Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2629/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Скріпніка А.І.
при секретарі Чумаріній Д.В.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скріпніка А.І. при секретарі Чумаріній Д.В.; за участю представника позивача: Шукост О.П. – згідно довіреності; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 295,69 грн.,
В С Т А Н О В И В:
17 лютого 2011 року Макіївський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 295,69 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 на підставі заяви призначено допомогу по безробіттю з 16.10.2007 року. За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним Макіївським міським центром зайнятості встановлено, що відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серіяНОМЕР_2, – 28.03.2003 проведено реєстраційну дію про включення відомостей про фізичну особу – підприємця, 28.03.2003 року проведено реєстраційну дію. З 11.12.2007 року ОСОБА_2 був знятий з обліку у зв’язку з поданням письмової заяви від 10.12.2007 року про відмову від послуг служби зайнятості. Так, на момент звернення до центру зайнятості та в період отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа - підприємець.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності представник відповідача не надавав.
Відповідно до витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.08.2010 року, адреса фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 визначена наступним чином: АДРЕСА_1, тобто як і було зазначено позивачем у позовній заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 09 жовтня 2007 року ОСОБА_2 звернувся до Макіївського міського центру зайнятості із заявою про вирішення питання про працевлаштування та надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.
За результатами проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, було встановлено, що ОСОБА_2 на період з 16.10.2007 року був зареєстрований як фізична особа - підприємець.
Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець 28.03.2003 року, номер запису 2 273 017 0000 008167, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі – Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Відповідач своєчасно не подав до центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він був зареєстрований як фізична особа - підприємець.
Внаслідок цього йому зайве сплачено допомогу по безробіттю з 16.10.2007 року по 10.12.2007 року в сумі 295,69 грн.
Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Макіївського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 295,69 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Макіївського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (розрахунковий рахунок 37179300901064 ГДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 13543682) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 295 (двісті дев’яносто п’ять) грн. 69 (шістдесят дев’ять) коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 11 березня 2011 року.
Повний текст виготовлено 16 березня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Скріпнік А.І.