Справа №  22-ц-231/2011  

Категорія  44       

Головуючий у 1 інстанції  Антоняк Т.М.  

Суддя-доповідач  Ясеновенко Л.В.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

          головуючої                    Ясеновенко Л.В.,          

          суддів:                    Проскурніцького П.І., Девляшевського В.А.,

          секретаря                    Вінтоняк О.І.,

          з участю                    ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його представника,

          адвоката                    ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 8 листопада 2010 року,-

в с т а н о в и л а:

          Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 8 листопада 2010 року позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні залишена без розгляду.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 8 листопада 2010 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні.

Постановлено припинити право ОСОБА_3 на ј частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2 загальною площею 32,2 кв.м., жилою площею 15,6 кв.м.

Постановлено також сплатити ОСОБА_3 з депозитного рахунку ринкову вартість його частки в сумі 31987,03 грн., внесеній ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 31,2 кв.м. та жилою площею 15,6 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 250 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 42,82 грн. судового збору.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначає, що 8 листопада 2010 року він подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відсутністю з поважних причин його

представника, однак суд розглянув справу без їх участі. Судом також безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

          ОСОБА_3 також вказує на те, що задовольняючи позов ОСОБА_2, суд не врахував положень ч.4 ст. 365 ЦК України про те, що право особи на частку у спільному майні може бути припинено, якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та не дав оцінки тій обставині, що іншого житла у нього немає.

Посилаючись на вищенаведені обставини, просить  рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

          В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

          ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу не визнали.           

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником ѕ частин, а ОСОБА_3 - ј частини квартири АДРЕСА_2. Зазначена квартира є однокімнатною, загальною площею 31,2 кв.м. та житловою площею 15,6 кв.м.

Встановлено, що ОСОБА_2 проживає у спірній квартирі та оплачує житлово-комунальні послуги, що підтверджено поданими нею копіями квитанцій.

ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 16 квітня 1999 року госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду, належала ј частина квартири загальною площею 71,2 кв.м. по АДРЕСА_3. 23 січня 2003 року ОСОБА_3 подарував належну йому частку квартири своєму синові.

Також встановлено, що відповідач був прописаний,  фактично проживав та проживає в даний час у квартирі по АДРЕСА_3, що підтверджено копією паспорта, копіями виписок з історії його хвороби, копією індивідуальної програми реабілітації інваліда, у яких зазначена його адреса проживання по АДРЕСА_3.

Згідно звіту про оцінку майна від 28.05.2009 року вартість спірної квартири становить 127948,10 грн. Вартість частки відповідача була внесена на депозит суду.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 317  ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 8 листопада 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді:                                                                                                    Л.В. Ясеновенко П.І. Проскурніцький

                                                                                                    В.А. Девляшевський