Справа № 2-1291/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

11 лютого 2011 року   Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого  - судді:     Шум Л.М.

при секретарі:                  Прокопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві справу  за позовом ОСОБА_1 до Міністерства промислової політики України, Державного підприємства «Конструкторське бюро спеціальної техніки», Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»про стягнення розрахунку на день звільнення, стягнення грошових сум за затримку розрахунку при звільненні, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням строків її виплати,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у 2004 р. звернувся до суду з первісним позовом про визнання припинення нарахування відповідачем ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки»заробітної плати за період з 01.08.1999 р. по 04.08.2003 р. незаконним, стягнути з останнього на користь позивача розрахунок на день звільнення в розмірі 12 867,52 грн., кошти за затримку розрахунку при звільненні за період з 04.08.2003 р. по 01.09.2004 р. в розмірі 2 600 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати  у зв'язку із порушенянм строків її виплати за період 01.11.1998 р. по 04.08.2003 р. в розмірі 3 448,10 грн.

В подальшому позивач неодноразово уточняв позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»на його користь загальну суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції –149 885,91 грн.. яка складається з 66 970,68 грн. –заробітної плати, 77 078,49 грн. –компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати заборгованості по заробітній пплаті, 2 430 грн. –вихідної допомоги та 3 406,74 грн. –суми компенсації невикористаної відпустки.

Позизивач обгрунтовує свої вимоги тим, що перебував у трудових відносинах з відповідачем ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки»з 01.03.1995 р. та 04.08.2003 р. був звільнений за власним бажанням відповдіно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку  з невиплатою заробітної плати, оскільки підприємство з серпня 1999 р. припинило нараховувати та виплачувати заробітну плату. Відповдіно до листа підприємства від 04.08.2003 р., останній визнав борг по заробітній платі перед позивачем в розмірі 2 919,40 грн., однак, при звільненні позивача з ним не був проведений повний розрахунок. Неодноразові письмові звернення до відповідача були повністю проігноровані, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав. Також позивач зазначає, що оскілкьи на підставі Наказу Міністерства промилової політики України від 2005 р. була припинена дільність ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки» шляхом злиття у ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», заборгованість по заробітній платі має бути проведена саме з відповідача - ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння». Що стосується строку позовної давності позивач посилається на те, що оскілкьи він вперше звернувся 25.08.2003 р. до Дарницького районного суду м. Києва з вказаним позовом та в подальшому звертався до Солом»янського  районного суду м. Києва та Святошинського районого суду м. Києва, строк позовної давності підлягає поновленю, надавши при цьому копії ухвали районних судів.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги з остаточними змінами підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів Міністерства промислової політики України, Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили у позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на безпідставність поданих позовних вимог, надали суду письмові заперечення (т. 3 а.с.  192-193).

Представник відповідача Державного підприємства «Конструкторське бюро спеціальної техніки»в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в розмірі 24 223,46 грн., в іншій частині позову просив відмовити в повному обсязі, подав письмові заперечення (т. 3 а.с. 183-187).

           Суд, вислухавши позивача, його представника, представників відповідачів та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов з урахуванням уточнень підлягає задоволенню з таких підстав.

           В судовому засіданні встановлено, що позивач на підставі Наказу № 2 від 01.03.1995 р. був прийнятий на роботу в Конструкторське бюро спеціальної техніки на посаду інженер конструктор 1 категорії (т. 1 а.с. 5)

          Встановлено, що на підставі Наказу № 56-к від 04.08.2003 р. позивач був звільнений за власним бажанням згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України. При цьому, відповідно до п. 2 цього ж Наказу вказано, що надати ОСОБА_1 розрахунок заборгованості по заробітній платі з урахуванням компенсації за її несвоєчасну виплату (т. 1 а.с. 5, 110).

Таким чином встановлено, що на момент звільнення позивача він перебував в трудових відносинах з ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки».

          Судом встановлено та підтверджено сторонами, що при звільненні позивача 04.08.2003 р. з ним не було проведено повного розрахунку.

