ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2011 р. Справа № 2а-16348/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" до Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Нікопольське комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 0509 від 14.09.2010 року.
У обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог п.п. 9.3.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663) було винесено Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 0509 від 14.09.2010р., оскільки відповідач повинен був прийняти три рішення:
- перше рішення при затримці сплати (погашення) страхових внесків до 30 календарних днів включно на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, тобто на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
- друге рішення винести при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, тобто рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
- третє рішення винести при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, тобто рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до фактичної погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Відповідачем фактично було прийняте лише одне рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Позивач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду 09.03.2011р. клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою компетентного представника, проте, на підтвердження зазначеного факту до клопотання жодних доказів надано не було, тому суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на його необґрунтованість відповідними доказами.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, 09.03.2011р. надав до суду заперечення проти позову, в яких, зокрема, просив розглянути справу без його участі.
За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року та діяв в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- IV).
Статтею 15 Закону №1058-IV передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Позивач – Нікопольське комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго» є страхувальником, який повинен сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. 5.1.4 зазначеної Інструкції передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.
Таким чином, позивач є зобов'язаним на підставі ст.20 Закону України №1058-1V та п.5 Інструкції до 20 числа наступного за звітним щомісяця сплачувати страхові внески.
Частиною 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі – недоїмка).
Пунктом 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Крім того, п. 13 вищезазначеної статті визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
На виконання вимог п. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на підставі несвоєчасної сплати позивачем страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області було винесено Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 0509 від 14.09.2010р., яке було отримано позивачем 20.09.2010 року.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Статтею 23 цього ж закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Позивач, не погодившись з винесеним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області Рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 0509 від 14.09.2010р. оскаржив його до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (заперечення на рішення № 0509 від 14.09.2010р.). За результатами розгляду скарги було прийнято рішення № 20725/09-28 від 11.10.2010р., яким скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення № 0509 від 14.09.2010р. – без змін.
Відповідно до п. 9.3.2 Інструкції та вищенаведених норм законодавства у зв’язку з тим, що строк затримки сплати страхових внесків Нікопольським комунальним підприємством «Нікопольтеплоенерго» перевищує 90 календарних днів (за період з 22.06.2009р. до 13.09.2010р.), що вбачається з Рішення відповідача № 0509 від 14.09.2010р. та зазначається позивачем в адміністративному позові, на підприємство було накладено штраф у розмірі 50% своєчасно не сплачених сум і пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу. Відповідно до вищезазначеного рішення на позивача була накладена фінансова санкція на загальну суму 80394 грн. 56 копійок.
Пунктом 9.3.2 Інструкції визначено, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період, а розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, що і було здійснено Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області стосовно позивача при розрахунку суми фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків. Даний факт підтверджується відомостями, що містяться у витязі з Картки особового рахунку юридичної особи, яка має найманих працівників Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго».
Таким чином, рішення № 0070 від 03.02.2009р. винесено Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому, приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» до Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області про скасування рішення - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В.В Ільков