ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/634/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
при секретарі судового засідання Коваленко М.В.
за участі представника позивача Снісаренко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Закат КС»про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
06 січня 2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Закат КС» (код ЄДРПОУ 34823156) на користь держави суму податкового боргу в розмірі 2377грн. 97коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий борг ТОВ «Закат КС» виник у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань по винесеним Лівобною МДПІ у м.Дніпропетровську податковим повідомлення – рішенням від 09.04.2008р. №0033221505/0, від 29.05.2008р. №0010821501/0, від 03.04.2009р. №0002351501/0, від 27.02.2009р. №0001631501/0.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила задовольнити позов за викладених у ньому підстав.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечень проти адміністративного позову суду не надав. Однак, на адресу суду повернулося повідомлення з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».
Частиною 1 ст.18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Всупереч вимогам ч.1 ст.19 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська здійснено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Закат КС» з питань дотримання чинного податкового законодавства України.
За результатами перевірки відповідача податковим органом складено:
- Акт №2119/15-1/34823156 від 25.03.2008р., якому встановлено, що ТОВ «Закат КС» не подавало декларації з податку на прибуток до податкового органу за одинадцять місяців 2007 року (при граничному строку подання до 20.12.2007р.) та за 2007 рік (при граничному строку подання до 11.02.2008р.), в порушення вимог абз.3 пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ЗУ №2182 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та абз.2 п.16.4 ст.16 ЗУ №334/94-ВР від 28.12.1994р. «Про оподаткування прибутку підприємства».
На підставі акту №2119/15-1/34823156 від 25.03.2008р. було винесено податкове повідомлення – рішення №0033221505 від 09.04.2008р., яким визначено суму штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 340грн., але з наявністю у підприємства переплати на суму 1грн. 03коп., сума податкового боргу склала 338грн. 97коп. Зазначене податкове повідомлення – рішення було направлено поштовим відправленням на адресу відповідача та вручено керівнику підприємства під підпис.
- Акт №3530/15-2/34823156 від 20.05.2008р., яким встановлено, що ТОВ «Закат КС» не подавало до податкового органу декларації ПДВ за лютий 2008р. (при граничному строку подання до 20.03.2008р.), березень 2008р. (при граничному строку подання до 21.04.2008р.), в порушення абз.а пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ЗУ №2182 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На підставі акту №3530/15-2/34823156 від 20.05.2008р. було винесено податкове повідомлення – рішення №0010821501/0 від 29.05.2008р., яким визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 340грн., але з наявністю у підприємства переплати на суму 1грн., сума податкового боргу склала 339грн. Зазначене податкове повідомлення – рішення було направлено поштовим відправленням на адресу відповідача та вручено керівнику підприємства під підпис.
- Акт №1054/15-2/34823156 від 19.02.2009р., в якому встановлено, що ТОВ «Закат КС» не подавало до податкового органу декларації ПДВ за квітень – грудень 2008р., в порушення абз.а пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ЗУ №2182 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На підставі акту 1054/15-2/34823156 від 19.02.2009р. було винесено податкове повідомлення – рішення №0002351501/0 від 03.04.2009р., яким визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 1530грн. Зазначене податкове повідомлення – рішення було направлено поштовим відправленням на адресу відповідача та вручено керівнику підприємства під підпис.
- Акт №1389/15-2/34823156 від 19.02.2009р., в якому встановлено, що ТОВ «Закат КС» протягом двадцяти послідовних податкових місяців не подавало до полаткового органу податкові декларації з ПДВ, що свідчить про відсутність податкових поставок.
Правовідносини сторін щодо сплати загальнообов’язкових податків і зборів на момент виникнення податкового боргу відповідача регулювалися нормами Закону України № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства».
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Оскільки п.п. «г» п9.8 ЗУ від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачалось, що реєстрацій платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбудеться, якщо особа, зареєстрована як платник податку на додану вартість, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом двадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподаткованих поставок протягом такого періоду, Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська 22.12.2008р. було анульовано реєстраційне свідоцтво ТОВ «Закат КС», підприємство виключено з Реєстру платників податку на додану вартість, пор що був складений акт №298.
На підставі акту №1389/15-2/34823156 від 19.02.2009р. було винесено податкове повідомлення – рішення №0001631501/0 від 27.02.2009р., яким визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 170грн. Зазначене податкове повідомлення – рішення було направлено поштовим відправленням на адресу відповідача та вручено керівнику підприємства під підпис.
На підставі ст.6 ЗУ №2182 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська на адресу відповідача було надіслано першу та другу податкову вимогу від 16.05.2008р. №1/576 та від 24.06.2008р. №2/769, які було вручено керівнику підприємства під підпис.
Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: свідоцтво про державну реєстрацію, витяг з ЄДР, довідка з ЄДР, довідка про взяття на облік платника податків від 28.09.2010р., довідка про розрахунки з бюджетом по податку на прибуток станом на 05.11.2010р., довідка про розрахунки з бюджетом по податку на додану вартість на 05.11.2010р., акт №2119/15-1/34823156 від 25.03.2008р., податкове повідомлення – рішення №0033221505 від 09.04.2008р., акт №3530/15-2/34823156 від 20.05.2008р., податкове повідомлення – рішення №0010821501/0 від 29.05.2008р., акт №1054/15-2/34823156 від 19.02.2009р., податкове повідомлення – рішення №0002351501/0 від 03.04.2009р., акт №1389/15-2/34823156 від 19.02.2009р., податкове повідомлення – рішення №0001631501/0 від 27.02.2009р., лист від 03.02.2009р., реєстри відправленої кореспонденції, корінець першої податкової вимоги від 16.05.2008р. №1/576, корінець другої податкової вимоги від 24.06.2008р. №2/769, довідка про подання останньої податкової звітності ТОВ «Закат КС».
Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.9 ЗУ «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов’язкових платежів) були зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Як передбачалось пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – ЗУ 2181-ІІІ), платник податків самостійно обчислював суму податкового зобов'язання, яку зазначав у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважалось узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не могло бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляв помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків мав право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
У разі коли сума податкового зобов'язання розраховувалося контролюючим органом, відповідно до ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі ЗУ №2181), то такий контролюючий орган надсилав платнику податків податкове повідомлення - рішення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважалося узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього Закону. Абз.3 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ передбачалося, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп."а"-"в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків був зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинав процедуру апеляційного узгодження.
У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ вказувалося, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
За таких підстав, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження заборгованості відповідача, позивач діяв у межах чинного податкового законодавства України, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Лівобережної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Закат КС» про стягнення податкового боргу – задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Закат КС» податкову заборгованість:
- з податку на додану вартість в розмірі 2039 (дві тисячі тридцять дев’ять)грн. зарахувати на р/р 31116029700006, код платежу 14010100, одержувач ДКУ Індустріального району, код ЄДРПОУ 24232376, банк одержувача ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012;
- з податку на прибуток в розмірі 338 (триста тридцять вісім)грн. 97коп. зарахувати на р/р 31114009700006, код платежу 11021000, одержувач ДКУ Індустріального району, код ЄДРПОУ 24232376, банк одержувача ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 14.03.2011р.
Суддя
Є.О. Жукова