Згідно ст. 94 КЗпП, заробітна плата –це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від   підприємства,  установи,  організації,  провадиться  в  день звільнення.  Якщо працівник в  день  звільнення  не  працював,  то зазначені  суми  мають  бути  виплачені не пізніше наступного дня після  пред'явлення  звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про  нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організації повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При нарахуванні суми належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

          Встановлено, що відповідно до листа ДП  «Конструкторське бюро спеціальної техніки» № 63 від 01.08.2003 р. направленого позивачу, підприємство визнало факт наявності заборгованості перед позивачем за період з листопада 1998 р. по липень 1999 р. на загальну суму 2 919,40 грн. (т. 1 а.с. 98).

При цьому встановлено, що відповідно до листа Державної податкової адміністрації у м. Києві від 22.01.2004 р. № 32\Б19-106 позивачу була надана інформація, що ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки»подавалась  в ф.8ДР до податкової інспекції по ідентифікаційному номеру позивача ОСОБА_1 такі відомості про суми виплачених доходів:

1 квартал 1998 р. –0 грн.; 2 квартал 1998р. –0 грн.; 3 квартал 1998р. –69 грн. 45 коп.; 4 квартал 1998р. –0 грн.; 1 квартал 1999р. –1190 грн.; 2 квартал 1999р. –0 грн.; 3 квартал 1999р. –0 грн.; 4 квартал 1999р. –230 грн.; 1 квартал 2000р. –0 грн.; 2 квартал 2000р. –0 грн.; 3 квартал 2000р. –0 грн. (т. 1 а.с. 108).

Також встановлено, що відповідно до листа Територіальної державної інспекції праці у м. Києві від 21.08.2004 р. направленого як відповідь на адресу ОСОБА_1, перевірка додержання законодавства про працю на ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки» проводилась по наданій адміністрацією документації за час діяльності підприємства з грудня 2003 р. Іншу документацію керівник підприємства не надав, посилаючись на її відсутність. При цьому зазначено, що в ході перевірки виявлені порушення чинного трудового законодавства, про усунення яких директору ДП ОСОБА_2 видано відповідний припис та відносно нього складено адміністративний протокол за ознаками ч. 1 ст. 41 КпАП України (т. 1 а.с. 111).

Встановлено, що відповідно до листа Міністерства промилової політики України Департамент оборонно-промислового комплексу від 10.11.2004 р. позивача ОСОБА_1 було повідомлено, що питання ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати на ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки»знаходиться на постійному контролі в міністерстві, а також, що неодноразовими листами директора підприємства було зобовязано вжити заходів для прискорення розрахунків з колишніми працівниками підприємства та ліквідувати заборгованість з виплати заробітної плати у термін, визначений Указом Президента України від 25.05.2004 р. № 576\2004 «Про невідкладні заходи щодо завершення погашення заборгованості із виплати заробітної плати», - до 01 грудня 2004 р. (т. 1 а.с. 112).            

Також встановлено, що відповідно до листа від 21.12.2004 р. за № 20\7-1-276 Міністерство промислової політики України вказує, що заборгованість з виплати заробітної плати на ДП  «Конструкторське бюро спеціальної техніки» була утворена в період 1996-2000 років та становить 82,4 тис.грн. (т. 1 а.с. 123).

Таким чином судом встановлено, що за відповідачем ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки»утворилась заборгованість по виплаті заробітної плати, в тому числі, і перед позивачем ОСОБА_1, при цьому встановлено, що до звільнення позивача нарахування та виплата заробітної плати майже не проводилась, бухгалтерська звітність за період роботи позивача на підприємстві відповідачем до податкових органів не здавалась, бухгалтерська документація на підприємстві за цей період взагалі відсутня. А тому, за таких обставин, суд не приймає до уваги часткове визнання відповідачем ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки»позовних вимог на загальну суму 24 223.46 грн., у звязку з тим, що висновки останнього щодо розрахунку цієї суми не підтверджуються належними доказами (бухгалтерськими даними) та жодним доказом не спростовують розрахунків позивача.    

При цьому, суд також не бере до уваги посилання представника відповідача ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки», що підприємство останні роки перед звільненням позивача практично не працювало, як і сам позивач, а тому йому не нараховувалась заробітна плата, оскільки в підтвердження даного посилання та на вимогу суду, відповідачем не було надано жодних доказів та навіть усних пояснень з цього приводу.

