Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2357/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Скріпніка А.І.
при секретарі Чумаріній Д.В.
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Скріпніка А.І., при секретарі: Чумаріній Д.В., за участю представника позивача: Шеремет Г.А. – згідно довіреності; представника відповідача: Долгих Н.Д. – згідно довіреності; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального автотранспортного підприємства № 052810 до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, третя особа: Краматорська міська рада про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 89 від 24 березня 2010 року,
ВСТАНОВИВ:
11 лютого 2011 року комунальне автотранспортне підприємство № 052810 звернулося до суду із вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у січні 2011 року комунальним автотранспортним підприємством № 052810 було отримано пакет документів із Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою від Державної інспекції з контролю за цінами у Донецькій області до КАТП № 052810. У додатках до позовної заяви вбачається рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 89 від 24 березня 2010 року. Рішення виконкому Краматорської міської ради від 17.09.2008 року № 491 „Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 25.04.2008 року № 217 „Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих і рідких побутових відходів та затвердження норм їх накопичення. Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області вирішила вилучити у комунального автотранспортного підприємства № 052810 у доход бюджету безпідставно отриману суму виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 138350,08 грн., а також штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки 276700,16 грн. Загальна сума економічних санкцій складає 415050,24 грн.
Позивач не погоджується з рішенням відповідача, вважає його незаконним та таким що підлягає скасуванню, тому що згідно з п.5 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” у разі зміни вартості житлово - комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів. Тарифи на послуги з визнання та розміщення твердих побутових відходів були введені з 01.12.2009 року на підставі рішення виконкому Краматорської міської ради № 730 від 04.11.2009 року. Дане рішення містить точну дату введення у дію нових тарифів (з 01.12.2009 року), а також п.2 скасовує діючі раніше тарифи. Офіціальна інформація для введення нових тарифів була опублікована у газеті „Краматорська правда” № 46 від 18.11.2009 року. Також рішенням Краматорської міської ради № 730 від 04.11.2009 року були скасовані рішення виконкому Краматорської міської ради від 17.09.2008 року № 491 „Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 25.04.2008 року № 217 „Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих і рідких побутових відходів та затвердження норм їх накопичення”. У зв’язку з цим, позивач просив скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 89 від 24.03.2010 року Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області.
Під час судового засідання представником позивача уточнено позовні вимоги у зв’язку із частковою сплатою позивачем економічних санкцій у розмірі 4 512,93 грн. На підставі зазначеного, представник позивача просив суд частково скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 89 від 24.03.2010 року в частині застосування фінансових санкцій у сумі 410 537,31 грн. Даний факт не заперечувався у судовому засіданні представником відповідача.
Під час розгляду справи представник позивача наполягав на задоволенні своїх уточнених позовних вимог, з чим не погоджувався представник відповідача.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Оскільки належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з’явився і не повідомив про причини неявки.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Проблемою даного спору є правомірність застосування позивачем тарифів на послуги з вивезення, прийому та розміщення твердих побутових відходів.
Суд погоджується із посиланням відповідача на приписи Закону України "Про ціни і ціноутворення", Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Наказу № 383/239/131 від 27.10.1997 року Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України «Про затвердження Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами», Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерства фінансів України N 298/519 від 03.12.2001 року «Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами».
Відповідно до статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" № 507-ХІІ від 3 грудня 1990 року та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 на Державну інспекцію з контролю за цінами покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Відповідно до п.3.8. Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами» та згідно наданих повноважень, державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачено.
Згідно п.1.4 зазначеної Інструкції, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:
нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;
застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;
застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;
застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни;
завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;
включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;
включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);
застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;
застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;
застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Проте, у той же час суд вважає доречним звернути увагу відповідача на наступне.
Рішенням виконкому Краматорської міської ради № 730 від 04.11.2009 року встановлені тарифи на тарифів на послуги з вивезення, прийому та розміщення твердих побутових відходів. Дані затверджені тарифи використовувались комунальним автотранспортним підприємством № 052810 при розрахунку вартості наданих послуг за період з 01.12.2009 року.
Відповідно до п. 2 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (надалі - Закон № 280), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленному порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Згідно п. 1 ст. 73 Закону № 280 акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями.
Таким чином, враховуючи той факт, що рішення виконкому Краматорської міської ради № 730 від 04.11.2009 року встановлені тарифи на тарифів на послуги з вивезення, прийому та розміщення твердих побутових відходів не скасовано в установленому законом порядку, вимоги відповідача про застосування позивачем інших тарифів та проведення відповідних перерахунків є такими, що суперечать п. 2 ст. 28, п. 1 ст. 73 Закону № 280.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Таким чином, у даному випадку відповідач діяв всупереч Закону та за межами повноважень, наданих йому чинним законодавством України.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги комунального автотранспортного підприємства № 052810 до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, третя особа: Краматорська міська рада про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 89 від 24 березня 2010 року - задовольнити.
Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 89 від 24.03.2010 року в частині застосування фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін у сумі 410 537,31 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального автотранспортного підприємства № 052810 судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
Вступну та резолютивну частину постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 11 березня 2011 року у присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлений 16 березня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скріпнік А.І.