№ 1-127/2007 КОПІЯ
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 грудня 2007 року Решетилівський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого - судді - Горулько О.М.
при секретарі - Гудзенко С.В.
з участю: прокурора - Лук»яненка,
потерпілих - ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
представника потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8,
захисника - ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про обвинувачення
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с. Руденківка Новосанжарського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, в даній справі утримується під вартою з 11.06.2007 року;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та жительки с. Руденківка Новосанжарського району Полтавської області, українки, громадянки України, освіти не має, не одруженої, маючої на утриманні малолітню дитину, не працюючої, раніше не судимої, в даній справі утримується під вартою з 11.06.2007 року;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Городня Чернігівської області, українки, громадянки України, освіти не має, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, м. Прилуки Чернігівської обл., проживаючої без реєстрації в с. Руденківка Новосанжарського району Полтавської області, в даній справі утримується під вартою з 11.06.2007 року,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 190 ч.2 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
11 червня 2007 року близько 10 години підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, попередньо домовившись між собою, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою протиправного заволодіння коштами громадян шляхом обману на автомобілі ВАЗ-2105 НОМЕР_1 під керуванням підсудного ОСОБА_1 приїхали в с. Мирне Решетилівського району. Прибувши на місце вчинення злочину, підсудний ОСОБА_1 залишився в салоні автомобіля, забезпечуючи втечу з місця вчинення злочину, а підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою вчинення шахрайства зайшли до господарства потерпілої ОСОБА_6, де, назвавшись працівниками соціальної служби, ввели потерпілу в оману, повідомивши їй завідомо неправдиві відомості про те, що вони проводять обмін грошей старого зразка на нові. Будучи введеною підсудними в оману, потерпіла ОСОБА_6 передала підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 гроші в сумі 2000 гривень, після чого всі троє підсудних на вказаному автомобілі разом з незаконно привласненими грошима з місця злочину зникли, завдавши потерпілій ОСОБА_6 шкоду у вказаному вище розмірі.
Крім того органами досудового слідства підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються в тому, що вони 19 квітня 2007 року близько 12.00 години з метою таємного викрадення чужого майна на автомобілі ВАЗ-2105 НОМЕР_2, належному на підставі довіреності ОСОБА_11, приїхали до будинку АДРЕСА_2 в м. Кременчуці Полтавської області, де підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом обману під виглядом працівників соціальної служби потрапили до квартири № 9 вказаного будинку, звідки таємно викрали грошові кошти потерпілої ОСОБА_12 у сумі 8000 гривень, завдавши потерпілій ОСОБА_12 шкоду у вказаному вище розмірі, після чого всі троє підсудних з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд.
Будучи допитаними в судовому засіданні, підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України визнали повністю, вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України не визнали і суду пояснили, що про спосіб шахрайства, який вони застосували, вони побачили по телевізору. 11 червня 2007 року вони утрьох на автомобілі ВАЗ-2105 сірого кольору поїхали в Решетилівський район купляти пір»я, оскільки вони займаються торгівлею. Приїхавши в с. Мирне Решетилівського району, вони домовилися вчинити шахрайство. Для цього вони зупинили автомобіль на вулиці села, підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли з автомобіля, а підсудний ОСОБА_1 залишився в автомобілі їх чекати. В одному із дворів вони побачили потерпілу ОСОБА_6 Вони зайшли до неї в двір, назвалися працівниками соціальної служби і сказали потерпілій, що проводиться заміна грошей старого зразка на нові, запропонували свої послуги в цьому. Запитали у потерпілої, чи є в неї гроші, і потерпіла винесла їм гроші в сумі 2000 гривень. Вони взяли ці гроші, сказали потерпілій, що наступного дня привезуть нові гроші, і на автомобілі поїхали з села. По дорозі їх зупинили працівники міліції і в автомобілі виявили та вилучили гроші, які вони шахрайським шляхом отримали від потерпілої. Потім потерпіла впізнала їх. У вчиненому щиро каються.
Після затримання їх повезли в м. Кременчук, де працівники міліції вимагали від них зізнання у вчиненні інкримінованих їм в даній кримінальній справі злочинів. Вони ці злочини не вчиняли, але до них застосовувалося фізичне та психічне насильство, а тому вони були змушені зізнатися у вчиненні цих злочинів. Після того, як у справі почав приймати участь адвокат, вони відмовилися від своїх показань. В м. Кременчук підсудний ОСОБА_1 був всього один раз зі своєю дружиною, підсудна ОСОБА_2 була один раз близько п»яти років тому, а підсудна ОСОБА_3 - взагалі ніколи не була. Разом утрьох в м. Кременчук вони ніколи не їздили і ніяких злочинів в цьому місті не вчиняли.
Крім повного визнання своєї вини самими підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, їхня вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, повністю підтверджується:
- показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка суду пояснила, що вона проживає в с. Мирне Решетилівського району. 11.06.2007 року вона була у своєму дворі. В цей час приїхав автомобіль сірого кольору і зупинився на вулиці напроти її будинку. З автомобіля вийшли підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зайшли в її двір і запитали в неї, чи є в господарстві молодші від неї члени сім»ї. Вона відповіла, що крім неї нікого немає. Тоді підсудна ОСОБА_2 у неї запитала, чи їй відомо, що проводиться заміна грошей старого зразка на нові. Вона відповіла, що про це їй не відомо. В розмову вступила і підсудна ОСОБА_3, і підсудні сказали їй, що заміна грошей проводиться до 12 години наступного дня, після цього строку гроші старого зразка втратять свою вартість, крім того сказали, що наступного дня престарілим даватимуть і продовольчі пайки. В розмові всі зайшли в будинок. Там підсудна ОСОБА_2 сказала їй, щоб вона дала їй гроші, які в неї є, а наступного дня вона привезе їй нові гроші, сказала, що вони працюють у соціальній службі і на передані їй гроші видадуть квитанцію. Вона винесла їм гроші, перерахувала їх, там було 2000 гривень. Підсудні дали їм якогось папірця, в якому вона розписалася. Після цього підсудні поїхали з села. Коли підсудні поїхали, у неї виник сумнів з приводу законності їхніх дій, тому вона пішла до свого односельця ОСОБА_13 та попросила зателефонувати з приводу того, що сталося, до міліції. Водія автомобіля вона не бачила. Після затримання підсудних вона впізнала підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Це саме ті жінки, які виманили у неї гроші. Гроші їй повернули в міліції. Претензій до підсудних вона не має, на суворому покаранні не наполягає;
- показаннями свідка ОСОБА_13, який суду пояснив, що 11.06.2007 року перед обідом до нього додому прийшла потерпіла ОСОБА_6 і повідомила йому, що вона віддала всі гроші, які в неї були, незнайомим особам. Потерпіла попросила його зателефонувати в міліцію та повідомити про це. Він зателефонував з цього приводу в міліцію та до сільської ради. Цього дня він підсудних в с. Мирне не бачив і взагалі ніколи їх не бачив;
- показаннями свідка ОСОБА_14, який суду повідомив, що він працює Лиманським Першим сільським головою. 11.06.2007 року у першій половині дня до нього зателефонував ОСОБА_13 та повідомив, що в с. Мирне у потерпілої ОСОБА_6 невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи коштами в сумі 2000 гривень. Він повідомив про це міліцію, після чого поїхав до потерпілої. Жителі с. Мирне повідомили йому, що до села приїжджав автомобіль ВАЗ-2105 НОМЕР_3 світлого кольору. Разом з працівниками міліції, які під»їхали, він поїхав допитувати свідків. Коли вони виїхали на автодорогу Решетилівка - Нові Санжари, їм повідомили, що на вимогу однієї із міліцейських груп не зупинився автомобіль. Вони зупинилися, почали чекати. В цей час з»явився автомобіль, який, не доїжджаючи до них, розвернувся та поїхав у зворотному напрямку;
