ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 р.  Справа № 2а/0470/1207/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В.  

при секретаріБіленькій О.Ю.

за участю:

представників позивача

представників відповідача

представника третьої особи   Мазур-Каскевича В.Г., Вергуна С.І.

Горбачевської Л.П., Рикова І.М.,

Романюк В.М.

Мазур-Каскевича В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в до комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради про стягнення заборгованості у сумі 300311,48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кіровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради, третя особа: Територіальне управління  Державної інспекції з енергозбереження, про стягнення заборгованості зі сплати коштів, отриманих внаслідок застосування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 300311,48 гривень.

Прокурор в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст.ст. 35, 38 КАС України, 28.02.2011р. надав до суду клопотання про проведення судового засідання без його участі.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що за результатами комплексної перевірки раціонального використання відповідачем паливно-енергетичних ресурсів було виявлено нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, за що до відповідача були застосовані економічні заходи у загальній сумі 300311,48 грн., які є не сплаченими до Державного бюджету, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник третьої особи в судовому засідання підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, надав письмові пояснення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши  пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян, визначає, як базовий, Закон України "Про енергозбереження".

Зі змісту статті 26 цього Закону вбачається, що контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України, при цьому державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

Постановою Кабінету Міністрів України №699 від 02.09.1993р. "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" (далі – постанова КМУ № 699) встановлено, що Державна інспекція з енергозбереження здійснює державний контроль за раціональним та ефективним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами.

Відповідно до п. 1, 3 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 29.06.2000р. "Питання Державної інспекції з енергозбереження", Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) і підпорядковується йому, та виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів.

Згідно з Положенням про територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної інспекції з енергозбереження № 211 від 08.10.2007р., ТУ ДІ з енергозбереження по Дніпропетровській області є структурною одиницею урядового органу державного управління – Державної інспекції з енергозбереження, яке у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження.

Згідно з "Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження", затвердженого постановою КМУ від 29.06.2000р. № 1039, Інспекція у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження (п.3). Інспекція має право, зокрема: складати протоколи, акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання паливно-енергетичних ресурсів; застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання (п.4 Положення № 1039).

Відповідно до пункту 4 "Положення про територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області", затверджене Державною інспекцією з енергозбереження від 08.10.2007р. №211, територіальне управління інспекції має право складати акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання, споживання паливно-енергетичних ресурсів; застосовувати до підприємств, установ та організацій підвищену плату за неефективне (нераціональне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, відповідно до діючого законодавства України та нормативно-правових актів.

Згідно з п. 1-2 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження № 64 від 04.08.2000р. відповідно до Закону України "Про енергозбереження" цей Порядок установлює механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження (далі - Інспекція) перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях (далі - підприємства) незалежно від форми власності та підпорядкованості. Планові перевірки підприємств здійснюються за річним графіком перевірок, який затверджується на наступний рік начальником Інспекції - головним державним інспектором з енергозбереження до 1 грудня поточного року. Планова перевірка підприємства проводиться не частіше ніж один раз на рік.

Пунктами 5-6 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження № 64 від 04.08.2000р. встановлено, що перевірки підприємств проводяться державними інспекторами з енергозбереження (далі - інспектори). При здійсненні перевірки інспектори повинні мати службове посвідчення, доручення на перевірку та програму перевірки (далі - програма). Програма передбачає перевірку роботи підприємства з питань стану експлуатації діючого та впровадження нового енергетичного та енерготехнологічного обладнання, приладів, матеріалів та енерготехнологічних схем; зберігання палива; дотримання термінів виконання налагоджувальних робіт на енерговикористовуючому обладнанні; наявності режимних і технологічних карт та їх додержання при роботі обладнання; відповідності діючого обладнання стандартам з енергозбереження, встановленим нормам і нормативам витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР), правилам і вимогам щодо їх раціонального використання та економії; стану обліку та нормування питомих витрат ПЕР; застосування резервних видів палива; споживання ПЕР з визначенням обсягів їх неефективного використання.

Відповідно до п. 8  Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження № 64 від 04.08.2000р. за результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких належать:

-          прямі втрати ПЕР, спричинені безгосподарною діяльністю працівників;

-          марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго- та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів;

-          споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області 18.10.2010р. проведено планову перевірку раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів у Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради, під час якої встановлено нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, а саме:

-          перевищення встановленої норми питомої витрати електричної енергії на очищення стічних вод – за результатами роботи у 2009 році;

-          перевитрати електроенергії в електричних мережах  за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення cos ? (tg ?1) до cos ?2 (tg ?2);

-          перевитрати електричної енергії за рахунок не завантаження асинхронного електродвигуна АМ18QM4УЗ насосу типу СД 450/22, а насосної  станції КНС – 1 (ПХЗ);

-          перевитрати електричної енергії за рахунок не завантаження асинхронного електродвигуна 4АМ250М4У2 насосу типу СД450/95 насосної станції КНС «Литмаш».

