АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «22»березня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Горецька С. О.
суддів Струбіцької О.М., Кифлюка В.Ф.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з початковою освітою, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює по найму, раніше судимий:
- 15.07.2005 р. Сторожинецьким районним судом Чернівецької області за ст. 185 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на один рік;
- 29.12.2005 р. Сторожинецьким районним судом Чернівецької області за ст. 164 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на два роки;
- 16.10.2006 р. Сторожинецьким районним судом Чернівецької області за ст.ст. 164 ч.2, 71 КК України на 1 рік 7 місяців позбавлення волі;
- 10.12.2008 р. Сторожинецьким районним судом Чернівецької області за ст.ст. 164 ч.2, 71 КК України на 1 рік позбавлення волі, -
засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
за ст. 164 ч.2 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишено тримання під вартою. Строк відбуття покарання відраховується з 07 жовтня 2010 року.
Вирішено питання по речових доказах.
Справа №11-159/2011р. Головуючий у І інстанції: Дячук О.О.
Категорія ст.185 ч.2 КК України Доповідач: Горецька С.О.
Згідно вироку, ОСОБА_1 засуджений за те, що він 17 вересня 2010 року приблизно о 00 год. в АДРЕСА_1, підійшов до садової ділянки ОСОБА_2, звідки шляхом вільного доступу, таємно та повторно викрав два килими загальною вартістю 1700 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_1 в період з листопада 2009 по вересень 2010 року, згідно рішення Сторожинецького райсуду від 22.05.2006 року, яким зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно в сумі по 125 грн., не сплачував аліменти, чим створив заборгованість в сумі 1350 грн.
На вказаний вирок засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію в якій, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію, просить змінити вирок суду та пом’якшити йому покарання, посилаючись на обставини, що пом’якшують покарання, зокрема, визнання своєї вини та щире каяття у вчинених злочинах. Вказує, що в нього мати пенсійного віку та має на утриманні неповнолітню дитина.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив апеляцію засудженого залишити без задоволення, вивчивши доводи, викладені в апеляції та перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Вина засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, його діям дана вірна юридична оцінка і не оспорюється в апеляції.
Відповідно до ст. 365 КПК України, апеляційний суд перевіряє вирок суду першої інстанції у межах поданої апеляції. Тому колегія суддів не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи і не наводить доводи на підтвердження тих висновків, які не оспорені в апеляції. Тим більше дана справа слухалася в скороченому режимі відповідно до ст. 299 КПК України. Учасникам процесу були роз’яснені правила, передбачені цією статтею, а саме, що в разі, коли учасники судового розгляду не заперечуватимуть, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися. При цьому, суд з’ясував, що учасники процесу правильно зрозуміли зміст цих обставин і в нього не було сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. Суд також роз’яснив засудженому, що він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи, з чим ОСОБА_1 погодився.
Що стосується твердження засудженого про те, що районний суд призначив занадто суворе покарання, то вони є безпідставними, оскільки, обираючи вид та міру покарання, згідно ст.65 КК України, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.
Так, районним судом враховано, що ОСОБА_1 розкаявся у вчиненому та частково відшкодував шкоду потерпілій ОСОБА_2, по місцю проживання характеризується позитивно
Крім того, суд вірно взяв до уваги і те, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину, яку він не утримує, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, та призначив покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для пом’якшення засудженому покарання. Апеляцію засудженого ОСОБА_1 вважає безпідставною, такою, що задоволенню не підлягає, а вирок районного суду, в частині призначення йому покарання, є законним і обґрунтованим.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, судова колегія у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію ОСОБА_1, засудженого за ст.ст. 185 ч.2, 164 ч.2 КК України, залишити без задоволення, а вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2011 року щодо нього - без змін.
Головуючий С.О. Горецька
Судді О.М. Струбіцька
В.Ф. Кифлюк