Справа № 2а/2570/788/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Курильця Володимира Івановича, Головного управління юстиції в Чернігівській області про визнання дій незаконними, скасування постанови та закінчення виконавчого провадження, -
В С Т А Н О В И В :
21.02.2011 року управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова звернулось до суду з адміністративним позовом до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Курильця Володимира Івановича, Головного управління юстиції в Чернігівській області про визнання дій старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Курильця Володимира Івановича при винесенні постанови про накладення штраф у від 04.02.2011 року незаконними, скасування постанови про накладення штрафу від 04.02.2011 року та закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-4616 від 20.09.2010 року, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом у зв’язку з фактичним повним виконанням рішення суду згідно з виконавчим листом. Свої позовні вимоги мотивує тим, що в провадженні старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. знаходиться виконавчий лист № 2-а 4616/2008, виданий 20.09.2010 року Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 30.10.2008 року виходячи із заробітної плати за 60 календарних місяців за період роботи з 01.07.1989 року по 30.06.1994 року, при обрахуванні з 01.11.1993 року по 15.11.1993 року перерахунок зарплати здійснити по курсу гривні до карбованця, з 15.11.1993 року по 30.06.1994 року перерахунок зарплати здійснити по курсу гривні до перехідної валюти Республіки Узбекистану «сум-купона». Постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.10.2010 року, отримано управлінням Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова 07.12.2010 року. 07.02.2011 року до управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова надійшла постанова старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець Володимира Івановича від 04.02.2011 року про накладення на управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі штрафу за невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду №2-а-4616/2008 від 20.02.2009 року в сумі 340 грн. Вказану постанову про накладення штрафу вважає незаконною та прийнятою з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідачем порушено процесуальний порядок здійснення виконавчих дій, а саме постанова про відкриття провадження винесена 01.10.2010 року, а отримана управлінням, лише 07.12.2010 року, що є порушенням ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». Також, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду було реально виконано розпорядженням управлінням Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова від 29.12.2010 року №162513 та про результати якого повідомлено державного виконавця листом від 18.01.2011 року № 185.
Ухвалою суду від 14.03.2011 року в якості другого відповідача до справи залучено Головне управління юстиції в Чернігівській області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та пояснив, що на підставі виконавчого листа та заяви стягувача, 01.10.2010 року державний виконавець, керуючись статтями 3, 18, 24 Закону України „Про виконавче провадження" виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та надав строк для добровільного виконання рішення суду. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам до відома та виконання, згідно ст.27 Закону України „Про виконавче провадження" із супровідними листами простою кореспонденцією. В зв’язку з тим, що рішення суду боржником в добровільний строк виконано не було у відповідності до ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП№23036877 до зведеного виконавчого провадження ВП №20761352. Згідно п. 4.19.4 Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158 строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа. Тобто, посилання позивача на порушення державним виконавцем строків виконання виконавчого провадження є безпідставними та необґрунтованими. 10.01.2011 року дійсно надійшов лист Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.Чернігова №52 від 06.01.2011 року про виконання рішення суду, який стосується виконання рішення суду за іншим виконавчим документом, а саме, виконавчий лист від 20.09.2010 року №2-а-4616/08, виданий Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова провести ОСОБА_3 перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 30.10.2007 року по 31.12.2007 року; з 22.05.2008 року по 20.02.2009 року та забезпечити її виплату, тобто зазначений позивачем вище лист ніякого відношення щодо виконання рішення суду за невиконання якого накладено штраф не має. Як зазначає позивач рішення суду було реально виконано розпорядженням від 29.12.2010 року № 162513 , яке до цього часу до підрозділу не надходило. В зв'язку з тим, що рішення суду станом на 18.01.2011 року не виконано державним виконавцем, відповідно до ст. 5, 76 Закону України «Про виконавче, провадження» направлено боржнику розпорядження з вимогою виконати рішення суду. 26.01.2011 року надійшов лист Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова від 18.01.2011 року № 185 про те, що рішення суду боржником виконано в повному обсязі та виконавче провадження необхідно закінчити. 28.01.2011 року знову надійшов лист Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова від 25.01.2011 року № 211 про те, що рішення суду боржником виконано. Згідно даного листа та розпорядження вбачається, що боржником здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 виходячи із заробітної плати за 60 календарних місяців за період роботи з 01.07.1989 року по 30.06.1994 року при обрахуванні з 01.11 1993 року боржником перерахунок зарплати було здійснено по 30.11.1993 року в гривні в співвідношенні 1:100000 та з 01.12.1993 року по 30.06.1994 року по курсу гривні до карбованця, тобто здійснений перерахунок не відповідає рішенню суду. Даний лист не підтверджує факт виконання рішення суду та позивачем не надано відповідних документів про виконання рішення суду, а саме в наданому розрахунку вказані періоди, які не відповідають рішенню суду хоча судом чітко зазначені періоди з яких необхідно проводити перерахунок зарплати, тому в зв'язку з невиконанням рішення у встановлений державним виконавцем строк відповідно до ст. ст. 5, 87 Закону України «Про виконавче провадження» 04.02.2011 року на позивача накладено штраф в розмірі 340,00 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини, регулюються нормативно-правовими актами, в редакціях чинних на момент виникнення правовідносин.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 року №606-XIV „Про виконавче провадження” (далі –Закон № 606-XIV).
