСОБА_5 та яку після її смерті прийняв ОСОБА_4, однак не оформив спадкові права на неї, посилаючись на наявність заповіту складеного спадкодавцем ОСОБА_5 у користь ОСОБА_3,

Суд розглянувши справу, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, оглянувши матеріали спадкової справи заведеної на ім’я ОСОБА_5, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступного.

За нормами ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

В силу вимог ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи визначені у заповіті. У разі неприйняття спадщини  чи  відмови  від  її прийняття спадкоємцями за заповітом право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього кодексу, зокрема, спадкоємці першої черги.

Відповідно до вимог ст.1261 ЦК України у  першу  чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з вимогами ст.ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець,  який  бажає  прийняти  спадщину, але на час відкриття  спадщини  не  проживав  постійно  із  спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.  Для   прийняття  спадщини  встановлюється  строк  у  шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_3 як спадкоємець за заповітом спадщини після смерті ОСОБА_5 не прийняла, а тому в силу вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування ј частини спірної квартири одержав ОСОБА_4 як спадкоємець майна першої черги за законом .

ОСОБА_4  у встановлений законом строк прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 подавши заяву у нотконтору про прийняття спадщини та на час відкриття спадщини постійно проживав разом з спадкодавцем.

Однак, не оформив своїх спадкових прав на ј частину квартири за АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_4 єдиним спадкоємцем за законом його майна є ОСОБА_1, яка у встановлений строк прийняла спадщину.

Однак, отримати свідоцтво про право власності на частину спадкового майна у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, а саме, на ј частину квартиру за АДРЕСА_1 не може у зв’язку з наявністю заповіту на користь ОСОБА_3, яка вважається такою, що спадщини не прийняла.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що за позивачем слід визнати право власності на  ј частину квартир за АДРЕСА_1, що належала померлій ОСОБА_5, у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 212, 215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 392, 1223, 1261, 1269, 1270, 1271, 1275, 1241 Цивільного кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третьої особи - Першої Тернопільської державної нотаріальної контори про визнання прав власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину квартири за АДРЕСА_1, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку лише у разі залишення судом, який його ухвалив, без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Головуюча                                                             

 <