ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 лютого 2011 р.                                                                                    № 2/72  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Демидової А.М.,

суддів:Воліка І.М.,

Коваленко С.С.,          

розглянувши  у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 р. (змінено рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2010 р.)

у справі№ 2/72 господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Регус Бізнес Центри Україна"

пророзірвання договору оренди та стягнення

77 091,43 грн.

та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Регус Бізнес Центри Україна"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС"

простягнення 108 533,97 грн.

за участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) Чопівська Ю.В.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) Ялі К.А.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" (далі - ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регус Бізнес Центри Україна" (далі - ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна") та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило суд розірвати договір оренди офісного приміщення № 168 від 01.07.2008 р., яке знаходиться за адресою: 03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, укладений між сторонами у справі, з 30.11.2009 р. та стягнути з ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" на користь ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" безпідставно отримані кошти за договором оренди офісного приміщення № 168 від 01.07.2008 р. у сумі 77 091,43 грн.

У процесі розгляду справи ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" звернулося до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою про стягнення з ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" на користь ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" заборгованості з оплати орендної плати у сумі 108 533,97 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2010 р. у справі № 2/72 (суддя Домнічева І.О.) у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 р. (колегія суддів у складі: Пашкіної С.А. –головуючого, Калатай Н.Ф., Синиці О.Ф.) рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2010 р. у справі № 2/72 змінено, резолютивну частину рішення викладено у редакції, відповідно до якої в задоволенні зустрічного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; стягнуто з ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" на користь              ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" 108 533,97 грн. заборгованості по оплаті орендної плати.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2010 р. в частині відмови ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" у задоволенні первісного позову та постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 р., ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказану постанову повністю, а зазначене рішення –в частині відмови в задоволенні первісного позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням  норм матеріального та процесуального права.

Оскаржувачем заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.01.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С. відновлено ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" строк для подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 р., прийнято касаційну скаргу ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 08.02.2011 р. о 10 год. 10 хв.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.07.2008 р. між ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" та ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" було укладено договір оренди офісного приміщення (далі - Договір) на термін оренди від 01.07.2008 р. до 30.06.2010 р., згідно з яким ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" передало, а ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" прийняло в строкове платне користування (оренду) офсне приміщення та майно, що в ньому знаходилось, розташоване за адресою: 03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, офіс 168.

Позовні вимоги позивача за первісним позовом обґрунтовані тим, що у зв'язку з укладенням ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" 01.04.2009 р. з ПАТ "ХОУМ КРЕДИТ БАНК" договору № 2 про надання послуг контактного центру у м. Дніпропетровську, а також двох договорів від 01.11.2008 р. з ЗАТ "ДАТАГРУП" про надання телекомунікаційних послуг, адреси об'єктів між якими здійснюється передавання даних по каналу зв'язку та адреси виконання робіт –м. Дніпропетровськ, позивач за первісним позовом вирішив збільшити штат працівників, які  повинні були знаходитись у м. Дніпропетровську, враховуючи що у позивача за первісним позовом виникла необхідність у зміні географічного вектору господарської діяльності підприємства та, відповідно, у зміні реєстрації позивача у м. Дніпропетровську. З огляду на викладене, як зазначає позивач за первісним позовом, він звертався до відповідача за первісним позовом з листами щодо дострокового розірвання Договору, зокрема, з листами  від 13.10.2009 р. та від 04.11.2009 р. Також, ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" зазначає, що не маючи більши наміру та можливості перебувати в орендованому приміщенні, він поставив до відома відповідача за первісним позовом про звільнення вказаного приміщення з 30.11.2009 р. з пропозицією підписати акт приймання-передачі зазначеного приміщення та майна, що в ньому знаходилось, і отримавши відмову керівництва ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" від підписання акта приймання-передачі орендованого приміщення, ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" було складено односторонній акт приймання-передачі від 30.11.2009 р. про звільнення орендованого офісного приміщення за Договором та передачі представникам орендодавця майна, яке в ньому знаходилось та ключів від цього приміщення, про що, як зазначає позивач за первісним позовом, на листі розписалася уповноважена особа відповідача за первісним позовом. На думку ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС", повернення ключів від офісу та фактичне звільнення орендованого приміщення є доказом передачі предмета Договору ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" саме 30.11.2009 р. Враховуючи викладене, позивач за первісним позовом вважає, що у даному випадку наявні чотири обов'язкових умови для розірвання Договору за рішенням суду, з підстав, визначених ст. 652 ЦК України у зв'язку з істотною зміною обставин.

Також, обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" посилається на те, що починаючи з 30.11.2009 р. він не використовував орендоване за Договором приміщення, і згідно з актом звірки розрахунків № 1 від 01.02.2010 р., залишок грошових коштів після 30.11.2009 р. на його користь, внаслідок переплати ним за Договором, склав 77 091, 43 грн., що підтверджується копіями рахунків відповідача та банківськими виписками про оплату цих рахунків. Враховуючи викладене, оскільки договірні відносини між сторонами припинились 30.11.2009 р., на думку ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС", отримання ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" 77 091,43 грн. є безпідставно набутим майном, яке позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Як встановлено місцевим господарським судом, з яким погодився апеляційний господарський суд, ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" не надано суду доказів того, що під час укладення Договору сторони виходили з того, що така зміна обставин, на яку посилається позивач за первісним позовом, не настане.

При цьому, судами попередніх інстанцій враховано, що діюче законодавство та статут ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" не забороняють позивачу за первісним позовом здійснювати діяльність в іншому місці, ніж за місцем реєстрації або оренди, з огляду на що обґрунтованими є висновки господарських судів про те, що ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" не могло не розглядати можливості здійснення господарської діяльності в іншому місці, ніж у м. Києві.

Щодо посилання позивача за первісним позовом на договори від 04.11.2008 р. та 01.04.2009 р., за яким ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" є споживачем і виконавцем послуг,  як на причину виникнення істотної зміни обставин, яку позивач не міг передбачити, то як підставно вказали суди попередніх інстанцій, враховуючи положення ст.ст. 6, 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, зазначені договори укладались позивачем за первісним позовом на свій розсуд, за обізнаності ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" про знаходження контрагентів у м. Дніпропетровську.

Водночас, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позивачем за первісним позовом не надано доказів зв'язку між укладанням вищенаведених договорів у             м. Дніпропетровську та неможливістю використовувати орендоване у відповідача за первісним позовом приміщення у м. Києві для цілей, які існували на час укладання договору оренди, а саме не доведено, що він припинив господарську діяльність у м. Києві. Крім того, ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" не обґрунтовано, з яких саме об'єктивних (а не суб'єктивних –за власним бажанням) причин це сталося.

Також, обґрунтованими є висновки господарських судів про те, що при укладанні Договору позивач розраховував на користування офісним приміщенням для своїх потреб, отже, виконання Договору у подальшому не позбавляє позивача за первісним позовом  отримання того, на що він розраховував при укладенні Договору, а саме використання приміщення відповідно до умов Договору.

Щодо посилання позивача за первісним позовом на те, що подальше виконання Договору значно б порушило його майновий інтерес та стало б причиною завдання йому збитків, оскільки позивач за первісним позовом при укладенні Договору розраховував на сплату орендних платежів за реальне використання приміщення, а не за відсутність необхідності та можливості користування ним, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки господарських судів про те, що такі посилання не заслуговують на увагу з огляду на те, що відповідно до положень ст.ст. 42, 286 ГК України ризик за свою підприємницьку діяльність та господарські рішення і прорахунки несе сам суб'єкт господарювання, в даному випадку –       ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС".  

Враховуючи обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованими висновки судів про те, що позивачем за первісним позовом не доведено існування передбачених законом, зокрема, ст. 652 ЦК України, підстав для розірвання договору оренди, з огляду на що вимоги про розірвання Договору є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" про стягнення з ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" безпідставно отриманих коштів за Договором у сумі 77 091,43 грн., колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги доводи позивача за первісним позовом про те, що складений в односторонньому порядку акт приймання-передачі від 30.11.2009 р., на якому наявний підпис уповноваженої особи відповідача за первісним позовом, про звільнення орендованого офісного приміщення за Договором, передачу представникам відповідача орендованого майна, яке в ньому знаходилось, та ключів від цього приміщення, підтверджує факт звільнення орендованого приміщення, оскільки ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" не надано доказів щодо повноважень особи, яка підписала вказаний акт, а також, що дана особа займала посаду, яка б надавала їй такі повноваження,  або була представником відповідача.

