ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-431/10/1770

18 січня 2011 року  17год. 15хв.  м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представники позивача:  Караваєв І.І., Хуторна С.Л.,

представник відповідача:  Бойчук В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод"      

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції 

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Зірненський спиртовий завод" звернулося з адміністративним позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2009р. №0000402342/0 про визначення податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у загальній сумі 54600,00грн., у т.ч.: 416615,00грн. – за основним платежем, та податкового повідомлення-рішення від 15.07.2009р. №0000412342/0 про визначення податкового зобов’язання за платежем акцизний збір у загальній сумі 2967385,00грн., у т.ч.: 1648547,00грн. – за основним платежем, 1318838,00грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, на підставі якого було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об’єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, суперечать вимогам чинного законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю та пояснили суду, що оспорювані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта позапланової виїзної перевірки від 26.06.2009р. №39/2300375036, в якому зроблено висновки про незаконну реалізацію ДП "Зірненський спиртовий завод" спирту етилового ректифікованого вищої очистки без відображення даної господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку, що призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на доданку вартість та акцизного збору. Такі висновки є безпідставними та незаконними, оскільки податковим органом в акті перевірки не наведено доказів реалізації (відвантаження) товару, а в основу нарахування податкових зобов’язань покладено показання свідків та письмові пояснення працівників підприємства. Податкові інспектори-ревізори не досліджували рух спирту по підприємству за період, охоплений перевіркою, та зробили висновок про реалізацію без співставлення кількості спирту, яка відображена в бухгалтерському обліку, та фактичної його кількості. Податковим органом не взято до уваги той факт, що на підприємстві відбувалося внутрішнє переміщення спирту в межах підприємства. Вказали, що вироком Рівненського міського суду від 25.02.2010р. завідуючого спиртобазою ДП "Зірненський спиртовий завод" ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч.4 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, зокрема за розтрату шляхом зловживання службовим становищем державного майна, вчинену в великих розмірах, а саме спирту етилового ректифікованого вищої очистки. Тобто, мав місце факт розтрати майна службовою особою, а не незаконна реалізація спирту підприємством. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 26.06.2009р. №39/23/00375036 про результати позапланової виїзної перевірки ДП "Зірненський спиртовий завод" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.04.2009р., в якому зроблено висновки про порушення позивачем, зокрема, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість в перевіреному періоді на загальну суму 416615,00грн., та ч.3 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», внаслідок чого підприємством було занижено акцизний збір на загальну суму 1648547,00грн. Такі висновки були зроблені у зв’язку з встановленням факту відвантаження ДП "Зірненський спиртовий завод" у квітні 2009 року спирту етилового ректифікованого вищої очистки в кількості 7667,66 дал.б.с. на суму 2083073,00грн. та невідображення цієї господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку підприємства. При цьому, такі обставини податковим органом встановлено на підставі матеріалів, наданих слідчим відділом УСБУ в Рівненській області та постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 27.05.2009р. у справі №4-1148/09. Відвантаження спирту підтверджується показаннями свідків, висновком експертизи, протоколами за результатами оперативно-розшукових заходів.  Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору; або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції). Таким чином, Костопільською МДПІ правомірно визначено ДП "Зірненський спиртовий завод" податкові зобов’язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 54600,00грн. та за платежем акцизний збір у загальній сумі 2967385,00грн. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією 26.06.2009р. було складено акт №39/23/00375036 (а.а.с.11-33), у якому зафіксовано порушення:

- пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 416615,00грн., у т.ч. за квітень 2009р. на суму 416615,00грн.;

- ч.3 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.1992р. №18-92 із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено акцизний збір на суму 1648547,00грн., у т.ч. за квітень 2009р. на суму 1648547,00грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення від 15.07.2009р. №0000402342/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 541600грн., у т.ч.: 416615,00грн. - за основним платежем, 124985,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення від 15.07.2009р. №0000412342/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем акцизний збір на загальну суму 2967385,00грн., у т.ч.: 1648547,00грн. – за основним платежем, 1318838,00грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (а.а.с.9-10).

