№2-523/2007р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23 листопада 2007 року Володарський районний суд Донецької області у складі:
судді: Доценко С.І.,
при секретарі: Білоконь О.М.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Володарське цивільну справу за позовом
ОСОБА_1до
Відкритого Акціонерного Товариства „ММК ім.Ілліча”,
Відкритого Акціонерного Товариства „Страхова компанія „Іллічівське”
3-я особа: ОСОБА_5 про
стягнення шкоди, заподіяної здоров'ю внаслідок ДТП -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнених вимог, прийнятих судом під час розгляду справи, просить суд стягнути з ВАТ „ММК ім.Ілліча” матеріальну шкоду в сумі 6177,52 грн., із страхового товариства „Іллічівське” матеріальну шкоду в сумі 50000 грн., і з обох відповідачів моральну шкоду в сумі 15000 грн. і покласти на відповідачів судові витрати.
В судовому засіданні позивач і його представник підтримали позовні вимоги і пояснили, що 16.11.2005 року з вини ОСОБА_5, який керував транспортним засобом, що належить ВАТ „ММК ім.Ілліча”, в силу трудових обов'язків сталася ДТП, внаслідок якої ОСОБА_1, який був пасажиром, отримав тілесні ушкодження, тривалий час, а саме з 16.11.2005 року по січень 2007 року, знаходився на лікуванні внаслідок травми, отриманої в ДТП. Витрати на лікування склали 2392 грн. Внаслідок травми він втратив в заробітку 3084,68 грн. Внаслідок отримання травми і 2-х операцій, пов'язаних з лікуванням цієї травми, тривалий час зазнавав фізичні страждання і хвилювання, вимушений був займати гроші на лікування у знайомих, а потім винаходити кошти, щоб повернути борг, не міг займатися домашньою фізичною роботою, вимушений був звертатися за допомогою до знайомих і сусідів для виконання чоловічої домашньої роботи по господарству. Моральну шкоду, завдану йому, оцінює в 15000 грн. Таким чином, просить стягнути із страхової компанії 50000 грн. за завдану транспортним засобом ВАТ „ММ ім.Ілліча” шкоди його здоров”ю на підставі страхових виплат, і з ВАТ „ММК ім.Ілліча” - 6177,52 грн. - матеріальну шкоду, і з обох відповідачів моральну шкоду 15000 грн. і покласти на них судові витрати.
Відповідачи і 3-я особа визнали позов частково: розмір матеріальної шкоди - в межах фактично понесених витрат і доведених в суді, а моральну шкоду - в розмірі 2500 грн. Вважають, що суму заявленої матеріальної і моральної шкоди значно завищено. Заявлена сума 51000 грн. за пошкодження здоров”я не підтверджена доказами. Моральна шкода не підтверджена доказами в частині, що займав і потім повертав борги, а також що, до виконання домашньої фізичної роботи залучав сторонніх осіб.
Вислухавши сторони, і дослідивши наявні в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково із слідуючих підстав:
Згідно ст.1182 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно ст.1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх службових обов”язків.
В суді доведено і це не оспорюється сторонами, що 16.11.2005 року внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - автомобіля „ПАЗ-32051-110” д-н НОМЕР_1, що належить відповідачу - ВАТ „ММК ім.Ілліча”, під керуванням працівника ВАТ „ММК ім.Ілліча” ОСОБА_5ОСОБА_1, який був пасажиром в автомобілі „ЗАЗ-110307” д-н НОМЕР_1під керуваннямОСОБА_6внаслідок зіткнення транспортних засобів отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді: закритого компресійного перелому голівки лівої плечової кістки, хірургічної шийки великого бугорку зі зміщенням, зашибленої рани правої кістки, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку.
ОСОБА_5, який керував зазначеним транспортним засобом, що належить відповідачу - ВАТ „ММК ім.Ілліча”, притягався до кримінальної відповідальності за ст.286 ч.1 КК України внаслідок порушення ним правил безпеки дорожнього руху, що спричинило ОСОБА_1 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, і постановою Володарського районного суду Донецької області був звільнений від кримінальної відповідальності, у зв”язку з передачею його на поруки трудовому колективу.
Судом встановлено, що з 16.11.2005 року по 20.01.2006 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в МБСМД м.Маріуполя внаслідок отримання травми і йому було зроблено операцію. З 20.01.2006 року по 11.02.2006 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванню у водолікарні м.Маріуполя. З лютого по травень 2006 року, згідно з висновком №100 від 16.02.2006 року ВКК був переведений на легку працю. З 28.11.2006 року по 18.12.2006 року йому повторно було зроблено операцію, яка була пов”язана з травмою, отриманою в ДТП і він знаходився на стаціонарному лікуванні. З 18.12.2006 року по 16.01.2007 року знаходився на стаціонарному лікуванні.
Данні обставини підтверджуються копіями лікарняних листів і випискою з протоколу ВКК, згідно якого комісією протипоказано ОСОБА_1 тяжка фізична праця, фізичне навантаження на ліву року строком на 3 місяці.
