ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/765/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді - Дончика В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Моглів-Подільському (далі –УПФ України у м. Могилів-Подільському) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості
в с т а н о в и в :
У лютому 2011 року Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі УПФ у м. Могилів-Подільському звернувся з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно не сплачувала страхові внески до фонду, в зв’язку з чим, утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період липня по грудень 2010 року в сумі 1744,80 грн.
Оскільки, заборгованість станом на 21.01.2011 року в добровільному порядку не погашена, Могилів - Подільський міжрайонний прокурор, на підставі ст. 60 КАС України, звернувся в інтересах держави в особі УПФ України у м. Могилів - Подільському до суду з позовом про стягнення коштів.
Прокурор та представник позивача в судове засідання не з’явились, проте надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити (а.с. 24).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась з невідомих суду причин. Про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали та судової повістки за адресою місця проживання, про що свідчять повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах адміністративної справи (а.с.17).
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1, є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зареєстрована в УПФ України у м. Могилів - Подільському за №0229032423 (а.с.5).
Згідно статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб"єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 1 статті 19 Закону визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .
Всупереч вимог статті 20 Закону, відповідач не сплатила суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в зв’язку з чим, станом на 21.01.2011 року виникла недоїмка в сумі 1744,80 грн., що підтверджується повідомленнями- розрахунками (а.с.7), розрахунком ціни позову (а.с.6).
Згідно пункту 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом 10 - ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону відповідачу направлялась вимога № Ф718 від 09.12.2010оку, яку відповідач отримала 17.12.2010 року та вимога, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 8). Однак, боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатила зазначену у вимозі суму боргу.
Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи суду не подано.
На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований, тому підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському Вінницької області (Соборна площа, 12, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, р/р 25600323580103 в ВАТ “Держощадбанк України”, МФО 302076, код ЄДРПОУ 24900850) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: Дончик Віталій Володимирович