- показаннями свідка ОСОБА_14, яка суду пояснила, що 11.06.2007 року близько 9.30 години неподалік від її будинку зупинився автомобіль світло-сірого кольору. Вона вийшла на дорогу і бачила, що біля автомобіля знаходився чоловік, раніше їй не знайомий, але тепер вона його впізнає - це підсудний ОСОБА_1 Від будинку потерпілої ОСОБА_6 до автомобіля підійшли дві жінки, сіли в автомобіль, і всі троє поїхали з села. Серед підсудних вона впізнає одну з цих жінок. Це-підсудна ОСОБА_2 Пізніше вона дізналася, що у потерпілої ОСОБА_6 шахрайським шляхом виманили гроші;
- показаннями свідка ОСОБА_15, який суду пояснив, що 11.06.2007 року близько 9.30 години він йшов по вулиці с. Мирне і біля свого двору побачив автомобіль ВАЗ -2107 чи ВАЗ-2105 світло - сірого кольору. З автомашини вийшов чоловік, підняв капот. Коли він підійшов до цього чоловіка і запитав, що сталося, той відповів, що закипіла охолоджуюча рідина. З боку будинку потерпілої ОСОБА_6 йшли двоє дівчат. Чоловік, який був біля автомобіля, запропонував їх підвезти, ті погодилися, сіли в автомобіль, і автомобіль поїхав. Нікого з цих людей він не запам»ятав і не може впізнати;
дослідженими в судовому засіданні:
- протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин потерпілої ОСОБА_6 (т.3 а.с. 5);
- протоколом огляду домоволодіння потерпілої ОСОБА_6, в ході якого виявлено та вилучено квитанцію, видану підсудними потерпілій (т.3 а.с. 8);
- протоколом огляду автомобіля ВАЗ-2105 НОМЕР_1, в ході якого під сидінням водія було виявлено та вилучено гроші в сумі 2230 грн (т.3 а.с. 19-23);
- протоколами пред»явлення особи для впізнання, в ході яких потерпіла ОСОБА_6 серед осіб, пред»явлених для впізнання, впізнала підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як осіб, які вчинили стосовно неї шахрайство (т.3 а.с. 38-41);
- речовими доказами - автомобілем ВАЗ-2105 НОМЕР_1, грошима в сумі 2359 грн., корінцем квитанції до прибуткового касового ордеру (т.3 а.с. 43, 45)
та іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.
Допитана в судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 суду пояснила, що вона є внучкою потерпілої. 19.04.2007 року до неї на роботу зателефонував ОСОБА_16 і повідомив, що у її бабусі щось сталося. Коли вона приїхала до потерпілої, та повідомила їй, що до неї біля під»їзду підійшли дві жінки, сказали, що Президент України Ющенко В.А. всі гроші вивозить за кордон, а тому проводиться їх заміна. Потерпіла з цими жінками зайшла до своєї квартири, дала гроші, які у неї зберігалися цим жінкам, ті перерахували їх, після чого бабуся поклала гроші на полицю в шафі. Потім одна з жінок попросилася до туалету, потерпіла показала їй шлях, після чого жінки вийшли. Потерпіла вирішила перекласти гроші в інше місце, але їх там вже не було. Потім ОСОБА_8 суду пояснила, що на їхній виклик прибули два працівника міліції, які робили огляд квартири. Понятих при огляді не було. Довго чекали експерта, а коли він прибув, то з шафи знімав відбитки пальців. Понятих при цьому не було. Був складений протокол огляду, його підписали вона, її дочка ОСОБА_17 та її дядько ОСОБА_16 Наступного дня вони звернули увагу на фото, яке лежало не на своєму місці, і подумали, що на цьому фото можуть бути сліди рук злочинців. Вони повідомили про це в Автозаводський РВ, звідти приїхав працівник міліції, забрав це фото та поїхав. Понятих при цьому не було, протокол не складався. Бабуся їй розповідала, що до неї приходив працівник міліції на прізвище ОСОБА_18, показував їй фотографії якихось жінок. При цьому ОСОБА_18 був один, понятих не було. Пізніше, вже у її присутності, до бабусі приходив слідчий Сурін, який також показував бабусі фотографії жінок і на цих фотографіях бабуся впізнавала жінок, які заходили в її квартиру 19.04.2007 року. При цьому понятих не було, слідчий був один. Сама вона цих жінок не бачила.