Справа  №  2-81/11                                                   

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року                                 Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі: головуючого –судді –Семенової Л.М.;

при секретарі –Озьоркіній О.В.,

за участю: позивача –ОСОБА_1,

представника позивача –ОСОБА_2,

відповідача –ОСОБА_3,

представника відповідача –ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області та ОСОБА_5 про визнання права власності на будівельні матеріали,

В С Т А Н О В И В:

          10 червня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом,  в якому просить визнати за нею право власності на будівельні матеріали з яких побудований житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який не ведений в експлуатацію.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка  посилається на те, що вона з 1974 року зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_5. 6 серпня 1992 року рішенням Воскресенської селищної ради народних депутатів Жовтневого району Миколаївської області відповідачу була виділена земельна ділянка, площею 0,10 га. по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку. В кінці 1992 року позивачка та відповідач припинили шлюбні відносини, та почали мешкати окремо. В 1994 році шлюб між ними був розірваний, діти залишилися мешкати з нею. Оскільки сім’я свого житла не мала, позивачкою було прийнято рішення будувати будинок, яке було погоджено з відповідачем. Крім того відповідно рішення загальноколгоспного збору «Шлях до нового життя»Жовтневого району Миколаївської області ОСОБА_5 була виділена земельна ділянка по АДРЕСА_2 для будівництва житлового будинку. Після розірвання шлюбу вона з відповідачем усно домовилася про те, що їй виділяється земельна ділянка по АДРЕСА_1 під будівництво будинку, а ОСОБА_5 земельна ділянка по вул. Лісна в с. Воскресенськ Жовтневого району Миколаївської області    

Починаючи з 1995 року по листопад 2007 року за свої власні кошти, а також за кошти своїх батьків на вказаній земельній ділянці позивачка побудувала спірний будинок, загальною площею 92,5 кв. м., житлова площа становить 62,0 кв.м. . До будинку проведені всі необхідні комунікації, позивачко оплачуються комунальні витрати.     

Відповідно висновку судово-будівельної експертизи Миколаївського відділення Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз  403 від 04.02.2010 року, будинок придатний для проживання, будівництво закінчено.   

Оскільки відповідно рішення селищної ради вказана земельна ділянка була виділена відповідачу, вона не має можливості в передбаченому законом порядку ввести спірний будинок в експлуатацію та оформити на себе, або на її батьків, які приймали участь в будівництві будинку правовстановлюючі документи. На підставі викладеного, вона змушена звернутися до суду з позовом про визнання за нею право власності на будівельні матеріали, та просить його задовольнити.

          Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнила заявлені позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на будівельні матеріали з  яких побудований не введений в експлуатацію житловий будинок АДРЕСА_1. Суду пояснила, що вона перебувала з відповідачем ОСОБА_5 в зареєстрованому шлюбі з 1974 року по 1994 рік. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 рішенням Воскресенської селищної ради народних депутатів Жовтневого району біла виділена відповідачеві ОСОБА_5 під будівництво будинку.   Після розлучення, позивачкою було прийнято рішення будувати будинок. Будівництво було розпочато  в 1994 році, а закінчено в 1996 році, з підведенням до нього всіх комунікацій. Житловий будинок був збудований за кошти позивачки та її батька –ОСОБА_8, саме він в 1992 році отримав в Воскресенській селищній раді Жовтневого району будівельний паспорт та дозвіл на виконання будівельних робіт. На сьогоднішній день в будинку проживають: ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та вона. Позивачка зверталася до органів самоврядування про надання дозволу на введення в експлуатацію спірного житлового будинку, однак їй було відмовлено, оскільки земельна ділянка під будівництво виділялася ОСОБА_5 Тому вона змушена звернутися до суду з вказаними позовними вимогами, щоб в подальшому мати змогу звернутися до Вокресенської селищної ради Жовтневого району із заявою про виділення їй земельної ділянки, на якій розташована будівля, після чого вона буде мати змогу зареєструвати її та ввести в експлуатацію.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, та суду пояснив, що будинок по АДРЕСА_1 був збудований в період шлюбу, а тому являється спільно нажитим майном. Виходячи з цього йому та позивачці належить право власності на ? частину спірного будинку. Відповідно наданих суду пояснень та письмового заперечення (а.с. 117)він з ОСОБА_1 перебував в зареєстрованому шлюбі з 1976 року по 1993 рік. В період шлюбу між ним та  колгоспом «Шлях до нового життя»був укладений договір про те, що він поставляє будівельний ліс, бензин, а колгосп виділяє йому та його співучасникам поставки матеріалів чотири ділянки під будівництво будинків. Тому 30 вересня 1992 року їм були виділені чотири ділянки № 4, 6, 8, 10 по вул. Лісна в с. Воскресенськ Жовтневого району Миколаївської області. Земельна ділянка по вул. Лісна № 4  це кутова ділянка, що примикає до вул. Комсомольській. Вона була засаджена деревами полосою 10 метрів, шириною та довжиною 60 метрів повздовж вул. Комсомольській. За дозволом голови селищної ради Реметько А.З. відповідачем була вироблена вказана посадка для збільшення полощи земельної ділянки з 0,1 га. до 0,15 га. Однак в подальшому Воскресенська селищна рада розвернула земельні ділянки на вул. Комсомольську, таким чином, що ділянка по АДРЕСА_1. Будівництво будинку почалося до офіційного виділення земельної ділянки, в першу чергу був збудований госп. блок та гараж, на цьому будівництво завершилося в 1993 році. ОСОБА_1 в цей період була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3, де по сьогодні і зареєстрована. Цей будинок був придбаний в 1990 році за їх спільні кошти та оформлений на ОСОБА_8 За взаємною згодою після розлучення він переїхав жити в квартиру  ОСОБА_8, а останній в будинок по АДРЕСА_1. У квітні 1994 року він познайомився з ОСОБА_13 та переїхав до неї жити, де проживав до 01 жовтня 2010 року. На даний час, маючи свій будинок, він змушений орендувати квартиру.

В 1995 році в будинку де мешкала позивачка по АДРЕСА_3 сталася пожежа, тому будівельні матеріали які вказані позивачкою в позові, придбані за її кошти, а також за кошти її батьків  були використані на ремонт будинку після пожежі. Будівельні матеріали на житловий будинок АДРЕСА_1 були куплені за його власні кошти, частина надіслана з м. Сургута разом з будівельним лісом. В 1993 році в селищній раді саме він отримав дозвіл на виконання будівельних робіт. На теперішній час будинок в БТІ не зареєстрований та на земельну ділянку не оформлений державний акт, оскільки не має всіх необхідних для оформлення документів.

          Представник відповідача –Воскресенської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області –в судовому засіданні пояснила, що позивачка та ОСОБА_5 почали проживати на території Воскресенської селищної ради Жовтневого району з 1991 року по АДРЕСА_3. По проханню колгоспу «Шлях до нового життя» в 1992 році рішенням Воскресенської селищної ради народних депутатів відповідачеві була виділена земельна ділянка для будівництва будинку по АДРЕСА_1. Того ж року він взяв вказане рішення в селищній раді, але на теперішній час житловий будинок не ведений в експлуатацію. Земельна  ділянка  розташована під будинком надавалася в користування  ОСОБА_5 йому ж нанавався дозвіл на будівництво та будівельний паспорт.            

Представник третьої особи –Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації до суду не з,явився, направивши листа про слухання справи за відсутністю представника, в з,язку з відсутністю інвентарної справи за вказаною адресою  реєстрацїї права на будь яке майно.

Третя особа –інспекція державного архівно-будівельного контролю  свого працівника до суду не направила про причини не повідомила, про дату та час слухання справи повідомлена належним чином.

