Судове рішення #13995137

          

                                                                                                                        Справа № 1519/2 –2293/10

 З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 січня 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси

у складі головуючого: судді Бобуйок І.А.

при секретарі –Орзіх Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа –Малиновський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою про визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1, а також зобов’язати органи Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області зняти відповідача з реєстраційного обліку. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивачка зазначила, що 27.10.2006 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивачка придбала в відповідача зазначену квартиру, відповідач зобов’язався знятись з реєстраційного обліку в термін до 30.11.2006 року. Проте відповідачем вказане зобов’язання виконане не було. Оскільки розрахунок експлуатаційних платежів і платежів за комунальні послуги здійснюється, за загальним правилом, виходячи із кількості зареєстрованих за адресою квартири осіб, позивачка змушена сплачувати ці платежі за себе та відповідача, чим факт реєстрації сторонньої особи створює перешкоди в здійсненні її права власності відносно зазначеної квартири. Також реєстрація відповідача за вказаною адресою створює перешкоди в розпорядженні цією квартирою.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання не з’явився, неодноразово сповіщався належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, у зв’язку з неявкою відповідача, відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень від позивачки, ухвалив слухати справу у порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.10.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований за номером № 5357, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Право власності позивачки на вказану квартиру було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 9).

Відповідно до п. 5 договору купівлі-продажу ОСОБА_2 зобов’язався знятись з реєстраційного обліку в термін до 30.11.2006 року (а.с. 8). Проте відповідач, ОСОБА_2 на час розгляду справи досі зареєстрований у належній позивачці квартирі, про що свідчить довідка з місця проживання про склад сім’ї і прописку (а.с. 12).

Відповідно до пояснень позивачки та акту, складеного сусідами від 15.11.2010 року ОСОБА_2 не проживає за адресою реєстрації.

Оскільки розрахунок експлуатаційних платежів і платежів за комунальні послуги здійснюється, за загальним правилом, виходячи із кількості зареєстрованих за адресою квартири осіб, позивачка змушена сплачувати ці платежі за себе та відповідача ОСОБА_2, чим факт реєстрації сторонньої особи створює перешкоди в здійсненні права власності позивачки відносно належної їй квартири. Також суд враховує, що реєстрація відповідача за вказаною адресою власника квартири створює перешкоди в здійсненні права розпорядження цією квартирою.

         Відповідно до змісту ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про припинення дії, яка порушує право.

         Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст.ст. 317, 319 ЦК України власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Таким чином, зняття з реєстраційного обліку є наслідком задоволення вимоги позивачки про усунення перешкод в користуванні її власністю.

Відповідно до ст. 310 ЦК України фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, реєстрація –це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою. Згідно зі ст. 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Відповідач обрав інше місце проживання, а тому повинен бути згідно зі ст. 6 Закону зареєстрований за своїм місцем проживання. В зв’язку з тим, що відповідач добровільно не вчинив дії щодо зняття з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, чим порушується право власності позивачки, суд задовольняє позовну вимогу щодо визнання відповідача таким, що втратив право користування належною позивачці квартирою.

Стосовно вимог позивачки в частині зобов’язання Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області зняти відповідача з реєстраційного обліку за вказаною адресою, суд відмовляє на підставі наступного.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Враховуючи, що третя особа –Малиновський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області є суб’єктом владних повноважень, суд вважає зазначену вище вимогу позивача такою, що підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Згідно ст. 16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Суд, у зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивачки, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Керуючись ст.ст. 29, 310, 317, 379, 391 ЦК України, ст. ст. 6, 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”,  ст.ст. 1, 3, 10, 60, 61, 74, 169, 208, 209, 212, 213-215, 224-225 ЦПК України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа –Малиновський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку –задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.                                                           

                                                     С У Д Д Я:                                       І.А. Бобуйок

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація