КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2007 № 4/481
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
за участю секретаря судового засідання Терещенко Я.О.
представників сторін:
позивача: ОСОБА_1. (дов. від 08.12.07 № 6640);
від відповідача: ОСОБА_2; ОСОБА_3. (дов. від 17.08.07 № 3037);
розглянувши апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2006
у справі № 4/481 (Борисенко І.І.)
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2
про витребування майна,
постанова прийнята 12.12.07, оскільки відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було зупинено.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.06 у справі № 4/481 позов задоволено повністю.
Витребувано від Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2на користь СПД - фізичної особи ОСОБА_4 павільйон, загальною площею 98 м. кв., розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 шляхом виселення СПД - фізичної особи ОСОБА_2із займаного незакінченого об'єкту будівництва, а саме павільйону, загальною площею 98кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 в десятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягнуто з СПД - фізичної особи ОСОБА_2на користь СПД - фізичної особи ОСОБА_4 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, Суб”єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.
Свою скаргу заявник мотивує тим, що при прийнятті рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду невідповідають обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти неї і просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Частина 1 статті 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Разом з тим, якщо поданих сторонами доказів недостатньо, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, як це передбачено частиною 1 статті 38 ГПК України.
З метою з”ясування усіх обставин справи апеляційний господарський суд ухвалами від 24.01.07, 14.02.07, 12.03.07 зобов”язав позивача надати: докази виконання п.п. 2.1, 3.1 договору купівлі-продажу від 01.06.01; докази звернення до органів міської влади щодо відведення йому земельної ділянки; лист від 06.06.03 № 03-16/11007. Відповідача було зобов”язано надати: докази передачі йому у власність спірного майна; лист від 14.08.03 № 133-К-12085;оригінал експертного висновку щодо відведення земельної ділянки; лист від 12.12.04 б/н; лист від 14.08.03 № 133-К-12085; оригінал експертного висновку щодо відведення земельної ділянки; лист від 12.12.04 б/н; лист Солом”янської районної у місті Києві державної адміністрації з відмовою у виділенні земельної ділянки.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.07 було зупинено апеляційне провадження у справі та призначено судово-почеркознавчу експертизу.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу зборів учасників ТОВ «Купава» від 01.06.01 № 3 вирішено передати право власності павільйона з сезонним майданчиком ТОВ «Купава» по АДРЕСА_1 Приватному підприємцю ОСОБА_4 на підставі договору про спільну діяльність.
01 червня 2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Купава» в особі директора ОСОБА_6. (продавець) та Суб”єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 (покупець) було підписано договір купівлі-продажу об'єкта незакінченого будівництва.
У відповідності до п. 1.1 договору продавець продав, а покупець купив незакінчений об”єкт будівництва, загальною площею 98 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Покупець зобов”язався прийняти вказаний нежилий будинок і сплатити ціну відповідно до умов договору, що визначені в цьому договорі.
Право власності на цей нежилий будинок переходить до покупця з моменту підписання цього договору (п.1.2 договору).
Згідно п. 3.1 договору передача об'єкта продавцем і прийняття об'єкта покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.
На виконання умов договору між ТОВ «Купава» в особі директора ОСОБА_6. та позивачем був підписаний акт здачі-приймання нежитлових приміщень (павільйону з сезонним майданчиком) від 01.06.01 № 3.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування правомірності користування спірним приміщенням відповідач послався на протокол загальних зборів співвласників ТОВ «Купава» від 25.06.03, яким постановлено передати ОСОБА_2. та ОСОБА_5 павільйон, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Також, заявник повідомив, що актом здавання-приймання майна ТОВ «Купава» від 01.07.03, ОСОБА_6. та ОСОБА_7. від імені ТОВ «Купава» передали у володіння Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2майно товариства, а саме збірно-розбірний павільйон по АДРЕСА_1, тент на літній майданчик, стіл дерев”яний, стільці, господарчий інвентар.
Слід зазначити, що всі вищезазначені документи були підписані від імені ОСОБА_6.
В процесі розгляду справи від відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, мотивоване неможливістю встановлення дійсності підпису Пархомчука І.А. на договорі купівлі-продажу та акті прийому-передачі спірного об”єкту.
Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів задовольнила клопотання відповідача та призначила у справі судово-почеркознавчу експертизу.
По результатам експертних досліджень, а саме у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 6085, складеного 24.10.07, експертом встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6. в протоколі зборів учасників ТОВ „Купава" від 01.06.01, акті здачі - приймання нежитлових приміщень (павільйону з сезонним майданчиком) за договором купівлі - продажу об"єкта незакінченого будівництва від 01.06.2001, у договорі купівлі-продажу об"єкта незакінченого будівництва за 2001 рік, в акті здавання - приймання майна „Купава" від 01.07.03 та довіреності, виданої ОСОБА_6. на ім”я ОСОБА_8, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованої в реєстрі за № 1830 від 11.05.07, а також запис „ОСОБА_6.” в довіреності від 11.05.07 - виконано однією особою.
Отже, підписи на документах від імені ОСОБА_6. були зроблені останнім.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів вважає, що висновок експерта є рівноцінним з іншими доказами і приймається судом до уваги.
Таким чином, на час підписання акту здавання-приймання майна від 01.07.03 ТОВ «Купава» в особі ОСОБА_6. не володіла спірним майном
Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав, які здійснюються судом.
Ствттею 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування власником майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання віндикаційного позову.
Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставне користування приміщенням відповідачем перешкоджає позивачу реалізовувати права власника майна (володіння, користування, розпорядження), передбачені ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України.
За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.06 у справі № 4/481 відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга не є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.06 у справі № 4/481 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2- без задоволення.
2. Матеріали справи № 4/481 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
21.12.07 (відправлено)