Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2866/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Скріпніка А.І.
при секретарі Чумаріній Д.В.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Скріпніка А.І.,
при секретарі Чумаріній Д,В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про скасування вимоги,
В С Т А Н О В И В:
22 лютого 2011 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області від 01.02.2011 року № Ф-128/1 про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 878,35 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що при прийнятті даної вимоги відповідачем не враховано те, що позивач є застрахованою у Пенсійному фонді України особою не тільки як суб’єкт підприємницької діяльності, а і як найманий працівник, що працює на підприємстві, яке сплачує страхові внески з його заробітної плати.
Позивач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заперечення проти адміністративного позову. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено наступне.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку і як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області.
01 лютого 2011 року органом Пенсійного фонду України прийнято вимогу № Ф-128/1 про сплату боргу в сумі 878,35 грн.
Розрахунок суми боргу проведено по страховим внескам фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, яка обрала особливий спосіб оподаткування, відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».Правом на узгодження вимоги з органом Пенсійного фонду України позивач не скористався, до відповідного органу державної виконавчої служби орган Пенсійного фонду України у встановленому законом порядку вимогу не подавав.
Так, відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
До членів сімей фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 6 ст. 20 вказаного Закону, яка регулює питання обчислення та сплати страхових внесків, визначено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для таких страхувальників, як позивач, є квартал.
Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції: «Фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески». Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.
До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Позивач як фізична особа – підприємець страхові внески до Пенсійного фонду України обчислив та сплатив у фіксованому розмірі, проте з 17 липня 2010 року – з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI порядок обчислення страхових внесків змінився і їх сплата вже не повинна була відбуватися з фіксованого розміру.
Зміни, що відбулися в законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, позивачем враховані не були, що призвело до заниження суми страхових внесків.
У зв’язку з наведеним органом Пенсійного фонду України фізичній особі - підприємцю і було донараховано страхові внески, і складено вимогу про сплату боргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 вказаного Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Правом на узгодження вимоги з органом Пенсійного фонду України позивач не скористався.
Порядок формування вимоги визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.
Відповідно до п.п. 2.1.3 п.2.1 вказаної Інструкції платниками страхових внесків є фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому силі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Згідно з пп. 8.2 п. 8 вказаної Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
У цьому випадку вимога надсилається щомісяця протягом п’яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Таким чином, відповідно до наведених вимог законодавства, органом Пенсійного фонду України на підставі даних особового рахунка платника на всю суму боргу, яка виникла станом на 01 лютого 2011 року, правомірно сформовано вимогу.
Законодавство не містить обмежень щодо формування вимоги в залежності від тих чи інших обставин, а чітко визначає, що за наявності недоїмки зі сплати страхових внесків вимога формується щомісяця на всю суму боргу, що і було дотримано органом Пенсійного фонду України.
Суб’єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача.
Посилання позивача на неправомірне застосування відповідачем закону в часі є неприйнятним виходячи з того, що на час обчислення та сплати за відповідний базовий звітний період страхових внесків, що відбувається в порядку, встановленому ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», діяла нова редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» вказаного Закону, яка підлягала застосуванню і правомірно застосована органом Пенсійного фонду України.
Посилання позивача на Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» є також неприйнятним, оскільки він до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167, 186, 254 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про скасування вимоги – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скріпнік А.І.