За результатами перевірки складено акт № 15-5/3.21-74 від 18.10.2010 року.

Факти нераціонального використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів , зафіксовані в акті  є порушенням п. «е» ст. 11 Закону України «Про енергозбереження», постанови КМУ № 699 від 02.09.1993р. «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших ресурсів в народному господарстві», постанови КМУ № 935 від 22.10.2008р. «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів».

Відповідно до постанови КМУ від 02.09.1993р. № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві", за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата. Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Заперечення до акту перевірки відповідачем Територіальному управлінню Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області не надано.

Відповідно до 12-13 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження № 64 від 04.08.2000р. за результатами перевірки інспектор складає акт (додаток 1). У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством (додаток 2). Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Перевірка виконання приписів акта здійснюється після закінчення терміну їх дії.

Правом на оскарження висновків акта у Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, наданим відповідно до пункту 12 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року № 64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.09.2000 р. за № 653/4874, відповідач не скористався.

Відповідно п. "е" ст. 11 Закону України "Про енергозбереження" економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

За змістом ст.17 Закону України "Про енергозбереження", за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. До обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, на які нараховується енергетичний збір, не включається обсяг видів палива та паливно-енергетичних ресурсів, отриманих суб'єктом господарювання з альтернативних джерел енергії.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про енергозбереження" порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність.   Юридичні і фізичні особи повинні відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушень законодавства про енергозбереження, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з Постановою КМУ № 699 за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата; якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни, то споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни, при цьому розрахунки перевитрат паливно-енергетичних ресурсів здійснюються відповідно до Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої наказом НАЕР №89 від 13.12.2007 року.

Згідно з п. 15-16 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження № 64 від 04.08.2000р. рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати (додаток 3). Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати. Підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.

За результатами проведеної перевірки Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області було винесено припис від 18.10.2010р. за № 15-5/3.21-74 із зазначенням обов’язкових заходів, виконання яких забезпечить економію палива, природного газу, електроенергії та тепло енергії, а також  прийнято постанови про застосування економічних санкцій:

-  № 15-5/3.12-055 від 18.10.2010р. на суму 264779,95 грн.;

-  № 15-5/3.12-056 від 18.10.2010р.  на суму 33531,53 грн.

У встановлені строки припис відповідачем не виконано в повному обсязі, про що складено відповідний акт Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 18.10.2010 року та винесено повторний припис з терміном виконання до 24.11.2010 року.  

Відповідно до п.п. 16.17 "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року № 64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.09.2000р. за № 653/4874, Комунальне підприємство «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради повинно було внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанов про її застосування. У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Відповідач підвищену плату за неефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів на момент розгляду справи судом не сплатив, кошти до державного бюджету не надійшли.

Відповідно до п. 18  "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року № 64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.09.2000р. за № 653/4874 рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржено в установленому законом порядку.

Відповідач звертався з листами:

-  до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження (лист від 20.10.2010р. за № 2370), проте, у скасуванні постанов та акту перевірки позивачем було відмовлено (лист від 05.11.2010р. за № 15-5/1.25-2481);

- до Державної інспекції з енергозбереження (лист від 10.11.2010р. за № 2752) з проханням відмінити постанову № 15-5/3.12-056 від 18.10.2010р., проте, у скасуванні вищезазначеної постанови позивачем було відмовлено (лист від 15.12.2010р. за № 06/31-3276).

В процесі судового розгляду справи відповідачем зазначено, що постанови про застосування економічних санкцій у судовому порядку ним не оскаржувались.

Враховуючи, що у добровільному порядку плату за неефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів відповідач не сплатив, постанови про застосування економічних санкцій не скасовані, суд дійшов висновку про правомірність її стягнення у судовому порядку.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 2 КАС України  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено правомірність своїх дій при проведенні перевірки  нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів та прийняття рішення про стягнення до державного бюджету підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів.

Враховуючи вищевикладене, суд  приходить до висновку про доцільність та обґрунтованість задоволення позову.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.  

 Керуючись  ст.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради, третя особа: Територіальне управління  Державної інспекції з енергозбереження, про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради в дохід Державного бюджету України 300311 (триста тисяч триста одинадцять) грн. 48 коп. (КБК 2101200, р/р 31219202700032 в УДКУ м. Павлограда ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код 24237540).

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 04.03.2011р.

Суддя                       

В.В Ільков