Справа №  22-ц-88/2011  

Категорія  5       

Головуючий у 1 інстанції  Лицур І.М.  

Суддя-доповідач  Ясеновенко Л.В.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

          головуючої                    Ясеновенко Л.В.,          

          суддів:                    Беркій О.Ю., Девляшевського В.А.,

          секретаря                    Вінтоняк О.І.,

          з участю                    сторін,

                    адвокатів:                    ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частину домоволодіння, визнання недійсними заповіту та договору дарування за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Долинського районного суду від 22 листопада 2010 року,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Долинського районного суду від 22 листопада 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частину домоволодіння, визнання недійсними заповіту та договору дарування.

У апеляційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначають, що після смерті матері вони фактично прийняли спадщину шляхом користування частиною житлового будинку та господарських споруд, однак не оформили спадщину в установленому законом порядку.

Суд відмовив у задоволенні позову, не витребувавши першого примірника заповіту їх батька та безпідставно відмовивши у призначенні повторної почеркознавчої експертизи.

На думку апелянтів суд не дав належної оцінки поясненням свідків про те, що ОСОБА_5 проживав з батьками у їх будинку і продовжував там проживати після смерті матері, таким чином фактично прийняв спадщину.

Посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

          В судовому засіданні ОСОБА_5, ОСОБА_4 та їх представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх представник апеляційну скаргу не визнали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що домоволодіння по АДРЕСА_1 належало на праві власності ОСОБА_9, який 28.12.1989 року заповів усе належне йому майно своїй дочці ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер і 17.10.1997 року ОСОБА_7 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірне домоволодіння.

Після смерті 09.01.2009 року ОСОБА_7 домоволодіння по АДРЕСА_1 успадкував її чоловік ОСОБА_6, який 03.08.2009 року подарував домоволодіння своєму синові ОСОБА_8

З копії будинкової книги вбачається, що в будинку АДРЕСА_1  з 1998 року прописані тільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 постійно проживали у спірному будинку, а ОСОБА_6 проживає у ньому і по даний час.

Також встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 після смерті у 1995 році їх матері не звертались в нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини. Не заявляли вони  протягом чотирнадцяти років і будь-яких вимог про свої права на спадкове майно.

Згідно висновку №1734 від 19.10.2010 року судової почеркознавчої експертизи, проведеної за клопотанням позивачів, підписи від імені ОСОБА_9, розташовані після слова «підпис» на зворотній стороні оригіналу другого примірника заповіту, укладеного від імені ОСОБА_9 28.12.1989 року, а також у графі «розписка про одержання оформленого документу» напроти нотаріальної дії №1860 в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Долинської державної нотаріальної контори на 1989-1990 роки виконані самим ОСОБА_9.

При таких обставинах справи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності і обґрунтованості рішення суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 317  ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити, а рішення Долинського районного суду від 22 листопада 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді:                                                                                                    Л.В. Ясеновенко О.Ю. Беркій

                                                                                                    В.А. Девляшевський