Справа № 2а/2570/903/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Прилуцьке АТП-174107» до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки про скасування вимоги,-
В С Т А Н О В И В :
24.02.2011 року відкрите акціонерне товариство «Прилуцьке АТП-174107» (далі – ВАТ «Прилуцьке АТП-174107») звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки (далі –УПФУ в м. Прилуки) про скасування вимоги УПФУ в м. Прилуки від 07.12.2010 року № Ю-555у. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.12.2010 року товариство отримало від УПФУ в м. Прилуки вимогу про сплату боргу від 07.12.2010 року, де було вказано про заборгованість товариства у розмірі 161747,87 грн. З них 147968,86 грн. заборгованість по внесках, 4341,73 грн. - штраф, 9437,28 грн. - пеня. В даній вимозі була відсутня дата набрання чинності вимоги про сплату боргу. 14 лютого 2011 року товариством отримано від відділу Державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2011 року за вимогою управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки від 07.12.2010 року № Ю555у. Дата набрання чинності вимоги про сплату боргу 12.01.2011 року. Однак, в ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження було виявлено, що в матеріалах міститься зовсім інша вимога, але з таким же ж номером і від 07.12.2010 року, на загальну суму боргу 104 464,62 грн. З них 97 916,03 грн. - заборгованість по внескам, 1433,82 грн. - штраф, 5114,77 грн. - пеня. Вимога, яка знаходилася в матеріалах Державної виконавчої служби на адресу товариства не надходила.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та заперечення, в яких зазначив, що управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки при винесенні вимоги від 07.12.2010 року № Ю555у, діяло у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини, регулюються нормативно-правовими актами, в редакціях чинних на момент виникнення правовідносин.
Судом встановлено, що ВАТ «Прилуцьке АТП-174107» зареєстровано виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.03.2011 року (а.с.22-23) та взято на облік до УПФУ в м. Прилуки, як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 14 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ( далі - Закон № 1058-IV), платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно пункту 6 статті 18 Закону №1058-IV, законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV).
Частиною 12 статті 20 Закону №1058 передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
У відповідності до частини 6 статті 20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, яким для відповідача є календарний місяць. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону №1058-IV, відповідно до частини 2 статті 106 Закону №1058-IV вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058-IV за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно частини 13 пункту 2 статті 106 Закону №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, начальником УПФУ в м. Прилуки прийняті рішення від 05.07.2010 року №513, від 04.08.2010 року №592 та від 05.10.2010 року №732 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно яких до відповідача застосовані фінансові санкції та нарахована пеня в розмірі 13779,01 грн. Вказані рішення були отримано відповідачем, що підтверджується копіями зворотніх повідомлень, наявних в матеріалах справи (а.с. 38-43).
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Згідно п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 (далі – Інструкція) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Iнструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі — недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Згідно п. 8.3. Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.
Відповідачу, відповідно до Інструкції сформована та направлена вимога від 07.12.2010 року за № Ю-555 на загальну суму заборгованості 161747,87 грн. (а.с.7).
Відповідно до п. 8.4. Інструкції протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.
Згідно п. 8.8 Інструкції у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання.
В зв’язку з частковою сплатою позивачем боргу на загальну суму 57283,16 грн., УПФУ в м. Прилуки було сформовано нову вимогу від 07.12.2010 року № Ю555у (а.с.6).
Згідно п. 8.3 Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Вказана вимога була вручена позивачу 24.12.2010 року, що підтверджується копією зворотнього повідомлення, наявного в матеріалах справи (а.с.30).
Відповідно до п. 8.3 Інструкції при формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-ша частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-га частина - порядковий номер, 3-тя частина - літера "У" (узгоджена вимога).
Суд вважає, що позивачу була надіслана вимога про сплату боргу від 07.12.2010 року № Ю555 в розмірі 161747,87 грн., яка останнім у встановлений законом строк оскаржена не була, в зв’язку з чим вона вважається узгодженою і відповідно вимога від 07.12.2010 року № Ю555у, із зменшенням суми заборгованості в зв’язку з частковою проплатою, була надіслана до Державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції (а.с. 7,8).
Згіно ст. 24 Закону України від 21.04.1999 року №606-XIV „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення — п’ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
На підставі вимоги про сплату боргу від 07.12.2010 року № Ю555у, державним виконавцем державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції 21.01.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.9).
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятої ним оскаржуваної вимоги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога від 07.12.2010 року №Ю555у, винесена відповідачем правомірно, у відповідності до вимог діючого законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Прилуцьке АТП-174107» до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки про скасування вимоги- відмовити повністю.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду передбачений ст. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.