Висновки податкового органу у акті перевірки від 26.06.2009р. №39/23/00375036 базуються на підставі матеріалів, наданих слідчим відділом УСБУ в Рівненській області та постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 27.05.2009р. у справі №4-1148/09. Зокрема, як зазначено в акті перевірки, 8 квітня 2009 року із спиртобази ДП "Зірненський спиртовий завод" у с.Яринівка, вул. Лісова, 1, було здійснено вивіз 32700 л спирту етилового ректифікованого вищої очистки сідловим тягачем марки «DAF», д.н.з.АІ3324СВ, з автомобільним напівпричепом, д.н.з АІ8995ХТ, 14 квітня 2009 року із цієї ж спиртобази здійснено вивіз 43976,6 л спирту етилового ректифікованого вищої очистки вантажним автомобілем марки «DAF», д.н.з. ВК8155АО, та сідловим тягачем марки «МАЗ», д.н.з.НОМЕР_2, з напівпричепом-цистерною, д.н.з. НОМЕР_1. Позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували здійснення вказаних господарських операцій. За інформацією РУ ДСАТ ДПА України в Рівненській області ціна спирту етилового ректифікованого вищої очистки на ДП "Зірненський спиртовий завод" у квітні 2009 року становила 68,00грн. за 1 дал.б.с.

Враховуючи викладене, Костопільською МДПІ зроблено висновок про відвантаження позивачем у квітні 2009 року спирту етилового ректифікованого вищої очистки в кількості 7667,66 дал.б.с. на суму 2083073,00грн. (56,67грн.(вартість 1 дал.б.с. без ПДВ та АЗ)*7666,66 дал.б.с.+1648547,00грн. акцизного збору) та невідображення цієї господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку підприємства, наслідком чого стало заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість та акцизного збору в обумовлених сумах.

Суд на погоджується з висновками податкового органу, зважаючи на таке.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення та існування спірних правовідносин (далі – Закон №168/97-ВР), об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

При цьому пунктом 1.4 статті1 Закону №168/97-ВР передбачено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно з пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.1992р. N18-92, чинного на момент виникнення та існування спірних правовідносин (далі – Декрет N18-92), об'єктом оподаткування є: а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини; б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників; в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Згідно з положеннями ст.4 Декрету N18-92 датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору; або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

За змістом Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.2994р. №334/94-ВР під реалізацією розуміється господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права власності на продукцію (роботи, послуги) іншому суб’єкту підприємницької діяльності в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов’язань.

Таким чином, обов’язок суб’єкта господарювання зі сплати податку на додану вартість та акцизного збору виникає за господарськими операціями, наслідком яких є передача контрагенту права власності на продукцію (роботи, послуги).

В акті перевірки від 26.06.2009р. №39/23/00375036 податковим органом не зазначено та у ході судового розгляду справи не надано жодних доказів (договорів, актів передачі продукції, документів, які б свідчили про здійснення передоплати тощо) реалізації (відвантаження) ДП "Зірненський спиртовий завод" спирту іншим суб’єктам господарювання.

З акта інвентаризації від 16.04.2009р. №4 по спиртобазі ДП "Зірненський спиртовий завод" (с.Яринівка Костопілського р-ну, вул.Лісова,1) вбачається, що інвентаризаційною комісією, у складі якої перебували також посадові особи податкового органу та УСБУ в Рівненській області, встановлено недостачу спиртопродуктів в межах норм природного убутку (а.с.98).

Відповідно до п.1.7, п.2.3.2, п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N327 від 10.08.2005р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за N925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства, необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо суб'єкта господарювання.

Всупереч цьому, акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне рішення, містить припущення щодо реалізації позивачем 7667,66 дал.б.с. спирту етилового ректифікованого вищої очистки та щодо ціни такої реалізації.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону №168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п.«а» ст.4 Декрету N18-92 акцизний збір обчислюється за ставками у процентах до обороту з продажу, зокрема товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору.