Позивачем представлені безспірні докази того, що ним за особисті кошти придбались медикаменти на суму 2392,84 грн. Ним надані суду рецепти, рахунки аптечних магазинів, виписки з історії хвороби, з яких вбачається, що придбані ним медикаменти були рекомендовані йому для лікування отриманої в ДТП травми і він використовував їх.
Крім того, позивачем надана довідка з місця роботи, виходячи з якої ОСОБА_1, тимчасово втративши працездатність внаслідок травми, а також в період з лютого по травень 2006 року, перебуваючи на легкій праці, в тратив в заробітній платі з 16.11.2005 року по 19.12.2005 року -166,60 грн., з 20.12.05 року по 20.01.06 року - 111,40 грн., з 21.01.06 року по 13.02.06 року - 207 грн., з 14.02.06 по 16.02.06 року - 19 грн., з 20.12.06 по 15.01.07 року - 64,65 грн., в лютому 2006 року - 8 днів, в березні 2006 року - 22 дні, в квітні 2006 року - 19 днів, в травні 2006 року - 9 днів перебував на легкій праці і недоотримав, відповідно за лютий - 150 грн., за березень - 1054 грн., за квітень - 1248 грн., за травень - 824 грн., а всього 3784,68 грн.
Крім цього, суд вважає доведеним, що позивач, отримавши тілесні ушкодження середньої тяжкості внаслідок ДТП, яке сталося внаслідок порушення п.п.10.1,14.1 Правил дорожнього руху України водіємОСОБА_5, який, перебуваючи в трудових відносинах з ВАТ „ММК ім.Ілліча”, керував належним відповідачу транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки; і який переніс 2 операції внаслідок отриманої травми, зазнав фізичних страждань і хвилювань, тривалий час після одержання травми перебував на лікуванні, був скований в руках, тому що за висновком ВКК йому були протипоказані навантаження на ліву руку, що спонукало його приймати додаткових заходів для організації свого життя.
На думку суду, достатньою сумою для компенсації понесених моральних страждань буде 10000 грн.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Судом встановлено, що між власником транспортного засобу „ПАЗ-32051-110” д/н НОМЕР_1 ВАТ „ММК ім.Ілліча” і ВАТ „Страхова компанія „Іллічівське” укладений договір про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності (гендоговір №МР-ОЦВТР 009/2006р.), згідно якого останній бере на себе відповідальність страхувальника - ВАТ „ММК ім.Ілліча” щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров”ю потерпілих внаслідок ДТП, яке сталося за участю транспортних засобів страхувальника в межах 51000 грн. - за шкоду, заподіяну життю, здоров”ю 3-х осіб на 1 потерпілого (п.6.1.1 Договору) і моральна шкода в розмірі не більше 5% страхової суми, зазначеної у п.6.1.1 Договору - 2500 грн.
Відповідно до цього суд вважає, що з ВАТ „Страхова компанія „Іллічіське” на користь ОСОБА_1 слід стягнути за шкоду, завдану здоров”ю позивача, яка пов”язана з його лікуванням і тимчасовою втратою працездатності в сумі 6177,52 грн. і 2500 грн. за відшкодування моральної шкоди, що становить за договором 5% від страхової суми, вказаної в п.6.1.1 договору, а іншу частину моральної шкоди (10000-2500=7500 грн.) - стягнути з ВАТ „ММК ім.Ілліча”.
Суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення зі страхової компанії 50000 грн. за шкоду, заподіяну здоров”ю, тому що, згідно ст.24 Закону України „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” №1961-ІV від 01.07.2004 року, відшкодуванню підлягають обґрунтовані витрати, які повинні бути підтверджені документально, а позивачем не представлені документальні підтвердження на зазначену суму, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Згідно ст.88 ЦПК України, судові витрати, які складаються із витрат позивача на юридичну допомогу 600 грн., що підтверджено довідкою, судового збору 61,74 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді 30 грн., покласти на ВАТ „ММК ім.Ілліча.
Керуючись ст.ст.209,212,214,215 ЦПК України, ст.ст.1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст.24 Закону України „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” №1961-ІV від 01.07.2004 року, Генеральним договором №МР-ОЦВТР 009/2006р. щодо страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд,-
в и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства „Страхова компанія „Іллічівське” на користь ОСОБА_1матеріальну шкоду, завдану його життю і здоров”ю в сумі 6177 /шість тисяч сто сімдесят сім/ гривень 52 коп. і 2500 /дві тисячі п”ятсот/ гривень - за відшкодування завданої моральної шкоди, а всього 8677 /вісім тисяч шістсот сімдесят сім/ гривень 52 коп.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства „ММК ім.Ілліча” на користь ОСОБА_17500 /сім тисяч п'ятсот/ гривень - на відшкодування завданоїОСОБА_1 моральної шкоди.
В решті позовних вимог - відмовити.
Судові витрати покласти на Відкрите Акціонерне Товариство „ММК ім.Ілліча”, стягнувши на користь ОСОБА_1- 600 /шістсот/ гривень за надання юридичної допомоги і на користь держави судовий збір в сумі 61 /шістдесят одну/ грн.. 77 коп. і 30 /тридцять/ грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Апеляція може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо не було подано апеляцію, або після розгляду апеляції судом Апеляційної інстанції.
Суддя С.І.Доценко