          Одночасно судом встановлено, що відповідно до Наказу Міністерства промислової політики України «Мінпромполітики України»від 28.10.2005 р. за № 405, було створено  у встановленому діючим законодавством порядку Державне підприємство «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»шляхом реорганізації (злиття) Державного підприємства «Науково-технічний «Артилерійсько-стрілецького озброєння» і Державного підприємства  «Конструкторське бюро спеціальної техніки». Відповідно до п. 3 вказаного Наказу зазначено –припинити діяльність ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки»шляхом злиття  у ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»(т. 1 а.с. 381).

          При цьому встановлено, що ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»зареєстровано  в Єдиному державному реєстрі  юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців 21.03.2006 р. (номер запису 10731210000009071).

          Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті  передання всього свого майна, прав та обов’язків  іншим юридичним особам –правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації, а  тому ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», яке створено шляхом злиття ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки»та ДП «Науково-технічний «Артилерійсько-стрілецького озброєння»є правонаступником, якому окрім майна та прав, були передані обв’язки, зокрема обов’язок ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»виплатити в зазначені законом строки заробітну плату, вихідну допомогу та компенсації та невикористану відпустку позивачу (т. 1 а.с. 381).

          Таким чином заробітна плата за період з 01 січня 1998 р. по 31.10.2010 р. з урахуванням середньомісячної заробітної плати в розмірі 396 грн. 66 коп. та подальшим зростом мінімальної заробітної плати, в порядку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації  втрати частини заробітної плати  у зв’язку з порушенням термінів її виплати  в порядку обчислення, відповідно до Положення  Про порядок компенсації  працівникам втрати частини заробітної плати  у зв’язку з порушенням  термінів її виплати, затвердженим  постановою КМ України «Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати  частини заробітної плати  у зв’язку з порушенням термінів її виплати»від 20.12.1997 р. № 1427 з подальшими змінами, складає з урахуванням індексації –144049,17 грн. Суд приймає до уваги методику розрахунку заборгованості по заробітній платі, наданої позивачем, оскільки розрахунок виконаний вірно, з урахуванням коефіцієнтів та періодів нарахування та належними доказами в порядку ст.. 60 ЦПК України не спростований відповідачами.

Крім того, з відповідача ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»також підлягає стягненню на користь позивача сума вихідної допомоги в розмірі 2430 грн.

Також відповідно до положень ст. 83 КЗпП України, ст. 24 ЗУ «Про відпустки»та п. 23 Постанови № 13 від 24.12.1999 р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд вважає за необхідним стягнути з відповідача ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» на користь позивача суму компенсації невикористаної відпустки в розмірі 3 406 грн. 74 коп. враховуючи порядок обчислення згідно п. 7 Постанови КМ України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати»№ 100 від 08.02.1995 р.    

          З урахуванням вищевикладеного та досліджених матеріалів справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач на підставі ст. 60 ЦПК України обґрунтував позовні вимоги, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому вони підлягають задоволенню.

          При цьому суд вважає за необхідним поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений ним строк звернення до суду з вказаним позовом, оскільки як встановлено в судовому засіданні та відповідно до наданих позивачем письмових доказів, останній вперше звернувся з позовом щодо порушення відповідачем його права на розрахунок при звільненні у серпні 2003 р. (т. 3 а.с. 179, 180, 181, 182)

          Згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону,  на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат,  з  другої  сторони  стягуються  судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

           На підставі викладено, керуючись ст.ст. 44, 47, 83, 94, 116, 117, 228, 233 КЗпП України, ст. 104 ЦК України, ст. 24 ЗУ «Про відпустки», Постановою № 13 від 24.12.1999 р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Постанови КМ України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати»№ 100 від 08.02.1995 р., ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 88, 179, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:          

Позов ОСОБА_1 до Міністерства промислової політики України, Державного підприємства «Конструкторське бюро Спеціальної техніки», Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»про стягнення розрахунку на день звільнення, стягнення грошових сум за затримку розрахунку при звільненні, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням строків її виплати –задовольнити.

          Стягнути з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 1998 р. по 31 жовтня 2010 р. в розмірі 149 885 (сто сорок дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 91 коп.  

          Стягнути з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»на користь держави судовий збір в розмірі 1 498 грн. 85 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього –1 618 (одна тисяча шістсот вісімнадцять) грн. 85 коп.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до Святошинського районного суду м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії рішення.      

   Суддя: