Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1745/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Скріпніка А.І.
при секретарі Чумаріній Д.В.
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Скріпніка А.І., при секретарі: Чумаріній Д.В., за участю представників позивача: Вієт О.М., Салової О.І., Чеверда Г.О., Должикової Г.В. – згідно довіреності; представника відповідача: Долгих Н.Д. – згідно довіреності; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства „АРК – 96” до державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 126 452,40 грн.,
ВСТАНОВИВ:
01 лютого 2011 року закрите акціонерне товариство „АРК – 96” звернулося до суду із вищевказаним позовом.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначило, що у період з 18.10.2010 року державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області проведена планова перевірка закритого акціонерного товариства „АРК – 96” з питання дотримання суб’єктом господарювання державної дисципліни цін при формуванні, встановлені та застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 та за результатами перевірки складений акт від 27.10.2010 року № 745. У додатках до позовної заяви вбачається рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 440 від 03 листопада 2010 року. Рішення виконкому Донецької міської ради від 10.11.2006 року № 6/27 „Про затвердження тарифів на послуги за містом будинків, споруд і при будинкових територій”. Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області вирішила вилучити у закритого акціонерного товариства „АРК – 96” у доход бюджету безпідставно отриману суму виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 126,452,40 грн.
Позивач не погоджується з рішенням відповідача, вважає його незаконним та таким що підлягає скасуванню, тому що згідно листа управління житлового господарства № 05/1-1287 від 11.12.2008 року були надані роз’яснення, що в статтю витрат „Інші витрати” вивіз великогабаритного сміття не включено, що було включено в рішення Донецької міської ради № 19/12 від 20.05.2008 року „Про затвердження норм накопичення твердих побутових відходів для об’єктів житлової забудови, громадського, адміністративного та культурно-побутового призначення м. Донецька. У зв’язку з цим, позивач просив скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 440 від 03.11.2010 року Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Проблемою даного спору є правомірність застосування позивачем тарифів на послуги з вивезення, прийому та розміщення твердих побутових відходів.
Суд погоджується із посиланням відповідача на приписи Закону України "Про ціни і ціноутворення", Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Наказу № 383/239/131 від 27.10.1997 року Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України «Про затвердження Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами», Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерства фінансів України N 298/519 від 03.12.2001 року «Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами».
Відповідно до статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" № 507-ХІІ від 3 грудня 1990 року та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 на Державну інспекцію з контролю за цінами покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Відповідно до п.3.8. Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами» та згідно наданих повноважень, державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачено.
Згідно п.1.4 зазначеної Інструкції, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:
нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;
застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;
застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;
застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни;
завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;
включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;
включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);
застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;
застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;
застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Проте, у той же час суд вважає доречним звернути увагу відповідача на наступне.
Рішенням Донецької міської ради № 6/27 від 10.11.2006 року встановлені тарифи на на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Дані затверджені тарифи використовувались закритим акціонерним товариством „АРК-96” при розрахунку вартості наданих послуг за період з 01.12.2006 року.
Відповідно до п.3 даного рішення, нарахування населенню плати за прибирання, вивіз та знищення твердих побутових відходів не входить у тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.
Згідно п. 4 рішення Донецької міської ради № 19/12 від 20.05.2008 року „Про затвердження норм накопичення твердих побутових відходів для об’єктів житлової забудови, громадського, адміністративного та культурно-побутового призначення м. Донецька, опале листя не входить в норму нокопичення твердих побутових відходів, тобто позивачем в послуги з утримання будинків і прибудинкових територій в розділ «Інші витрати» включено вивезення опалого листя, а не змету та великогабаритних відходів.
Суд не приймає посилання позивача на лист управління житлового господарства Донецької міської ради № 05/1-13 від 11.01.2007 року, згідно якому, зокрема, в перелік витрат (додатку № 3 п.17 «Інші витрати»), входять витрати на вивезення змету та великогабаритних відходів, оскільки відповідно до листа управління житлового господарства Донецької міської ради № 05/1-128 К від 11.12.2008 року розшифровку «Інші витрати» викладено у наступній редакції: «вивезення змету (листя) з прибудинкової території».
Відповідно до п. 2 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (надалі - Закон № 280), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленному порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Згідно п. 1 ст. 73 Закону № 280 акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями.
Таким чином, враховуючи той факт, що рішеннями Донецької міської ради № 6/27 від 10.11.2010 року та № 19/12 від 20.05.2008 року встановлені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкової території, вимоги відповідача про застосування позивачем інших тарифів та проведення відповідних перерахунків є такими, що суперечать п. 2 ст. 28, п. 1 ст. 73 Закону № 280.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Таким чином, у даному випадку відповідач діяв всупереч Закону та за межами повноважень, наданих йому чинним законодавством України.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні закритого акціонерного товариства „АРК – 96” до державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 126 452,40 грн. - задовольнити.
Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 440 від 30.11.2010 року в частині застосування фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін у сумі 126 452,40 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства „АРК – 96” судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
Вступну та резолютивну частину постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 17 березня 2011 року у присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлений 21 березня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скріпнік А.І.