          Вислухав пояснення позивачки, відповідачів, свідків  ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_15,  ОСОБА_16,  представників третіх осіб, дослідивши письмові докази, які представлені сторонами, судом встановлено, що  відповідно до  копії довідки про укладання шлюбу від 07.05.2010 року та свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.06.1976 року по 13.01.1994 року (а.с. 51).

          Відповідачеві ОСОБА_5 06 серпня 1992 року була виділена земельна ділянка для будівництва будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення Воскресенської селищної ради народних депутатів Жовтневого району Миколаївської області (а.с. 4-5). Крім цього на підставі рішення зборів колгоспу «Шлях до нового життя»було винесено рішення про виділення земельної ділянки відповідачеві про АДРЕСА_2 на підставі договору про взаємну поставку матеріалів, що підтверджується ви копією виписки з протоколу № 2 від 01.06.1991 року (а.с. 3).           

          Будівельний паспорт селищною радою був виданий в 1998 році на забудовника, а саме на ОСОБА_5 (а.с. 7). Дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до будівельного паспорту також видавався на відповідача (а.с. 8-9).

          Відповідно рішення Воскресенської селищної ради Жовтневого району від 10.01.2005 року щодо  переоформлення право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на позивачку, ОСОБА_1 було відмовлено, в зв’язку з відсутністю згоди між нею та відповідачем з цього приводу (а.с. 6).

          В спірному житловому будинку проживають позивачка, та їх з відповідачем спільні діти ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_3 та онука ОСОБА_5, що підтверджується довідкою Воскресенської селищної ради Жовтневого району № 1146 від 15.10.2009 року в (а.с. 21).

          Згідно договорів страхування будівель та рухомого майна, а також страхових свідоцтв  житловий будинок з 2005 по 2008 рік страхувався позивачкою та ОСОБА_8 –її батьком  (а.с. 50) в НАСК «Оранта»(а.с. 35-43).Крім того земельний податок оплачувався також ОСОБА_8 відповідно копій на прийом податкових платежів (а.с. 44-46).  

          Надані позивачкою копії рахунків та квитанцій (а.с. 26-34, 137-162) та копії замовлень на установку метало пластикових вікон (а.с. 65-67, 163) свідчать про вартість будівельних матеріалів.

          Як встановлено з показань свідків ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 будівництвом будинку по АДРЕСА_1 займався ОСОБА_8, але за чиї саме кошти були придбані будівельні матеріали їм не відомо.

          Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використанні в процесі цього будівництва (створення майна –до завершення  будівництва (створення майна).

          Відповідно до пояснень позивачки даних в судовому засіданні, будівництво  житлового будинку АДРЕСА_1 в 1996 році завершено, до нього проведено всі комунікації, та він може бути введений в експлуатацію. Цей факт також підтверджується висновками спеціаліста № 403 від 04.02.2010 року та № 1165 від 18.03.2010 року (л.д. 13, 62), поясненнями відповідача та показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_3

          Крім того як встановлено в судовому засіданні ні одна із сторін не зверталася до Державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки саме на нього покладено обов’язок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 25.03.1993 року № 225 «Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль».   

          Враховуючи що право власності на будівельні матеріали може бути визнання судом за особою яка здійснює його створення, тобто за ОСОБА_1 до моменту виготовлення об’єкту (житлового будинку), який може визнаватися як нова річ, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивачки.

          Крім того,   зважуючи на те, що   відповідно до норм Конституції України та ЦПК України кожна особа має право звернутися за захистом свого порушеного права  до суду,  яке підлягає захисту у спосіб визначений законом.  В данному  випадку Законом  не  передбачено  вказаного позивачкою способу захисту її права.

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази їх сукупності, суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області та ОСОБА_5 про визнання права власності на будівельні матеріали слід відмовити.

          Керуючись  ст. ст. 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області та ОСОБА_5 про визнання права власності на будівельні матеріали з яких побудовано житловий будинок АДРЕСА_1 - відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

                                Суддя                                                          Л.М.Семенова