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 суду пояснила, що вона була присутня при огляді працівниками міліції квартири потерпілої ОСОБА_7 При цьому поняті не запрошувалися. Протокол огляду підписували її мати - ОСОБА_8 та ОСОБА_16 Був також ОСОБА_18, але він був присутнім на протязі кількох хвилин, лише підписав протокол і пішов, а тому нічого не бачив. Після цього прибув експерт, який знімав відбитки пальців з шафи. ОСОБА_18 в цей час у квартирі вже не було. ОСОБА_19 їй не знайомий, а незнайомих людей у квартирі в цей час не було. Вона особисто протоколу огляду не бачила. Вона сама жінок, які заходили до квартири потерпілої, не бачила, але потерпіла ОСОБА_7 їй розповідала, що вони були різного зросту, при цьому в одної жінки волосся було чорного кольору, заколоте, а в іншої - білого кольору, підстрижене.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_20 суду пояснив, що близько 2-3 місяців тому, тобто у серпні-вересні 2007 року разом із працівником міліції, прізвище якого він не знає, на протязі одного дня він їздив за чотирма адресами в м. Кременчуці на вулицях Пролетарській, Леніна та 60 років Жовтня, де працівник міліції показував жінкам фотографії якихось жінок. На вулиці Пролетарській та за одною з адрес на вулиці 60 років Жовтня жінки, яким показували фото, когось на них впізнавали, а за двома іншими адресами - ні. Більше ні до цього дня, ні після цього працівники міліції його не залучали до участі у слідчих діях. На жодному з пред»явлених йому в суді протоколів пред»явлення фотознімків для впізнання, що маються в томі 5 кримінальної справи на аркушах 7, 10, 16, 19, 27, 29, 39, 42, 51, 54, в тому числі і на протоколах пред»явлення потерпілій ОСОБА_7 фотознімків для впізнання (т.5 а.с. 39, 42), в яких вказано, що він був присутнім при проведення цієї процесуальної дії, і в яких напроти його прізвища вчинені підписи, він свого підпису не підтвердив і заявив, що ці підписи вчинені не його рукою.
Суд не приймає до уваги як джерело доказів протокол огляду місця пригоди (т.1 а.с. 100) оскільки встановлено, що вказана вище процесуальна дія була проведена за відсутності понятих, а отже - з грубим порушенням вимог процесуального закону. Крім того, як випливає із показань представника потерпілої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_17, дійсний протокол огляду підписувався ОСОБА_8 та ОСОБА_16, а у протоколі огляду місця події, що мається на аркуші 100 тому 1 кримінальної справи, підписи зазначених осіб відсутні.
Виходячи з цього, суд не може прийняти до уваги як джерело доказів і висновок експерта № 327 від 23.06.2007 року (т.5 а.с. 82-88), де вказано, що серед слідів пальців рук, вилучених при огляді місця пригоди по факту шахрайства, вчиненого відносно потерпілої ОСОБА_7, виявлено слід пальця руки, залишений середнім пальцем підсудної ОСОБА_3, оскільки, ці сліди були вилучені з грубим порушенням процесуального закону і, крім того, таблиця для вилучення слідів рук, надана на експертизу, не підписана понятими, що не виключає можливості її фальсифікації.