Згідно ст. 24 Закону №606-XIV державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення —п’ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа за №2-а-4616, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 20.09.2010 року, 01.10.2010 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №23038677, якою встановлено позивачу строк для добровільного виконання судового рішення до 08.10.2010 року (а.с.8).
Згідно ч.1 ст. 49 Закону №606-XIV у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.
В зв’язку з тим, що рішення суду боржником в добровільний строк виконано не було державним виконавцем 11.10.2010 року винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП№23036877 до зведеного виконавчого провадження ВП№20761352 (а.с.21).
Згідно п.4.19.4 Інструкції «Про проведення виконавчих дій» затвердженої наказом №74/5 від 15.12.1999 року Міністерством юстиції України строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.
Листом від 06.01.2011 року № 52 позивач повідомив підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області, що рішення суду виконано в повному обсязі, без надання підтверджуючих документів (а.с.24).
Оскільки позивачем не було надано жодних документів щодо виконання позивачем судового рішення, державним виконавцем, на підставі ст.5, ст. 76 Закону №606-XIV позивачу направлена вимога від 18.01.2011 року щодо виконання рішення суду та попереджено, що в разі не виконання без поважних причин законних вимог державного виконавця до боржника застосовуються штрафні санкції, відповідно до вимог ст. 76 Закону №606-XIV (а.с.29).
Листами від 18.01.2011 року №185 та 25.01.2011 року № 211 управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова повідомило старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Чернігівській області Сенченко М.В. про те, що рішення суду боржником виконано в повному обсязі та просило закінчити виконавче провадження (а.с.30, 31).
Як вбачається з розпорядження позивача від 29.12.2010 року №162513 (а.с.39-42) позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 30.10.2008 року виходячи із заробітної плати за 60 календарних місяців за період роботи з 01.07.1989 року по 30.06.1994 року при обрахуванні з 01.11.1993 року по 30.11.1993 року та з 01.12.1993 року по 30.06.1994. В наданому розрахунку вказані періоди, які не відповідають періодам, зазначеним в рішенні суду, з яких необхідно проводити перерахунок зарплати, тобто суд вважає, що здійснений позивачем перерахунок не відповідає періодам зазначеним в рішенні суду.
Крім того, судом встановлено, що позивачем розпорядження від 29.12.2010 року №162513 відповідачу не направлялось.
Статтею 5 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Відповідно до ст. 76 Закону № 606-XIV, після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 Закону № 606-XIV.
Згідно із ст. 87 Закону №606-XIV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.
В зв’язку з невиконанням рішення суду та керуючись ст. 87 Закону № 606-XIV 04.02.2011 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 340 грн.
При вирішенні даної справи суд враховує, що позивачем не надано суду доказів щодо надання відповідачу будь-яких документів, на підставі яких відповідач мав би можливість надати оцінку поважності причин невиконання судового рішення.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій по винесенню постанови від 04.02.2011 року про накладення на управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради штрафу в розмірі 340 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Курильця Володимира Івановича, Головного управління юстиції в Чернігівській області необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова до старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Курильця Володимира Івановича, Головного управління юстиції в Чернігівській області - відмовити повністю.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.