Водночас, господарськими судами встановлено, що ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" не надано суду доказів, що воно намагалося вручити ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" акт приймання-передачі від 30.11.2009 р. вказаного приміщення та майна, що в ньому знаходилось, і отримало відмову керівництва ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" від підписання цього акта.

За таких обставин, обґрунтованими є висновки господарських судів попередніх інстанцій про безпідставність позовних вимог ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" про стягнення з             ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" 77 091,43 грн. безпідставно отриманих коштів за договором оренди, оскільки позивачем за первісним позовом не доведено, що договір оренди розірвано, що ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" звільнило і не користувалося орендованим за Договором приміщенням з 30.11.2009 р.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" про стягнення з   ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" заборгованості з оплати орендної плати у сумі 108 533,97 грн., колегія суддів касаційної інстанції зазначає таке.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 5.1.1 Договору оплаті підлягають: орендна плата та платежі за стандартні послуги (п. 1.1.1, 1.1.3, 1.3.1 Договору). До послуг, що підлягають обов'язковій оплаті, зокрема, відносяться (Додаток № 3 до Договору в редакції від 06.03.2009 р.): буфетне обслуговування (екв. 52 дол. США на місяць); телекомунікаційні послуги (екв. 132 дол. США на місяць) без врахування ПДВ.

Згідно з п. 5.1.1 Договору платежі за користування приміщенням та платежі за стандартні послуги відповідно до п.п. 1.1.1, 1.1.3 та 1.3.1 Додатку 1 плюс податки, які підлягають застосуванню, виставляються за послуги , які надаватимуться у наступному місяці завчасно у повному обсязі 15 числа (або, якщо 15 число припадає на вихідний день, у найближчий робочий день) кожного місяця та підлягають оплаті до першого робочого дня наступного місяця, за який здійснюється оплата.

При цьому, як встановлено місцевим господарським судом, на стор. 1 Договору зазначено, що "вказані ціни у Договорі є грошовим еквівалентом в доларах США суми, що підлягає сплаті в гривнях та визначається за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на день виставлення рахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено місцевим господарським судом, з вимогою (шляхом виставлення рахунків) про сплату орендної плати з додаткових обов'язкових послуг за період грудень 2009 року - квітень 2010 року в сумі 108 533,97 грн. за Договором позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача за зустрічним позовом 24.03.2010 р. та 15.04.2010 р., тобто перший раз на наступний день після подання до суду зустрічного позову, а другий раз - ще пізніше. До звернення до суду із зустрічним позовом позивач за зустрічним позовом не пред'являв відповідачу за зустрічним позовом такої вимоги (шляхом виставлення рахунків), у матеріалах справи відсутні докази протилежного.

При цьому, колегією суддів Вищого господарського суду України визнається вірним висновок місцевого господарського суду, що надіслання сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів є виконанням позивачем процесуального обов'язку, покладеного на нього      ст. 56 ГПК України, а не пред'явленням вимоги боржникові.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що строк оплати по вищевказаним рахункам станом на момент звернення ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" до суду із зустрічним позовом не настав.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, оскільки обов'язок відповідача за зустрічним позовом по сплаті наданих за Договором послуг по зазначеним рахункам станом на час звернення до суду ТОВ "Регус Бізнес Центри Україна" з зустрічним позовом не виник і, відповідно, прострочення оплати ТОВ "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" не допускалось.

У свою чергу, висновки апеляційного господарського суду про те, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення зустрічного позову, не ґрунтуються на обставинах справи та нормах чинного законодавства, оскільки Договором не передбачено необхідності вимоги орендодавця до орендаря оплатити платежі за користування приміщеннями та платежі за стандартні послуги за Договором, є безпідставними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до неправомірних висновків про те, що вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості у розмірі 108 533,97 грн. підлягає задоволенню, а рішення –зміні.

З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам закону, вказаним у ньому, а тому зазначене судове рішення підлягає залишенню в силі.

Постанову апеляційного господарського суду не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

  Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОМЕР СОФТВЕР ХАУС" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 р. у справі № 2/72 скасувати.   

Рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2010 р. у справі № 2/72 залишити в силі.

Головуючий суддя                                                                                      А.М. Демидова

Судді                                                                                                     І.М. Волік

                                                                                                                       С.С. Коваленко