Справа № 2-а-300/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 року                                                                                         м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Леусенко В.М., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008р. по теперішній час з урахуванням різниці, яка вже була виплачена.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачу як дитині війни повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, але відповідач зазначену надбавку до пенсії виплачував позивачу за вказаний вище період у розмірі, меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом Такі дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать діючому законодавству.

Справа розглядається судом в скороченому провадженні відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до ухвали суду від 10.01.2011року відповідачу по справі запропоновано протягом десяти днів з отримання копії ухвали подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову безпосередньо до канцелярії суду та роз'яснено що у разі ненадходження до суду заперечень, справа буде розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, встановленого для подання письмових заперечень на підставі наявних у ній доказів.

У запропонований термін відповідачем письмових заперечень не надано, термін сплинув.

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за  шість місяців.

Ухвалою суду позовні вимоги позивача заявлені за період до 05.07.2010 року залишені судом без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, набув статус „дитини війни”, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно статті 6 Закону № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

З огляду на викладене, відповідач повинен нарахувати позивачу та виплатити допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком до його пенсії.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.   

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексам або іншими законами. Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду. Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.   

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» відповідно до   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке було здійснено частково, в розмірі, що обчислюється з урахуванням фактично виплачених сум.        

У відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 99, 158-164, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України Орджонікідзевському в районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі 30 % мінімальної за віком  у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  за період з 05.07.2010 - неправомірною.    

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 05.07.2010 року з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, та в подальшому  щомісячно нараховувати та сплачувати зазначену допомогу до відповідних змін в діючому законодавстві.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати  у розмірі 03 грн. 40 коп.  

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії.

          Суддя:                                                                                                                                 В.М. Леусенко