Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2633/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Платоновій О.М.
розглянув відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Прокурора міста Макіївки
в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області
до Державного підприємства «Макіїввугілля»
про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1042459,39 гривень
за участю:
представника позивача: Назарчук І.Д., за дов. № 2286/02 від 02 березня 2011р.
представника відповідача: Лактюшиної А.М., за дов. № 08-81/58д від 04 січня 2010р.
Прокурор міста Макіївки в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області (надалі – позивач, Управління) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1042459,39 гривень.
В обґрунтування позову зазначив, що відокремлений підрозділ «Шахта ім. С.М. Кірова» Державного підприємства «Макіїввугілля» несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує страхові внески. Так, відповідачем самостійно обчислено, нараховано та відображено у звітності за період червень-листопад 2010 року суми страхових внесків, але не в повному обсязі сплачено, чим порушено вимоги Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». В травні 2010 року відповідачем перераховано 162999,49 гривень, що призвело до утворення заборгованості. Таким чином, недоїмка по страхових внесках склала 1042459,39 гривен. З метою відшкодування зазначеного боргу Управлінням на адресу відповідача були направлені вимоги про сплату боргу, але сума заборгованості не була сплачена. Просить суд стягнути з відповідача зазначену суму недоїмки на користь Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Прокурор у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що вказана сума заборгованості була своєчасно сплачена відповідачем, однак, позивач зробив перерозподіл поточних платежів, не маючи на це право. Тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –
ВСТАНОВИВ:
Позивач – Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Відповідно до статті 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Відповідач – Державне підприємство «Макіїввугілля», код ЄДРПОУ 32442295, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29 квітня 2003 року (а.с. 23), має відокремлений підрозділ «Шахта ім. С.М. Кірова», який відповідно до статей 14 та 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та платником страхових внесків.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Так, відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 4 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники, зокрема, зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.
Відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки надані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року та листопад 2010 року, відповідно до яких загальна сума страхових внесків, що підлягає сплаті, складає 1205458,88 гривень (а.с. 5-16).
Відповідно до частини 2 статті 106 вказаного закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно наданої представником позивача у судовому засіданні картки особового рахунку страхувальника – відповідача недоїмка зі сплати страхових внесків за період червень-листопад 2010 року становить 1042459,39 гривень.
У зв’язку з тим, що відповідач мав недоїмку зі сплати страхових внесків, начальником Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області були сформовані та направлені відповідачу вимоги про сплату боргу № Ю-1/88 від 01 серпня 2010 року на суму 1296332,65 гривень, № Ю-1/97 від 01 вересня 2010 року на суму 1296332,65 гривень, № Ю-1/104 від 01 жовтня 2010 року на суму 1259804,15 гривень, № Ю-1/115 від 01 листопада 2010 року на суму 2392258,52 гривень, № Ю-1/127 від 01 грудня 2010 року на суму 2353985,95 гривень та № Ю-1/1 від 01 січня 2011 року на суму 1254764,37 гривень, які отримані відповідачем (а.с. 17-22).
Відповідач вказані вимоги не оскаржував, суми, визначені у вимогах, не сплатив.
З картки особового рахунку страхувальника – відповідача вбачається, що відповідач у період з березня 2010 року по грудень 2010 року здійснював поточні платежі.
Однак, суд не приймає доводів відповідача, що позивач неправомірно погасив недоїмку підприємства зі сплати страхових внесків попередніх періодів, змінивши призначення платежів, які було сплачено платіжними дорученнями, копії яких надані представником відповідача у судовому засіданні.
Суд зазначає, що частиною 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Відповідно до пункту 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Тобто, сплачені позивачем суми поточних платежів направляються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Проаналізувавши вищенаведену норму, суд зазначає, що дана норма при наявності несплаченої недоїмки, пені та фінансових санкцій надає право Управлінню при надходженні коштів від страхувальника скеровувати їх в порядку календарної черговості виникнення недоїмки незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному дорученні.
За таких обставин суд доходить висновку, що страхувальник не сплатив суму страхових внесків у строки, встановлені статтею 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Отже, заборгованість по страховим внескам, що обліковується за відповідачем, у зв’язку з частковою сплатою становить 1042459,39 гривень.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1042459,39 гривень.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги прокурора міста Макіївки в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1042459,39 гривень задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, місто Макіївка, пл. Радянська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32442295) на користь Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1042459 (один мільйон сорок дві тисячі чотириста п’ятдесят дев’ять) гривень 39 копійок.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 09 березня 2011 року в присутності представників позивача та відповідача.
Повний текст постанови складено та підписано 14 березня 2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голубова Л.Б.