Суд також не може прийняти до уваги як джерело доказів протоколи пред»явлення потерпілій ОСОБА_7 фотознімків для впізнання (т.5 а.с. 39, 42), оскільки, як встановлено в ході судового слідства, ці протоколи складені з грубими порушеннями процесуального закону.
Показання представника потерпілої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_17 не свідчать про вчинення підсудними інкримінованого їм злочину стосовно потерпілої ОСОБА_7
Інших доказів причетності підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вчинення зазначеного злочину не добуто, а тому суд приходить до висновку, що їхня вина у вчиненні цього злочину, не доведена.
Кваліфікація дій підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 190 ч.2 КК України є вірною, оскільки вони вчинили заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою потерпілої ОСОБА_6(шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні міри покарання суд керується вимогами ст. 65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, які раніше не судимі, до кримінальної відповідальності не притягалися, за місцем проживання характеризуються позитивно, підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають на утриманні неповнолітніх дітей і підсудна ОСОБА_2 виховує та утримує дитину одна, стан здоров»я підсудного ОСОБА_1, який перебуває на обліку у лікаря - фтизіатра, а також молодий вік всіх підсудних.
Обставинами, які пом”якшують покарання підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд визнає їхнє щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги всі обставини справи, особи підсудних, та враховуючи позицію потерпілої ОСОБА_6, яка на суворому покаранні не наполягає, суд приходить до висновку про можливість призначення підсудним покарання, не пов»язаного із реальним позбавленням волі, оскільки вважає, що їхнє виправлення та перевиховання може бути можливим без ізоляції їх від суспільства.
Представником потерпілої ОСОБА_8 в інтересах потерпілої ОСОБА_7 до підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, у розмірі 8400 гривень та моральної шкоди у розмірі 5000 грн.
Суд находить, що даний позов не підлягає задоволенню, оскільки в ході судового слідства причетність підсудних до вчинення даного злочину не доведена.
У справі маються судові витрати, пов»язані з експертними дослідженнями експертами НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області речових доказів (т.5 а.с. 89).
Суд приходить до висновку про необхідність покладення цих судових витрат на рахунок держави, оскільки причетність підсудних до вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, не доведена.
Керуючись ст. ст. 323, 324, КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 за ст. 190 ч.2 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк - 3 (три) роки.
За ст. 185 ч.3 КК України - виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні даного злочину.
ОСОБА_2 за ст. 190 ч.2 КК України визнати винною та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк - 3 (три) роки.
За ст. 185 ч.3 КК України - виправдати за недоведеністю її участі у вчиненні даного злочину.
ОСОБА_3 за ст. 190 ч.2 КК України визнати винною та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк - 3 (три) роки.
За ст. 185 ч.3 КК України - виправдати за недоведеністю її участі у вчиненні даного злочину.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк - 3 (три) роки.
Згідно ст. 76 КК України зобов»язати засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд.
Звільнити засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з-під варти у залі суду негайно.
У задоволенні цивільного позову представника потерпілої ОСОБА_8 - відмовити.
Судові витрати, пов»язані з експертними дослідженнями експертами НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області, - покласти на рахунок держави.
Речові докази - автомобіль ВАЗ-2105 НОМЕР_1, який зберігається у Решетилівському РВ УМВС України в Полтавській області (т.3 а.с.43 ), повернути володільцю - ОСОБА_11.
Речові докази - грошові кошти в сумі 359 (триста п»ятдесят дев»ять) гривень, передані на депозитний рахунок Решетилівського РВ УМВС України в Полтавській області (т.3 а.с.46,47 ), повернути володільцю - засудженому ОСОБА_1
Речові докази - квитанцію прибуткового касового ордеру (т.3 а.с. 45), приєднану до матеріалів кримінальної справи - залишити в матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржений протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.
Головуючий: ПІДПИС
СУДДЯ: