УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-22403/11
Справа № 22ц-22403/11 Головуючий в суді першої
Категорія № 46 (4) інстанції – Бондарєва О.І.
Доповідач – Савіна Г.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Савіної Г.О.,
суддів – Турік В.П., Братіщевої Л.А.,
при секретарі – Євтодій К.С.,
за участю – позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 1973 року перебувала з відповідачем у шлюбі, який розірвано у 2008 році. Під час шлюбу опікувалася хворими батьками відповідача та своєю матір’ю. У теперішній час є пенсіонеркою та щомісячно отримує пенсію за віком в сумі 769,23 грн., яка є недостатньою для проживання, так як оплачує комунальні платежі, часто хворіє. Оскільки вона потребує матеріальної допомоги та вважає, що відповідач має можливість надавати їй таку допомогу, просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів.
Під час розгляду справи позивач змінила розмір аліментів та просила стягнути на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку, пенсії) відповідача.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, стягнуто з ОСОБА_3 на її користь та на її утримання аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів (заробітної плати та пенсії) починаючи з 13 жовтня 2010 року до зміни матеріального положення сторін.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та стягнення з нього на користь позивача аліментів у розмірі 1/6 частки всіх видів його доходів, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, на його думку, суд дійшов помилкового висновку щодо його можливості надавати матеріальну допомогу в розмірі, стягнутому судом, не врахував стан його здоров’я та те, що він допомагає їхній доньці, також сплачує комунальні платежі та купує ліки.
Крім того, судом при ухваленні рішення застосовано ч.4 ст. 76 СК України, в той час як ця норма матеріального права не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 17 листопада 1973 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 23 вересня 2008 року. Позивач ОСОБА_2 являється пенсіонеркою, розмір отримуваної нею пенсії за віком становить 769,23 грн., що є недостатнім для проживання, оскільки не забезпечує її прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідач, як пенсіонер отримує пенсію в сумі 2 500 грн. працює, отримуючи заробітну плату в розмірі 4 600 грн., тому суд дійшов висновку, про можливість відповідача надавати позивачу матеріальну допомогу у вигляді аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів (заробітної плати та пенсії).
При ухваленні рішення суд першої інстанції керувався ч.ч. 1,2 ст. 75, ч.1 ст. 76, ч.4 ст. 76 СК України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що відповідач повинен матеріально підтримувати позивача, яка потребує матеріальної допомоги, матеріальне положення відповідача свідчить, що він може надавати матеріальну допомогу колишній дружині.
Однак з висновком суду щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача та щодо застосування до спірних правовідносин ч.4 ст. 76 СК України, колегія суддів погодитися не може, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Частиною з вказаної статті визначено, що непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом 1,2 чи 3 групи.
Згідно ч.1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що розмір аліментів, визначений судом може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану. Норма ж ч.4 ст. 76 СК України, передбачає право на аліменти того, хто є працездатним та потребує матеріальної допомоги.
Оскільки позивач є непрацездатною, так як досягла пенсійного віку за законом, тому посилання суду на ч.4 ст. 76 СК України є помилковим та таким, що підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення.
Відповідно до ч.4 ст. 75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Однак закон не передбачає урівняння матеріального стану дружини та чоловіка.
Та обставина, що позивач протягом 2003 – 2005 років опікувалася за хворими батьками відповідача та своєю матір’ю не є підставою для стягнення аліментів на її користь у розмірі, який визначила позивач та з яким погодився суд.
Суд при порівнянні матеріального становища сторін, вірно вказав розмір пенсії позивача (769,23 грн.), однак безпідставно завищив розміри пенсії та заробітної плати, отримуваних відповідачем : 2 500 грн., 4 600 грн., відповідно в той час як згідно довідок розмір пенсії становить 2 398, 93 грн. заробітної плати за мінусом податків та обов’язкових платежів 3 843, 85 грн. (а.с. 7, 25).
При визначенні розміру аліментів суд врахував стан здоров’я позивача та відповідача, однак не врахував, що відповідач несе основний, більший матеріальний тягар по утриманню 4-х кімнатної квартири, співвласниками якої є позивач, він та їх повнолітня донька, в якій мешкає одна позивач та особисто сплачує лише за електроенергію, газ, водопостачання.
Ця обставина не спростовувалася позивачем в судовому засіданні та підтвердила факт належності їй на праві приватної власності спадкового майна – квартири в м. Києві, і підтвердила факт відсутності доказів її стверджень, що відповідач здає в оренду належну йому на праві приватної власності 1/4 частину нежилого приміщення в м. Запоріжжя і отримує орендну плату.
Частиною 3 ст. 80 СК України передбачено, що розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Судом першої інстанції обґрунтовано враховано стан здоров’я сторін. Питання ж щодо можливості позивача утримання від повнолітньої доньки не вирішувалося. В судовому засіданні встановлено, що сторони мають спільну повнолітню доньку, однак, як стверджували відповідач та позивач, кожен із них надають дочці окрему матеріальну допомогу у зв’язку зі скрутним її матеріальним положенням.
Проте колегія суддів вважає, що при визначенні розміру аліментів необхідно також врахувати можливість одержання утримання позивачем від повнолітньої доньки.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України – зміні в частині розміру стягнутих з відповідача на користь позивача аліментів зі зменшенням цього розміру з 1/4 до 1/6 частини всіх видів доходу (заробітку, пенсії) відповідача.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст.309, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2011 року змінити, зменшивши розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 1/4 до 1/6 частини всіх видів його доходу (заробітку, пенсії).
Виключити з мотивувальної частини посилання на ч. 4 ст. 76 Сімейного Кодексу України.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий : Г.О.Савіна
Судді: В.П.Турік
Л.А.Братіщева