ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/2696/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
судді Ількова В.В.
судді Павловського Д.П.
при секретарі судового засідання Коваленко М.В.
за участю представника заявника Петрашку О.О.
за участю представника відповідача Голуба О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Синельниківської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до державного міжрайонного підприємства водопровідно –каналізаційного господарства «Дніпро –Західний Донбас»про стягнення податкової заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
03 березня 2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в порядку ст.183? Кодексу адміністративного судочинства України, надійшло подання Синельниківської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому заявник просить стягнути заборгованість з державного міжрайонного підприємства водопровідно – каналізаційного господарства «Дніпро – Західний Донбас» (код ЄДРПОУ 03564045) у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 110509грн., з рахунків державного міжрайонного підприємства водопровідно – каналізаційного господарства «Дніпро – Західний Донбас» в обслуговуючих банках, та за рахунок готівки, що належить державному міжрайонному підприємству водопровідно – каналізаційного господарства «Дніпро – Західний Донбас».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2011р. було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 04.03.2011р. о 10год. 00хв.
Згідно ч.3 ст.35 КАС України повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.
Представники сторін 03.03.2011р. були повідомлені телефонограмами, а 04.03.2011р. ними були отримані нарочно судові повістки про виклик у судове засідання, яке відбудеться 04.03.2011р. о 10год. 00хв., що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, суд вважає, що виклик до суду здійснений належним чином та у строк, достатній для прибуття до суду представників сторін.
04.03.2011р. до початку судового розгляду адміністративної справи представник відповідача подав через канцелярію клопотання про колегіальний розгляд справи. В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про розгляд даного подання колегіально, мотивуючи його складністю зазначеної справи.
Представник заявника заперечував проти заявленого клопотання, посилаючись на невідкладність вирішення даного подання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. клопотання представника відповідача було задоволено, та призначена колегія у складі трьох суддів в порядку, передбаченому ст.15 - 1 КАС України.
В судовому засіданні представник заявника вимоги подання підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, зазначаючи, що підставою для звернення до суду з даним поданням стало виникнення у державного міжрайонного підприємства водопровідно – каналізаційного господарства «Дніпро – Західний Донбас» податкового боргу з податку на додану вартість з 03.03.2011р. в розмірі 110509грн.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, мотивуючи свою позицію тим, що зазначені вимоги подання вже виконані відповідачем, тобто сума податкової заборгованості сплачена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.02.2011р. №7307 на суму 50000грн. та №7309 на суму 60509грн., які знаходяться в матеріалах справи, а також зазначив, що позивач не має права застосувати до відповідача норми Податкового кодексу України щодо зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, оскільки закон не має зворотної дії в часі.
Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах подання: довідка з ЄДРПОУ, статут ДМПВКГ «Дніпро – Західний Донбас», довідка про взяття на облік платника податків від 15.03.2007р. №49, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.11.2004р., довідка про наявність розрахункових рахунків, довідка про стан розрахунків з бюджетом, корінці першої та другої податкової вимоги від 12.10.2001р. та від 05.12.2001р., декларація з ПДВ від 21.02.2011р., довідка про погашення грошових зобов’язань по ПДВ за період 01.02.11р. по 02.03.11р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне.
Податковий борг відповідача виник в 2001році, першу податкову вимогу №1/6 від 12.10.2001р. вручено заступнику головного бухгалтера 18.10.2001р. та другу податкову вимогу №2/101 від 05.12.2001р. вручено 11.12.2001р.
Податковий борг відповідача до цього часу не переривався.
Також, судом було встановлено, що сума недоїмки відповідача із сплати податкової заборгованості з ПДВ станом на 03.03.2011р. становить 2501903грн. 08коп.
21.02.2011р. відповідачем, на виконання вимог ст.203 Податкового кодексу України, до податкового органу була подана декларація №9000656072 з податку на додану вартість за січень 2011р. із самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання в розмірі 110509грн.
Зазначене у декларації №9000656072 з податку на додану вартість за січень 2011р. податкове зобов’язання було сплачене відповідачем 28.02.2011р. в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.02.2011р. №7307 на суму 50000грн. та №7309 на суму 60509грн.
28.02.2011р., на виконання п.87.9 ст.87 ПК України, Синельниківською ОДПІ у Дніпропетровській області податкове зобов’язання, сплачене відповідачем 28.02.2011р. на суму 110509грн. з метою погашення податкового зобов’язання з податку на додану вартість за січень 2011року, було зараховано на погашення поточного податкового боргу з податку на додану вартість (згідно з черговістю його виникнення), який утворився ще в 2001році, а не на погашення податкового зобов’язання відповідача за січень 2011року, що потягнуло за собою утворення податкового боргу відповідача з податку на додану вартість за січень 2011року у сумі 110509грн .
Таким чином, матеріалами справи спростовуються посилання відповідача на відсутність у останнього податкового боргу з податку на додану вартість, оскільки відповідач зобов’язаний був сплатити задекларовану суму зобов’язання з ПДВ за січень 2011р. не пізніше 02.03.2011р. включно, і зазначена сплата не викликала б виникнення у нього податкового боргу за січень 2011р. лише за умови попереднього погашення відповідачем суми поточного податкового боргу з податку на додану вартість (згідно з черговістю його виникнення), який утворився починаючи з 2001 року.
Враховуючи той факт, що сплачена відповідачем задекларована сума зобов’язання з ПДВ за січень 2011р. була зарахована заявником в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, моментом виникнення права на звернення із даним поданням став момент встановлення Синельниківською ОДПІ у Дніпропетровській області обставин виникнення податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, а саме – 03.03.2011р. з 09год.00хв.
Правовідносини сторін щодо сплати загальнообов’язкових податків і зборів на момент виникнення податкового боргу відповідача з податку на додану вартість у 2001 році регулювалися згідно з нормами Закону України № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – ЗУ № 2181-III), який втратив чинність з 01.01.2011р.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п.16.3.3. п.16.3 ст.16 ЗУ № 2181-III при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначалася з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашався частково, сплачувався разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначалися окремо. Платіжні документи, які не містили окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймалися до виконання.
Частиною 2 п.п.16.3.3. п.16.3 ст.16 зазначеного вище закону визначалося, що, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Відповідно до вимог п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, органи державної податкової служби зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу України» до функцій державних податкових інспекцій належить звернення до суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.7 ст.183? КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше, ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.
Лист ВАС України від 02.02.2011р. №149/11/13-11 роз’яснює кореспонденцію норми абз. 1 п.95.3 ст.95 ПК України із п.3 ч.1 ст.183? КАС України, в Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення за рахунок майна; процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платників може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку ст.183? КАС України. І лише рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу рахунок майна платника податків виноситься за результатами розгляду відповідного позову податкового органу і не може бути ухвалене в порядку ст.183??КАС України.
Відповідно п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків становить процедуру стягнення коштів за податковим боргом, а тому не суперечить змісту ст.183? КАС України, і може бути ініційоване шляхом внесення подання в порядку цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.20 ПК України право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму такого боргу або його частини, встановлене п.20.1.18 цієї статті, належить зокрема заступникам начальників державних податкових інспекцій.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність у позивача права щодо застосування до відповідача норм Податкового кодексу України з огляду на те, що закон не має зворотної дії в часі виходячи з наступного. Відповідачем самостійно було визначено податкове зобов’язання та спрямовано його на погашення податкового зобов’язання з податку на додану вартість за січень 2011р., а не на погашення заборгованості за попередній час, яка виникла у відповідача починаючи з 2001 року. Крім того, в запереченнях проти подання по справі № 2а/0470/2696/11 відповідач самостійно зазначив, що податкове зобов’язання, визначене ним в декларації за січень 2011 р., було сплачено відповідно до положень Податкового кодексу України.
Зважаючи, що податковий борг відповідача виник 03.03.2011р., а з 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р №2755-VI, податковий орган мав право керувався нормами відповідного ПК України, а саме вимогами п.87.9 ст.87 зазначеного кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, встановлено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Зазначене вище виключає поширення цього конституційного принципу на закони та інші нормативно - правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно - правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно - правовому акті.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку що Синельниківська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області, зараховуючи кошти, що сплатив відповідач згідно з декларацією з ПДВ за січень 2011р., в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, діяла правомірно та в межах чинного законодавства України, а тому подання Синельниківської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до державного міжрайонного підприємства водопровідно – каналізаційного господарства «Дніпро – Західний Донбас» про стягнення податкової заборгованості підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст.158–163, 183? Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Подання Синельниківської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до державного міжрайонного підприємства водопровідно – каналізаційного господарства «Дніпро – Західний Донбас» про стягнення податкової заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з державного міжрайонного підприємства водопровідно – каналізаційного господарства «Дніпро – Західний Донбас» (код ЄДРПОУ 03564045) заборгованість з податку на додану вартість в сумі 110509грн., з рахунків державного міжрайонного підприємства водопровідно – каналізаційного господарства «Дніпро – Західний Донбас» в обслуговуючих банках, та за рахунок готівки, що належить державному міжрайонному підприємству водопровідно – каналізаційного господарства «Дніпро – Західний Донбас».
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Є.О. Жукова