Відповідач у ході проведення перевірки позивача визначив об'єкт та базу оподаткування податком на додану вартість та акцизним збором з джерел інших, ніж звітність або первинні документи.

Такий спосіб визначення суми податкових зобов'язань, згідно з пп.4.3.1. п.4.3. ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III, чинного на момент існування спірних правовідносин, (далі - Закон №2181-III), є методикою непрямих методів. Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін платнику податку, в силу вимог пп.1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР, також здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Порядок та підстави визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами встановлено п.4.3 ст.4 Закону №2181-III. При цьому, пп.4.3.5 вказаної статті передбачає, що передумовою для застосування непрямих методів є рішення про застосування непрямих методів, яке приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Разом з тим, судом встановлено, що рішення про застосування непрямих методів для визначення суми податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість та акцизного збору не приймалося.

Відповідно до ст.70 КАС України докази повинні бути належними та допустимими. Дані органу досудового слідства, отримані у ході розслідування кримінальної справи, не є належними доказами в розумінні вказаної статті КАС України. Вказане справедливо також зважаючи на те, що з вироку Рівненського міського суду від 25.02.2010р. у кримінальній справі №1-143/10 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України вбачається, що вказана особа визнана винною та засуджена за вчинення обумовлених злочинів (а.а.с.86-88). При цьому, згідно з фабулою обвинувачення ОСОБА_4, будучи службовою особою – завідуючим спиртобази ДП "Зірненський спиртовий завод", зловживаючи своїм службовим становищем, з метою заволодіння спиртом етиловим ректифікованим вищої очистки, виробленим ДП "Зірненський спиртовий завод", дозволив в’їзд на територію спиртобази ДП "Зірненський спиртовий завод" у с.Яринівка Костопільського р-ну Рівненської області,вул.Лісова,1, о 13год. 22хв. вантажного автомобіля марки «МАЗ», д.н.з.НОМЕР_2, з напівпричепом-цистерною, д.н.з.НОМЕР_1. У період з 14год. 24хв. до 15год. 19хв. 14 квітня 2009 року з ємкостей спиртосховища працівниками спиртобази в присутності ОСОБА_4 та за його вказівкою було залито 24051,6 л спирту етилового ректифікованого вищої очистки, виробленого ДП "Зірненський спиртовий завод", у напівпричеп-цистерну, д.н.з. НОМЕР_1. Після цього о 17год. 26хв. ОСОБА_4 дозволив вивезення з території спиртобази 24051,6 л спирту етилового ректифікованого вищої очистки на суму 163550,88грн. вказаним вантажним автомобілем марки «МАЗ» з напівпричепом-цистерною, без будь-яких товарно-супровідних документів на вказаний спирт. Також, 14 квітня 2009 року, перебуваючи у вищевказаний проміжок часу на території спиртобази, ОСОБА_4 особисто вивіз за її межі 239,1 л спирту етилового ректифікованого вищої очистки, виробленого ДП "Зірненський спиртовий завод", на суму 1625,88грн. власним легковим автомобілем марки «MERSEDES-BENS ME-320”, д.н.з. НОМЕР_3, без будь-яких товарно-супровідних документів.

Таким чином, вироком Рівненського міського суду, який набрав законної сили, встановлено факт розтрати спирту, виробленого ДП "Зірненський спиртовий завод", у великих розмірах, шляхом зловживання завідуючим спиртобази ОСОБА_4 службовим становищем, що також суперечить висновку податкового органу про незаконну реалізацію позивачем спирту поза бухгалтерським та податковим обліком.

В силу ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

При цьому, згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Костопільською МДПІ не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 15.07.2009р. №0000402342/0, від 15.07.2009р. №0000412342/0, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями  160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.   

Скасувати податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 15.07.2009р.  №0000402342/0 та від 15.07.2009р. №0000412342/0.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                     Дудар О.М.

.